Больше денег в обмен на реформы. Какие требования ЕС добавил в программу финансирования Украины

Україна та Європейський союз готуються до зміни однієї з ключових програм реформ, за втілення яких береться офіційний Київ.

Йдеться про так званий "План України", а також про його складову за назвою Ukraine Facility із переліком реформ, узгоджених між Україною і ЄС.

Причому Київ та Брюссель домовилися не лише про зміни списку реформ як такого, а й перегляд правил виплати європейської допомоги.

Ці правила зміняться на користь України.

Уряд переконав колег з Брюсселя у тому,, що нинішні підходи у перерахуванні допомоги мають певні вади, і їх виправлення буде справедливим та логічним.

І вже влітку ця коректива має принести Україні мінімум кількасот мільйонів євро, які у іншому разі були би безповоротно втрачені.

Ще одна принципова зміна – фокусування на європейській інтеграції та реформах, необхідних для вступу в ЄС.

Раніше, наприклад, кошти могли піти на адаптацію військових до цивільного життя, або на забезпечення житлом вразливих груп населення.

Тепер допомога ЄС концентрується на змінах, які наближають Україну до членства, але стикаються з політичним опором, зокрема у Верховній Раді.

Зокрема, умовами надання грошей Україні стане більша частина так званого "плану Качки-Кос" щодо реформ у сферах правосуддя та протидії корупції.

Наприклад, схвалення закону про реформування Державного бюро розслідування дасть Україні 124 млн євро, ухвалення притомної антикорупційної стратегії – ще 390 млн євро.

Утім, лишається питання, чи буде ЄС толерувати схвалення Україною реформ, які виконують вимоги лише номінально.

Так, як сталося із законом про декларації суддів, на який Брюссель дав добро, "рятуючи" гроші для України – але це лише погіршило ситуацію.

"Європейська правда" пояснює, про що домовилися Київ і Брюссель.

Про які гроші йдеться та коли вони будуть.

"Європейська правда" вже розповідала про те, як працюватиме безпрецедентний для Євросоюзу пакет допомоги Україні на суму в 90 млрд євро (зокрема, у статті ""Дружба", зброя та реформи").

Дві третини цих коштів піде на оборонні потреби – закупівлю зброї, її виготовлення тощо.

Гроші "на війну" Україна має отримувати без жодних передумов, і це логічно.

Достатньо того що Сили оборони України захищають усю Європу.

А останню третину пакету, що піде у бюджет, ЄС надає Києву в обмін на реформи.

Половину цієї бюджетної допомоги і ЄС поставив у залежність від змін у правилах бюджетних фінансів України.

Ця макроекономічна допомога обумовлена реформами податків, бюджетних правил тощо.

Ідея цих змін – у тому, щоб дати Україні більше бюджетної стійкості у майбутньому, і стимулювати складні реформи тоді як за них платять європейці.

Та від початку було рішення, що буде також другий блок вимог – щодо структурних політично чутливих реформ (про цей розподіл – у статті "Умови жорсткі, але не останні").

До схвалення переліку цих реформ зараз і дійшла черга.

На кону – 8.35 мільярда євро.

Саме стільки Євросоюз надасть Україні за програмою Ukraine Facility.

Зараз Київ вже виконує цю програму, започатковану у 2023 році.

А оскільки тепер до неї додадуть велику суму грошей – то й перелік реформ змінять.

Фактично – перелік реформ, за які "платитиме" ЄС, вже узгоджений, і жодних коректив не буде.

Київ і Брюссель домовилися додати у нього 26 нових умов (або "кроків", мовою документа) та "вартість" кожної реформи.

Але юридично – затвердження цього переліку ще триває.

Зміни до Ukraine Facility цього тижня схвалив український уряд.

Тепер він має передати підписаний документ до Брюсселя, де його має схвалити Єврокомісія.

Потім його розглянуть держави-члени (деякі з них мають проконсультуватися зі своїми парламентами), і вже після того новий Ukraine Facility ухвалять на засіданні ради ЄС.

Жодних несподіванок тут не очікується, адже документ розробляли спільно із Єврокомісією та – нехай навіть неофіційно – у консультації з ключовими столицями.

Питання лише у тому, як швидко ЄС проведе рішення через свою систему бюрократії.

Усі прагнуть впоратися до сезону літніх відпусток, тобто до середини липня.

Бо система побудована так, що якщо вже зайти у відпусковий період – то, швидше за все, процес затягнеться аж до вересня.

А гроші та нові правила їхньої передачі Україні потрібні якнайраніше.

ЄС скасував "покарання" без вини.

В уряді не приховують, що дуже задоволені результатом переговорів.

"Ми домовилися з ЄС про зміну логіки Ukraine Facility.

І результат, на який ми вийшли, я вважаю дуже добрим для держави", – каже Євро.

Правді заступниця міністра економіки Дарія Марчак, що веде в уряді питання Ukraine Facility.

Схоже, що до певної міри досягти успіху Києву "допомогло" угорське вето, через яке виділення грошей затяглося на зайвих майже 5 місяців.

