«Особистий кілер Кадирова» Денисултанов: від Відня до загибелі на фронті
Народившись у Гудермесі, Чечня, в 1967 році, Артур Денисултанов здобув сумнівну славу у кримінальному світі Санкт-Петербурга під прізвиськом «Дінго». Він використовував безліч імен, серед яких були Артур Курмакаєв, Артур Крінарі, Артур Денис Султанов, а також документи на прізвища Тищенко та Цебро. Його біографія включає судимість у Росії, де в 2011 році Одинцовський міський суд засудив його до восьми років позбавлення волі.
Після звільнення Денисултанов, за даними слідства, перейшов на новий рівень діяльності, виконуючи завдання для кадирівських спецслужб за межами Росії. Вперше його ім'я з'явилося на міжнародній арені у справі Умара Ісраїлова, колишнього охоронця Рамзана Кадирова, який втік до Австрії та звинуватив Кадирова у катуваннях. У 2009 році Ісраїлова застрелили у Відні.
За даними ЗМІ, саме Денисултанов виконував роль «перемовника», намагаючись умовити Ісраїлова відкликати заяву з Європейського суду з прав людини, а після його відмови отримав наказ на ліквідацію. Ця справа, по якій австрійський суд виніс вироки у 2011 році, стала першим публічним свідченням ймовірної причетності Денисултанова до політичних вбивств.
У 2017 році Денисултанов знову привернув до себе увагу широкого загалу, цього разу в Україні. 1 червня він на столичному Подолі представився журналістом французького видання Le Monde та підійшов до Адама Осмаєва, командира батальйону імені Джохара Дудаєва, що воював на боці України. Зайшовши в автомобіль, Денисултанов відкрив вогонь по Осмаєву.
Проте дружина Адама, доброволець АТО Аміна Окуєва, блискавично витягнула нагородний пістолет і серйозно поранила нападника. У відповідь на чотири постріли Окуєвої, Денисултанова затримали та негайно відправили до реанімації.
Після проведення більше двох років в українському СІЗО, у грудні 2019 року Денисултанова включили до списку на обмін і передали представникам так званої «ДНР», звідки він виїхав до Росії. Пізніше він приєднався до так званої «народної міліції» окупованого Донбасу. У лютому 2023 року московський суд засудив його за шахрайство, і прямо з колонії він підписав контракт із Міністерством оборони Російської Федерації, потрапивши на фронт рядовим стрільцем у мотострілецькій дивізії.
Ім'я Денисултанова, якого журналісти та правозахисники називали «особистим кілером» глави Чечні Рамзана Кадирова, фігурувало у багатьох резонансних справах. Однією з таких була загибель Умара Ісраїлова, колишнього охоронця Кадирова, в столиці Австрії. Ці події підкреслювали його роль у виконанні завдань, що виходили за межі звичайного кримінального світу.
Українське громадянство було надано Адаму Осмаєву, чоловікові загиблої Аміни Окуєвої, у 2021 році. Цей факт мав важливе значення на тлі трагічних подій, пов'язаних із замахами та військовою діяльністю.
«Більше мені йому нічого сказати», – прокоментувала Аміна Окуєва чотири постріли, якими вона поранила нападника Артура Денисултанова.
Правозахисник Абубакар Янгулбаєв зазначив, що Денисултанов став першим із фігурантів, пов'язаних із політичними вбивствами на замовлення Кадирова, якого Росія направила воювати проти України і який загинув на фронті. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Кавказ.Реалії Радіо Свобода.
Діяльність Денисултанова відображає складну мережу кримінальних зв'язків та політичних замовлень, яка мала вплив на декілька країн. Його загибель на фронті в Донецькій області 2 листопада 2024 року, офіційно зареєстрована Курчалоєвським районним відділом ЗАГСу в Чечні у грудні 2024 року, закриває одну з найбільш обговорюваних сторінок його життя, залишаючи багато питань щодо мотивів та наслідків його вчинків.