Після контракту — резерв, після резерву — знову служба: нюанси нової реформи ЗСУ, про які не говорять

Чіткі терміни служби були однією з головних вимог військових від початку повномасштабної війни. Багато хто очікував, що нова контрактна система Міноборони нарешті дасть відповідь на питання, коли саме військовослужбовець зможе завершити службу та повернутися до цивільного життя. Однак оприлюднені умови викликали нову хвилю дискусій. Як з'ясувалось, після завершення контракту військовий справді зможе звільнитися зі служби, але лише на певний час.

За словами військовослужбовців, які звернулися до Фокусу, після завершення контракту людина автоматично потрапляє до оперативного резерву та залишається частиною мобілізаційного ресурсу країни. Іншими словами, йдеться не про повноцінну демобілізацію, а про тимчасовий вихід зі складу ЗСУ.

Більше того, поки незрозуміло, як саме людина повинна будувати своє життя в цей період. Влаштовуватися на нову роботу заради шести місяців відстрочки готовий далеко не кожен роботодавець. Виїхати за кордон також не вийде, адже колишній військовослужбовець залишається військовозобов'язаним. У результаті замість давно обіцяних чітких термінів служби військові отримали систему, яка поки більше нагадує паузу між двома можливими мобілізаціями.

Саме на це звертає увагу військовий юрист Тарас Боровський.

За його словами, після завершення контракту людина отримує не право остаточно завершити службу, а лише гарантований період, протягом якого її не можуть мобілізувати.

"Після звільнення людина повинна протягом п'яти днів стати на військовий облік. Після цього вона отримує право певний час не підлягати мобілізації. Але потім цей строк закінчується і вона стає таким самим військовозобов'язаним, як і всі інші. Її можуть мобілізувати, вона може отримати повістку або укласти новий контракт", — пояснює Фокусу Боровський.

Юрист наголошує, що нова система фактично не дає відповіді на головний запит військових — коли саме закінчується служба.

"Це не демобілізація. Це лише спроба дати людині певний відпочинок. Після завершення цього періоду вона знову може бути призвана до війська. В умовах війни держава не відмовляється від підготовленого мобілізаційного ресурсу, особливо якщо йдеться про людей із бойовим досвідом", — зазначає він.

Нові контракти й жорсткіше покарання за СЗЧ

Військові, з якими поспілкувався Фокус, визнають, що однією з причин скепсису щодо нових контрактів залишається недовіра до механізму майбутніх відстрочок. Частина бійців сумнівається, що після завершення контракту обіцяні періоди непризову працюватимуть саме так, як це зараз декларує Міноборони. На цьому тлі у військовому середовищі дедалі частіше звучать дискусії про те, що для окремих людей СЗЧ може залишатися більш зрозумілим способом залишити службу, ніж нові контрактні механізми, ефективність яких ще належить перевірити на практиці.

Саме в цей момент влада фактично сигналізує про намір жорсткіше реагувати на самовільне залишення частини.

Міністр оборони Михайло Федоров заявив, що після 12 червня військовослужбовці, які самовільно залишили частину, можуть отримувати реальні судові вироки без механізмів фактичного уникнення відповідальності, які діяли раніше.

На думку військового юриста, така політика виглядає як спроба одночасно використовувати "батіг і пряник".

З одного боку, військовим пропонують нові контракти, підвищені виплати для бойових підрозділів та гарантовані періоди непризову після завершення служби. З іншого — держава сигналізує про намір жорсткіше реагувати на випадки СЗЧ.

Втім, сам юрист сумнівається, що суворіші покарання здатні суттєво вплинути на ситуацію.

"Заяву міністра я оцінюю як дещо популістську і таку, що більше має залякувальний характер. Якщо подивитися на статистику СЗЧ і причини таких випадків, то проблема значно глибша", — каже Боровський.

За його словами, основна причина СЗЧ сьогодні полягає не у грошах і навіть не у небажанні воювати.

"Найбільша маса людей, які йдуть у СЗЧ, роблять це не тому, що хочуть завершити військову службу. Вони просто хочуть перевестися в інший підрозділ. Саме для цього вони часто використовують механізм повернення із СЗЧ як спосіб зміни місця служби", — пояснює юрист.

Боровський нагадує, що Міністерство оборони ще понад рік тому анонсувало можливість спрощеного переведення між підрозділами через застосунок "Армія+". Однак, за його словами, на практиці цей механізм так і не запрацював повною мірою.