Без цього фінансування України схвалили би раніше.

А додатковий час дозволив Києву переконати Брюссель у тому, що правило необхідно змінювати.

І не косметично, а глибоко.

Бо інакше Київ може втрачати гроші без жодної провини зі свого боку.

Одним з прикладів, який дозволив це довести, стала стара вимога Ukraine Facility про заповнення вакансії у Вищому антикорупційному суді (ВАКС).

2,5 року тому, коли уряд погодився, що від цього індикатора буде залежати фінансування на 300 млн євро – там навіть не припускали, що його виконання стане проблемою.

Набір суддів ВАКС ніхто не планував блокувати; до того ж тут не було потреби ухвалювати якісь нові закони Ради абощо.

Але конкурс, оголошений у 2024 році, завершився повним провалом.

За потреби заповнити 25 вакансій, відібрати і призначити вдалося лише двох суддів.

Заявок на конкурс було мало, а ті, що надійшли – майже всі довелося відкинути через невідповідність кандидатів критеріям, або через низькі результати спростування.

Чому це сталося? Є дві причини, та зупинимося спершу на одній з них.

Віце-прем'єр Тарас Качка неодноразово публічно пояснював, що проблему створили зависокі критерії.

Мовляв "ми шукаємо суддів, святіших за Папу Римського, таких кандидатів просто немає".

Тож після провалу оголосили новий конкурс із м’якшими критеріями, і це мало ефект: надійшло понад 70 заявок, і наприкінці травня 2026 року, після усіх тестів співбесід та перевірок, кваліфкомісія (ВККС) дала добро на призначення 22 суддів.

Ніби й багато, в 11 разів більше за результати 2025-го – але все одно менше за зобов’язання.

Виходить, що Україна зробила усе можливе і навіть більше – але все одно безповоротного втратить 300 млн євро, виділені для неї у бюджеті ЄС.

Ця історія переконала Брюссель докорінно змінити правила.

"У Facility було багато кількісних індикаторів, на кшталт найняти Х суддів, і діяло правило: якщо ти виконав 99% і не виконали 1% то тобі не зараховується весь крок.

В Єврокомісії погодилися.

Зараз йдеться про можливість зарахувати часткове виконання – тобто, якщо індикатор виконано у значному обсязі", – розповіла Дарія Марчак.

Причому, за інформацією ЄП, дискусії про цей пункт з Брюсселем тривали ще недавно; в ЄС спершу наполягали на тому, що формулювання має бути більш конкретним – наприклад, має йтися про виконання на 80%.

Зрештою зупинилися на формулі про "значний обсяг", що дає Брюсселю значно більше гнучкості в оцінюванні дій Києва там, де реформа проведена не ідеально.

Зокрема, якщо Україна завершить призначення суддів ВАКС (і лишить незаповненими пару вакансій), то втратить не 300 млн євро, а 20-30 млн.

А на майбутнє ЄС погодився частіше переглядати критерії плану, реагуючи на зміну реальності – щоби змінювати вимоги у разі, якщо уряд доведе, що його провини у невиконанні якогось індикатора немає.

Інші зміни правил.

Ще одна вагома зміна: ЄС погодився стимулювати Україну у разі проведення реформ з випередженням графіку.

"Раніше нас "карали" за те, що ми зривали терміни.

Але якщо щось ухвалювали з випередженням, то не могли навіть гроші отримати швидше, і це було нелогічно.

За новим планом – якщо щось виконано раніше, то отримати гроші ми також зможемо раніше", – пояснює Марчак.

Також варто наголосити на зміні фокуса реформ.

Раніше у Facility включали будь-які критичні, на думку ЄС, реформи, щоби стимулювати Україну до їх проведення.

Тепер встановлено правило: нові вимоги до України, виконання яких ЄС стимулює грошима, стосуються лише інтеграції України до ЄС.

Тобто, умовами європейського фінансування за цією програмою мають стати або реформи, що є так званими "бенчмарками" (індикаторами, за якими ЄС оцінюватиме готовність України до вступу), або входять NPAA – національної програми адаптації права ЄС.

Тобто ЄС "платитиме" саме за рух України до вступу.

В Єврокомісії у коментарі Євро.

Правді підтвердили це рішення.

"Цей план додатково встановлює пріоритет для тих реформ, які мають вирішальне значення для процесу вступу України до ЄС… Тепер ми працюємо над тим, щоб якнайшвидше завершити його ухвалення, аби якомога швидше передати Україні кошти – за умови виконання узгоджених реформ", – йдеться у письмовому коментарі речника ЄК.

На додаток – повернемося до історії з суддями, у якої, як вже йшлося, є також друга причина, і вельми ілюстративна.

В той час як в уряді скаржилися на зависокі вимоги до суддів ВАКС (і домоглися їх пом’якшення), представники антикорсектору доречно вказували, що до кандидатів, що подаються на конкурси до антикорупційних інституцій, дійсно є серйозні питання.

Тобто, добрі кандидати справді "закінчилися".

Але чому?.

