Припинення вогню та таємні переговори: хто програв на Близькому Сході?

Конфлікт, що спалахнув на Близькому Сході, розгорнувся як трагічна історія без переможців, де кожен учасник — від лідерів Ізраїлю, Ірану та США до угруповань ХАМАС і «Хезболла» — стоїть перед потенційним програшем. Всі вони, здається, розділяють одне прагнення: уникнути внутрішніх розслідувань щодо своєї діяльності, наслідки якої виявилися катастрофічними.

Війна, розпочата ХАМАС 7 жовтня 2023 року з вторгнення в Ізраїль, мала на меті спровокувати регіональне повстання для знищення єврейської держави, вбивши понад 1200 осіб та викравши 250 заручників. У відповідь прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та його уряд розпочали війну на знищення, прагнучи одноосібного контролю над територіями.

Бойовики ХАМАС, окопавшись серед мирних жителів Гази, прирекли палестинське населення на жорстоку відплату, що призвело до понад 70 тисяч загиблих та 170 тисяч поранених. Лідер ХАМАС Ях'я Сінвар вважав ці жертви «необхідними», що, на думку оглядачів, призвело до міжнародної делегітимізації Ізраїлю та зростання антисемітизму.

Попри значні фінансові витрати та репутаційні втрати, Нетаньягу не знищив ХАМАС повністю, який досі контролює 40% Гази. Багато рішень прем'єра, як вважається, були спрямовані на збереження своєї влади та уникнення розслідувань. Водночас ХАМАС не досяг палестинської державності, а лише прирік мільйони людей на страждання.

Аналогічний провал спіткав і «Хезболлу», яка втягнула Ліван у війну в інтересах Ірану. Ізраїльські війська зараз перебувають на півдні Лівану, шиїтські квартали Бейрута та села розгромлені, а мільйон ліванців стали біженцями, що підтвердило її роль найманця Тегерана. Спроба Дональда Трампа та Нетаньягу повалити ісламський режим в Ірані за допомогою авіаударів також провалилася, оскільки у Вашингтона не було «плану Б». Натомість Тегеран задіяв свої резервні плани: заблокував Ормузьку протоку, перекривши 20% світових поставок нафти, та атакував арабських союзників США в Перській затоці, спровокувавши кризу.

Іранська влада, попри своє виживання, також боїться внутрішніх розслідувань щодо мільярдів доларів, витрачених на ядерну програму та імперіалізм замість добробуту громадян. Останній інцидент зі збиттям американського гелікоптера інтерпретується як спроба продовжити конфлікт. Президент США Дональд Трамп намагається врятувати ситуацію через підписання угоди про передачу Іраном ядерних матеріалів, що фактично дасть нове життя режиму в Тегерані. Іран погодиться на пакт лише в обмін на визнання його контролю над Ормузькою протокою, повернення мільярдів доларів заморожених активів та скасування санкцій. Таким чином, замість обіцяної Трампом «беззастережної капітуляції» Ірану, США забезпечать його виживання, що також спричинить розслідування Конгресу.

Лідери, що брали участь у конфлікті на Близькому Сході, мають спільне прагнення – уникнути внутрішніх розслідувань. Головна причина затягування бойових дій полягає в тому, що після настання миру на всіх цих керівників чекає нищівний моральний, політичний та економічний розрахунок за власні помилки.

Видання «Главком» робить даний висновок із посиланням на аналітичну статтю в The New York Times. Дональд Трамп сам раніше заявляв про скасування запланованих ударів та бомбардувань Ірану, що сталося після того, як переговори з Тегераном було винесено на найвищий рівень керівництва Ісламської Республіки та отримали схвалення. За його словами, сторони досягли домовленостей щодо ключових параметрів майбутньої угоди: «Я, як Президент Сполучених Штатів Америки, скасував заплановані удари та бомбардування Ірану цього вечора».

Зрештою, війна на Близькому Сході була розв'язана лідерами заради власних амбіцій, і тільки тотальний біль від втрат зараз змушує їх йти до припинення вогню. Цей крок має відкрити простір для народних комісій із вимогою відставки нинішнього керівництва.