Бронювання змінюють: українців чекають нові правила — кого торкнеться

У Верховній Раді пропонують змінити підхід до бронювання військовозобов'язаних — крім статусу підприємства як критично важливого, оцінюватимуть ще й значення конкретних фахівців для економіки та оборонної галузі. Паралельно Кабінет Міністрів уже затвердив постанову №692, яка кардинально оновлює правила гри для всіх заброньованих.

Нововведення стосуються сотень тисяч працівників, які наразі мають відстрочку. І хоча більшість змін набувають чинності лише з вересня, готуватися до них варто вже зараз.

Що пропонують у Раді: бронювання за фахом

У парламентському Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки вказують на системну проблему: значна частина підприємств, які є критично важливими ланками оборонних виробничих ланцюгів, не мають прямих державних контрактів. Через це вони не можуть отримати статус критично важливих, а отже — не можуть бронювати своїх працівників.

В Україні сформувалася ціла екосистема підприємств, які забезпечують виконання оборонних замовлень. Великі виробники співпрацюють із сотнями менших постачальників, що виготовляють окремі деталі, комплектуючі або надають спеціалізовані послуги.

Як приклад наводиться виробництво наземних роботизованих комплексів, де значна частина комплектуючих виготовляється невеликими компаніями. Такі підприємства можуть не відповідати критеріям критичності, але водночас забезпечують роботу всього виробничого ланцюга.

Тому у Раді пропонують розвивати механізми бронювання саме фахівців, а не лише підприємств. Серед можливих варіантів — або об'єднання малих виробників для отримання статусу критично важливих, або внесення урядом змін до чинних правил, які дозволили б надавати їм квоти.

Зарплатний поріг: скільки мають платити заброньованим

Однією з ключових новацій постанови Кабміну №692 стало встановлення обов'язкового рівня заробітної плати для заброньованих працівників. Відтепер працівникам критично важливих підприємств має нараховуватися щомісячна зарплата не нижче трикратного розміру мінімальної. Станом на сьогодні це 25 941 гривня.

Для підприємств, які працюють на територіях можливих або активних бойових дій, встановлено нижчий поріг — 2,5 мінімальної заробітної плати. Водночас нові вимоги не поширюються на державні та комунальні підприємства, резидентів Дія City, релігійні організації, виробників енергії, чиї потужності були пошкоджені внаслідок російської агресії, а також операторів газорозподільних систем і підприємства паливно-енергетичного комплексу зі 100-відсотковою державною часткою.

Важливо: норми щодо підвищених зарплатних коефіцієнтів набирають чинності з 1 вересня 2026 року.

Тотальний перегляд статусів: до вересня все перевірять

Уряд також розпочав масштабний перегляд статусів критично важливих підприємств. Усі рішення про надання такого статусу, ухвалені до 30 травня 2026 року, залишаються чинними до завершення визначеного в них строку, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.

Органи державної влади мають переглянути галузеві та регіональні критерії визначення критично важливих підприємств. Якщо підприємство отримало статус на підставі критерію, який буде виключений після перегляду, відповідне рішення підлягатиме скасуванню.

Усі підприємства, які наразі мають статус критично важливих, повинні пройти перевірку на відповідність новим критеріям. Інакше — втратять його разом із можливістю бронювати працівників.

Квоти та контроль: що зміниться з вересня

З 1 вересня 2026 року також змінюються правила обліку військовозобов'язаних працівників під час визначення квот на бронювання. Працівники, які мають відстрочку з інших підстав, а також ті, хто працює за сумісництвом, враховуватимуться у загальній чисельності лише за одним місцем роботи.

Крім того, уряд посилює контроль за дотриманням лімітів бронювання, які в більшості випадків становлять не більше 50% військовозобов'язаних працівників. У разі перевищення квоти керівник підприємства зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати через портал «Дія» заяву про анулювання бронювання працівників, які перевищують ліміт.

Перевищення квоти відтепер є окремою підставою для скасування статусу критично важливого підприємства. Причому ризик втрати такого статусу може виникнути навіть через помилки кадрового обліку або несвоєчасне відображення звільнень у звітності.

Окремо у Раді відзначають розвиток автоматизованих механізмів бронювання. Завдяки інтеграції державних електронних реєстрів окремим категоріям громадян більше не потрібно регулярно підтверджувати свій статус у ТЦК. Це стосується осіб, які здійснюють догляд, студентів, багатодітних батьків та інших категорій.