Хай як парадоксально, але однією з причин, чому ми опинилися на межі втрати грошей ЄС, стало… успішне проведення Україною окремих реформ у сфері судочинства.

"У минулому усі судді знали, що суддівські посади можна отримати лише через хабар.

Антикорсуд з його системою публічного відбору був винятком, тож для чесного судді посада у ВАКС була, можливо, єдиним шансом на професійну реалізацію.

А зараз у нас реформована вища кваліфкомісія суддів, конкурси загалом проводяться чесно, і ВАКС втратив цю унікальність.

Крім того, для багатьох суддів посада у апеляційному суді своєї області значно привабливіша, ніж переїзд до Києва.

Тим більше що через специфіку ВАКС, який розглядає резонансні політичного вагомі справи, на твою адресу рано чи пізно поллється купа хейту", – пояснює неочевидні причини проблем із донабором до ВАКС один зі співрозмовників ЄП у цій сфері.

Хай там як, але реформи у антикорупційній сфері та у системі судочинства ще далекі до завершення.

І це знайшло відображення у новому Ukraine Facility.

Мільярди євро Качки-Кос.

Оскільки рішення щодо Ukraine Facility ще не пройшло офіційну процедуру затвердження, повний перелік критеріїв не поспішають публікувати.

Наразі не оприлюднене також урядове рішення, яке має прямувати до Брюсселя.

Але відомо, що серед 26 нових "кроків", на які зобов’язалася піти Україна, значна частка стосується "антикору".

Співрозмовники ЄП в Брюсселі кажуть, що у план увійшло 8 з 10 пунктів так званого "Плану Качки-Кос" – пріоритетного переліку реформ, за якими європейські столиці оцінюють готовність України до реформування у сферах верховенства права та антикорупції.

У тому числі до кінця вересня Рада має затвердити антикорупційну стратегію до 2030 року, а уряд – схвалити на її основі антикорупційну програму.

Термін виконання цих кроків змістили на квартал (у плані Качки-Кос були очікування, що всі схвалять до кінця червня).

Наразі в Раді є проєкт стратегії, який відповідає вимогам ЄС, і альтернативний урядовий проєкт, який їм не відповідає (детально про це у статті "Стратегія відкату").

До їхнього розгляду парламент не переходив.

За ухвалення документа, що сумісний з європейськими зобов’язаннями, Україна отримає 390 млн євро.

Це – п.9 плану Качки-Кос.

Інший проєкт перекочував до оновленої Facility з минулої програми, і ЄС збільшив його "вартість".

ЄС готовий виділити Україні 550 млн євро за повернення / впровадження конкурсів для прокурорів ОГП та регіональних прокуратур до кінця 2026 року.

Зараз генпрокурор Кравченко керує цим процесом у ручному режимі.

Причому нинішні проблеми частково є наслідком ухвалення у липні 2025 року скандального законопроєкту 12414, що атакував НАБУ і САП.

Тоді незалежність антикорупційної інфраструктури відновили, а скасування конкурсів у прокуратурі – лишили.

ЄС готовий виділити понад півмільярда євро за цю реформу (п.4 плану Качки Кос).

Менші суми передбачені за:.

– Комплексі зміни до КПК (п.1 плану);.

– Доступ НАБУ до неупередженої інституції судової експертизи (п.2).

– Реформування ДБР (п.5);.

– Відновлення участі незалежних експертів у процесі відбору членів ВККС (п.7).

За всіма цими пунктами дедлайн встановлений на кінець 2026 року.

Ми не маємо достеменних даних про передбачені суми та строки, але найімовірніше, у Ukraine Facility додали також пункти 6 та 10 Плану Качки-Кос, які не потребують ухвалення законів: про те, щоби "призначити без затримок суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку" та змінити "системи внутрішнього контролю проти корупції на високому рівні" у кількох державних інституціях.

Сумарно "вартість" реформ у рамках плану Качки-Кос для бюджету України (або ціна уникнення цих реформ) сягатиме, імовірно, під два мільярди євро.

Це на додаток до того, що ці пункти є обов’язковими для продовження переговорів про вступ до ЄС у принципі.

Це – не повний перелік антикорупційних пунктів.

Наприклад, ЄС готовий платити також за урядовий законопроєкт 14033 про "вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом".

Також він поставив частину фінансування у залежність від ухвалення підзаконних актів, необхідних для ефективної роботи Бюро економічної безпеки тощо.

А за пів року – будуть нові вимоги.

І там, напевно, також не обійдеться без змін у сферах правосуддя, протидії корупції та споріднених із ними.

Адже наступного року ЄС виділить Україні другу половину 90-мільярдного пакету.

"Ми очікуємо, що на 2027-й рік буде ще одне поповнення Ukraine Facility, і буде окремий план та окремі індикатори", – пояснює ЄП посадовець, причетний до переговорів.

Норма про те, що це будуть реформи у рамках вступу України до ЄС – повинна зберегтися і у 2027 році.

Автори: Сергій Сидоренко, Тетяна Висоцька,.

"Європейська правда", Київ-Брюссель.