Новий російський "Шахед" "Герань-5": ЗСУ збили реактивний безпілотник

На початку 2026 року українські військові зіткнулися з новою загрозою: масовими атаками на критичну інфраструктуру за допомогою реактивних дронів. Ці удари, відмічені різким зростанням, змусили фахівців Збройних сил України ретельно вивчати кожен збитий апарат.

Полковник Олександр Заруба, дослідник трофейної зброї ЗСУ, відразу помітив тривожну тенденцію. На зміну вже відомим "Герань-4" з покращеними польотними характеристиками та потужнішим турбореактивним двигуном, з'явився новий, "цікавий екземпляр". Це був безпілотний літальний апарат, який отримав умовну назву "Герань-5", що являв собою новий рівень технологічного розвитку.

Кульмінацією цього протистояння стало успішне збиття українськими силами ППО одного з таких БПЛА. Ця подія підтвердила припущення про чергове вдосконалення російської безпілотної зброї. Відмінною рисою "Герані-5" стала її конструкція за схемою крилатої ракети, що надавало їй високу швидкість та малу помітність.

Аналіз збитої "Герані-5" показав не лише її крилату схему, але й значну частку російських компонентів. Крім того, близько 50% електроніки постачалося з Китаю та Тайваню. Однак, левова частка електронних складових все одно походила з країн Заходу, що Заруба відзначив як важливий аспект.

Крім "Герані-5", Заруба також виявив новинку — дрони-камікадзе V2U, оснащені штучним інтелектом на базі процесора Nvidia Jetson Orin американського виробництва. Ці дрони здатні автономно шукати та уражати цілі, навіть попри роботу систем радіоелектронної боротьби, завдяки своєму малому розміру та можливості діяти за горизонтом, ретранслюючи сигнали управління. Більшість компонентів V2U мають подвійне призначення та є значно дешевшими за військову продукцію, що дозволяє їм легально потрапляти в Росію.

Поява "Гераней-5" та V2U свідчить про зростання технологічного протистояння, змушуючи Україну постійно адаптувати свої системи протиповітряної оборони для протидії високошвидкісним та малорозмірним цілям. Це вимагає постійного аналізу і вдосконалення методів захисту.

Ескалація технологічного протистояння, пов'язана з появою новітніх БПЛА, таких як "Герань-5" та дрони V2U, вказує на зміну тактики ведення війни. Росія все більше покладається на безпілотні системи, які включають компоненти подвійного призначення, що дозволяє обходити санкції. Цей зсув висуває нові вимоги до оборонних можливостей України, акцентуючи увагу на необхідності швидкої адаптації до нових загроз та розвитку засобів протидії.

Збільшення частки елементів російського виробництва в "шахедах-Геранях" та активне використання електроніки з Китаю, Тайваню та західних країн свідчить про складні ланцюжки постачання, які Росія використовує для обходу міжнародних обмежень. Це підкреслює глобальний характер викликів, пов'язаних із контролем за розповсюдженням технологій, що можуть бути використані у військових цілях, навіть якщо вони спочатку створювалися для цивільного сектору.

"Поява «Гераней-5» свідчить про подальшу ескалацію технологічного протистояння і необхідність адаптації систем протиповітряної оборони, які ми використовуємо, до таких от високошвидкісних малорозмірних цілей", – зазначив полковник Олександр Заруба, фахівець Збройних сил України.

Історія про "Герань-5" розкриває постійну динаміку технічного протиборства, де кожна інновація противника вимагає негайної реакції та адаптації. У цьому безперервному циклі, здатність до швидкого реагування, аналізу та впровадження нових технологій стає вирішальною для збереження ефективності оборонних систем та захисту мирного населення.