Неготовність Києва до зими викликала занепокоєння: Уряд готує звернення до РНБО

Наприкінці минулого опалювального сезону, коли Київ зіткнувся з викликами через ворожі атаки, президент Володимир Зеленський вже критикував столичну владу. За його словами, до 1 березня всі регіони, крім столиці, змогли надати свої «плани стійкості», що стало першим тривожним дзвінком для міста.

Незважаючи на значну фінансову підтримку з боку держави, включаючи майже 4 мільярди гривень із резервного фонду бюджету та співфінансування 50% необхідних заходів, темпи підготовки Києва викликають питання. Частину робіт навіть реалізує Агентство відновлення, а також діють програми допомоги, наприклад, з облаштування індивідуальних джерел живлення в багатоквартирних будинках.

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко відкрито заявила, що «наразі ми не бачимо достатніх темпів підготовки міста до наступного опалювального сезону». Вона підкреслила, що Київ, маючи найбільший бюджет серед усіх міст України та повну підтримку держави, повинен демонструвати значно кращі результати.

Після наради з міським головою Віталієм Кличком було визначено перелік необхідних заходів та жорсткі терміни їх виконання. Проте мер Києва, зі свого боку, зазначав, що держава «постійно створює перешкоди», а Київ змушений самостійно будувати когенерації та системи резервного живлення, очікуючи паритетної позиції від держави щодо фінансування.

Уряд, зважаючи на критичне значення підготовки столиці до зими, планує найближчим часом ініціювати винесення цього питання на розгляд Ради національної безпеки і оборони України. Мета – прийняття остаточних рішень, які забезпечать повну готовність Києва до будь-яких викликів у майбутній осінньо-зимовий період.

Народний депутат Олексій Кучеренко раніше зауважував, що Київ не зможе кардинально змінити систему теплопостачання до початку опалювального сезону, а підготовка до можливих атак супроводжується суперечками навколо «плану стійкості».

Питання готовності Києва до опалювального сезону є надзвичайно важливим, враховуючи триваючу військову агресію та можливі атаки на критичну інфраструктуру. Цей аспект стає пріоритетом національної безпеки, оскільки від нього залежить життєзабезпечення мільйонів мешканців столиці.

Раніше Київська міська рада вже зверталася до Верховної Ради та Кабінету Міністрів з проханням виділити з державного бюджету 15 мільярдів гривень на облаштування інженерно-технічного захисту об'єктів критичної інфраструктури, розвиток когенераційних потужностей та створення систем резервного теплопостачання, що підкреслює необхідність значних інвестицій та централізованої підтримки.

«Київ має бути повністю готовий до наступної зими. Це пряма відповідальність міської влади», – заявила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, підкреслюючи пріоритетність завдання для столичних служб.

Свириденко також заявила, що держава «забезпечує і надалі підтримуватиме столицю в усіх необхідних аспектах», проте зауважила, що «існують відставання у виконанні низки важливих заходів, які необхідно оперативно усунути».

Подальші кроки Ради національної безпеки і оборони України щодо підготовки Києва до зими стануть ключовими для забезпечення стійкості столиці. Рішення, прийняті найближчим часом, визначать, наскільки безпечною та комфортною буде наступна зима для столичних мешканців, а також стануть тестом на ефективність взаємодії між центральною та місцевою владою в умовах війни.