Не допущено до Канади: як українці не дали російським юніорам зіграти на Чемпіонаті світу

Напередодні юніорського Чемпіонату світу з кьорлінгу в Едмонтоні, Канада, розгорнулася невидима для широкої публіки драма. Українська сторона, усвідомлюючи важливість кожного кроку, вирішила діяти рішуче, аби не допустити участі російських спортсменів у змаганнях на тлі повномасштабної агресії.

Олексій Перевезенцев, перший віцепрезидент Національного олімпійського комітету України та президент Всеукраїнської федерації кьорлінгу, зізнався, що 'про деякі речі не варто говорити публічно'. Проте він зазначив, що був здійснений 'комплекс заходів', спрямованих на запобігання поїздці росіян.

До цієї ініціативи активно долучилися Міністерство молоді та спорту, Міністерство закордонних справ України, українська громада в Канаді та Світовий конгрес українців. Їхні спільні зусилля створили потужний фронт, який став викликом для Канади — держави, що послідовно підтримує Україну.

Результат не забарився: візи російським юніорам не були видані. Цей крок викликав бурхливу реакцію в Росії. Президент Федерації кьорлінгу Росії Сергій Свищев назвав такі дії 'свідомим політичним актом', спрямованим проти їхньої молоді, та заявив про 'цинічне затягування процесу' з видачею віз.

Особливо помітною стала відсутність кьорлінгістки Єлизавети Кісельової, відомої своїми фотографіями з георгіївською стрічкою. Заяви російської сторони про 'неприпустимість використання міграційних процедур як інструменту дипломатичного тиску' широко висвітлювалися в ЗМІ.

Хоча Всесвітня федерація керлінгу (WCF) офіційно допустила російських юніорів і вони виконали всі регламентні вимоги, завдяки діям української сторони та підтримці міжнародної спільноти, російська юніорська збірна так і не отримала права брати участь у першості світу.

Цей інцидент слугує яскравим прикладом того, як спортивні події стають ареною для дипломатичного та політичного протистояння. Використання ненасильницьких методів, таких як відмова у видачі віз, демонструє можливості міжнародної спільноти впливати на ситуацію, особливо коли йдеться про порушення міжнародних норм.

Ситуація з російськими спортсменами, яким відмовили у в'їзді, є частиною ширшої хвилі міжнародних санкцій та обмежень, запроваджених проти Росії. Ці заходи охоплюють не лише спорт, а й культуру, економіку та науку, що підкреслює комплексний характер глобальної реакції на дії агресора.

"Про деякі речі не варто говорити публічно… Скажу так: був здійснений комплекс заходів", – зазначив Олексій Перевезенцев.

"Якщо ще говорити про невидачу віз росіянам, то вони після цього дуже сильно репетували. Це все в ЗМІ було", – додав Перевезенцев.

"Ми стикаємося не з бюрократичною затримкою, а зі свідомим політичним актом, спрямованим проти російської молоді з боку країни, яка приймає", – заявив Свищев.

"Використання міграційних процедур як інструменту дипломатичного тиску є неприпустимим у цивілізованому світі", – також зазначив Свищев.

Історія з недопуском російських кьорлінгістів до Канади є яскравою ілюстрацією того, як спільні зусилля можуть мати значний вплив навіть у тих сферах, які офіційно вважаються аполітичними. Це відображає ширшу тенденцію, де міжнародна солідарність використовується для тиску на країни-агресори.