3000 автомобілів для фронту: як війна змінила українського аграрія

За час повномасштабної війни аграрії — учасники Всеукраїнської Аграрної Ради передали Силам оборони України 3000 одиниць транспорту та спеціальної техніки вартістю понад 1 млрд грн. Але ця цифра говорить не лише про допомогу армії, а й про те, як змінилася роль аграрного бізнесу в Україні.

3000 одиниць транспорту та спеціальної техніки вартістю понад 1 мільярд гривень. Саме такий внесок зробили для українського війська аграрії — учасники ВАР за час повномасштабної війни. За цією цифрою стоять 1400 агровиробників з усієї країни — фермерські господарства, сімейні ферми та аграрні підприємства, які разом обробляють понад 3,5 млн гектарів землі. Поки одні їхні працівники боронили Україну зі зброєю в руках, інші продовжували працювати в полі, підтримувати громади та допомагати армії.

Найбільшу частину переданої техніки становлять пікапи, автобуси та мікроавтобуси — транспорт, без якого сьогодні неможливо уявити роботу більшості бойових підрозділів. Водночас потреби фронту значно ширші. Саме тому аграрії передавали не лише автомобілі для перевезення особового складу, а й вантажівки, паливозаправники, причепи, лафети, автомобілі швидкої допомоги та іншу спеціалізовану техніку.

До 2022 року аграрний бізнес асоціювався насамперед із виробництвом продовольства, розвитком сільських територій та забезпеченням економіки. Війна змусила українських аграріїв взяти на себе значно більше відповідальності.

У перші місяці повномасштабного вторгнення аграрний сектор став одним із фундаментів економічної стійкості України. Попри окупацію частини територій, заміновані поля, руйнування логістики та постійні обстріли, агровиробники продовжували працювати, забезпечуючи країну продовольством, підтримуючи експорт і зберігаючи робочі місця в громадах. Фактично аграрії одночасно виконували дві критично важливі для країни функції: допомагали утримувати економіку та підтримували армію.

За кожною переданою одиницею техніки стоїть окреме рішення допомогти. Це ресурси, які могли бути спрямовані на розвиток господарств, модернізацію виробництва чи оновлення власної техніки. Натомість вони були вкладені у те, без чого сьогодні неможливо уявити сучасну війну, — мобільність української армії.

Транспорт залишається однією з найбільш затребуваних потреб української армії протягом усіх років повномасштабної війни. Автомобілі працюють у надзвичайно складних умовах, пошкоджуються внаслідок обстрілів або втрачаються під час виконання бойових завдань, тому потреба в них залишається постійною.\

«На фронті автомобіль — це не просто транспорт. Це можливість швидко доставити боєкомплект, евакуювати поранених, підвезти людей на позиції чи виконати бойове завдання. Машини працюють щодня в дуже складних умовах і постійно потребують заміни. Ми особливо цінуємо підтримку аграріїв, адже вони не лише забезпечують продовольчу безпеку країни, а й допомагають військовим ефективніше виконувати свою роботу та зберігати життя побратимів», — зазначають у Силах оборони України.

Для аграрної спільноти ця допомога ніколи не була абстрактною. Прямі втрати аграрного сектору України внаслідок повномасштабної війни перевищили $11 млрд, а загальні втрати оцінюються більш ніж у $90 млрд.

Тисячі агровиробників втратили доступ до своїх земель через окупацію. Частина господарств опинилася в зоні активних бойових дій. Сотні тисяч гектарів були заміновані. Руйнувалися склади, ферми, елеватори, зрошувальні системи та інша виробнича інфраструктура. Багато підприємств втратили техніку, врожай і можливість працювати у звичному режимі. Десятки учасників ВАР пережили окупацію, руйнування господарств або втрату частини виробничих потужностей.

Втім, разом із викликами посилювалася і підтримка армії.

Поки одні господарства відновлювалися після окупації чи підраховували завдані збитки, аграрії-учасники ВАР одночасно збирали кошти для військових, ремонтували автомобілі для фронту, закуповували нові пікапи та шукали можливості допомогти підрозділам на найважчих напрямках.

Тисячі працівників аграрних підприємств стали до лав Збройних сил України та інших складових Сил оборони. Серед українських військових сьогодні є агрономи, механізатори, інженери, водії, керівники господарств і фермери, які ще кілька років тому працювали на землі, а тепер захищають країну зі зброєю в руках.

Для координації допомоги вже у перші місяці повномасштабного вторгнення аграрії створили благодійний фонд «Збережи Україну!» (SaveUA). Фонд об'єднав зусилля аграрної спільноти для підтримки людей, які постраждали від війни, реалізації гуманітарних проєктів та допомоги українським військовим.

«У співпраці з фондом «Збережи Україну!» була організована системна передача автомобілів для підрозділів Сил оборони України. Те, що починалося як реакція на надзвичайні обставини перших місяців війни, згодом перетворилося на одну з найбільших системних програм підтримки військових транспортом з боку українського бізнесу», - розповів очільник ВАР Андрій Дикун.

Найбільше техніки з 2022 року отримали підрозділи Десантно-штурмових військ, Військово-Морських Сил України, Національної гвардії України, а також військові 9-го та 10-го армійських корпусів.

Українські аграрії вирощують урожай на землі, яку сьогодні захищають українські військові. Підтримка армії для багатьох господарств стала такою ж звичною частиною роботи, як посівна чи збиральна кампанія, а потреби фронту обговорювалися нарівні з виробничими питаннями. За роки війни український аграрій став не лише виробником продовольства, а й частиною національної стійкості України — економічної, соціальної та оборонної.

3000 автомобілів для фронту від ВАР — це не лише машини. Це тисячі виконаних бойових завдань, евакуацій, доставлених вантажів і врятованих життів українських військових. Це спільне розуміння того, що перемога України залежить від усіх: тих, хто боронить країну на фронті, і тих, хто щодня підтримує їх у тилу.