"Якби людина могла нормально перевестися до іншого підрозділу, значна частина випадків СЗЧ просто зникла б. Тоді вже можна було б говорити про жорсткішу відповідальність. Але поки що багато військових використовують СЗЧ саме як спосіб зміни місця служби", — вважає він.

На думку юриста, без вирішення проблеми переведень посилення покарань саме по собі навряд чи зможе кардинально змінити ситуацію в армії.

"Ми просили звільнення, а не відстрочки": що не так із новими контрактами

Військовий психолог та офіцер 67-ї ОМБр Андрій Козінчук вважає, що нова контрактна система створювалася насамперед не для тих, хто вже воює, а для залучення нових людей до війська.

За його словами, саме цим пояснюється акцент на великих сумах виплат, які активно озвучуються під час презентації реформи.

"Цільова аудиторія цього контракту — не військові, які зараз служать. Цільова аудиторія — люди, які лише думають про службу. Тому й використовуються великі цифри на кшталт 300-400 тисяч гривень. Людина, яка реально воює в піхоті, прекрасно розуміє, що такі гроші пов'язані з дуже високою інтенсивністю служби та постійним перебуванням на позиціях", — каже Фокусу Козінчук.

Ще однією проблемою він називає складність самої системи. Контракт розписаний дуже складно. Формули складні, механізми складні. Багато людей просто не можуть зрозуміти, як саме це працюватиме на практиці.

На думку Козінчука, головна проблема полягає в тому, що нові контракти не дали відповіді на запит, який роками озвучували військовослужбовці.

"Ми просили не відстрочки. Ми просили звільнення", — наголошує офіцер.

За його словами, людина після завершення контракту опиняється у досить дивній ситуації.

"Уявіть собі чоловіка, якому 37 років. Він відслужив, отримав ці пів року. Перший місяць він буде просто відновлюватися після війни. Потім почне думати, де шукати роботу. Але що робити далі? Влаштовуватися на роботу на кілька місяців? Починати нове життя, знаючи, що після завершення відстрочки тебе знову можуть мобілізувати?" — ставить питання Козінчук.

На його думку, нова система фактично не дає людині можливості будувати довгострокові плани.

"Воно не дало того, чого люди хотіли. Воно дало можливість про це говорити, але не вирішило головну проблему", — вважає офіцер.

Окремо Козінчук звертає увагу на ризик посилення соціальної напруги всередині війська через різницю у виплатах між окремими категоріями військових.

За його словами, нова система фактично створює різні фінансові групи всередині армії, коли одні військові отримуватимуть значно більше за інших.

"Коли між військовими з'являється занадто велика різниця в доходах, це неминуче впливає на атмосферу в колективі. Зростає невдоволення, недовіра та напруження", — зазначає він.

Також військовий вважає, що реформа боляче вдарила по мотивації тих, хто добровільно пішов воювати у перші роки повномасштабної війни.

"У багатьох добровольців виникає відчуття, що держава зараз більше зацікавлена у залученні нових людей, ніж у підтримці тих, хто вже давно воює", — каже Козінчук.

При цьому офіцер наголошує, що не відкидає реформу повністю та готовий дати їй шанс.

"Можливо, вона справді покаже результат. Але поки що серед військових дуже багато скепсису. І цей скепсис базується не на емоціях, а на попередньому досвіді", — говорить він.

Козінчук переконаний, що будь-яка реформа армії повинна враховувати не лише фінансові стимули, а й психологічний фактор. Гроші важливі, але вони не є головною мотивацією для людини. Людям потрібне відчуття справедливості, зрозумілі правила та розуміння власного майбутнього. Поки що саме цього у нових контрактах багатьом військовим не вистачає.

Коментуючи перспективи можливої демобілізації наприкінці року, Козінчук визнає, що хоче вірити в її появу, але поки не бачить достатньо підстав для оптимізму.

Водночас він звертає увагу на ще один парадокс війни.

"Багато хто думає, що військові тільки й чекають моменту звільнення. Насправді все складніше. Для частини людей армія вже стала способом життя. І якщо завтра війна закінчиться та почнеться масове звільнення, я не виключаю, що багато хто захоче залишитися служити далі", — зазначає офіцер.

Саме тому, на його думку, держава має думати не лише про залучення нових людей до війська, а й про те, як зберегти довіру тих, хто воює вже зараз.

Нагадаємо, Міністерство оборони України представило план реформи армії, який буде реалізовуватися у кілька етапів.

Тим часом у Верховній Раді розкритикували методи мобілізації, які застосовують окремі працівники ТЦК.