Рік реформи АРМА. Розшукали активів на мільярди, але арештували лише 2%

18 червня минає рік, як було ухвалено закон про реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Час проаналізувати, що змінилося після ухвалення нового закону та що цікавого ми побачили у звіті АРМА за 2025 рік.

Оптимізація роботи Агентства — потреба не нова, на ній тривалий час наголошували і експерти, і міжнародні партнери. Тож ухвалення нового закону мало системно трансформувати саму логіку процесів управління арештованими активами.

Зміни в підході до роботи помітні у звіті Агентства за 2025 рік, хоча тут треба враховувати, що частина даних у ньому — це результати роботи за старими правилами, а частина включає ті поступові зміни, які відбувалися після ухвалення реформи.

Водночас, як ми вже писали раніше, саму реформу ще не реалізовано повністю: ключові підзаконні акти ухвалені із запізненням, а нові механізми відбору управителів через Prozorro лише починають запускатися щодо складних активів.

Однак перший звіт однаково дає найбільш актуальні дані про те, як саме працює Агентство, тож погляньмо на ці дані через призму тих же питань, які ми ставили торік.

Виявлення та розшук: більше запитів, менше виявлених одиниць

2025 року АРМА отримало 9 468 звернень про виявлення та розшук активів, тобто спостерігаємо зростання на 20% порівняно з 2024-м (7 865).

При цьому кількість фактично виявлених активів за низкою категорій упала. Земельних ділянок виявлено 29 тис. проти 107 тис. 2024-го, що ми відзначали тоді як аномалію. Натомість зросли показники за виявленими грошовими коштами — 36,5 млрд грн проти 8,3 млрд грн, корпоративними правами — 58,5 млрд грн проти 35,9 млрд грн, і особливо за віртуальними активами — 1,29 млн USDT проти 2,4 тис. USDT, зростання у понад 530 разів.

Принципово новим став блок звіту, де АРМА публічно визнає структурний розрив між розшуканими та арештованими активами. Адже частка розшуканого АРМА майна, яке потім було арештоване, становить лише 2%. У звіті, зокрема, пояснюється, що відомості про розшукані активи, які готує АРМА, не можна використовувати як докази у кримінальному провадженні.

Окремо Агентство вказує, що частина запитів про розшук майна надходить у провадженнях, де взагалі не передбачається конфіскація або ж можливості для спеціальної конфіскації. А інформація про розшукані активи використовується стороною обвинувачення у межах статті 93 Кримінального процесуального кодексу України, яка регулює суто правила збирання доказів. Тобто АРМА в певних випадках функціонує як сервіс довідок про майно для правоохоронців.

Окрім цього, 2025 року АРМА направило 639 міжнародних запитів проти 383 у 2024 році (+66%). Вражаючі цифри, але постає питання про якість кожного запиту та результативність закордонного треку інституції загалом. Так, АРМА у звіті деталізує, що за кордоном виявлено 366 одиниць нерухомості, 88 транспортних засобів, 5,9 млн дол., корпоративні права на 924,86 млн грн в еквіваленті. Але скільки з цього арештовано та які з цих рішень визнано іноземними компетентними органами — невідомо.

Звісно, такі рішення іноземних суб’єктів залежать не виключно від АРМА, але для аналізу ситуації у сфері повернення активів (а в Агентства є такі функції) бракує інформації про арешт відповідних активів за кордоном.

Управління активами: нових договорів більше, але основні доходи — за старими

Торік ми писали, що АРМА уклало лише сім договорів управління при 33 оголошених конкурсах. 2025-го маємо уже 40 договорів управління за 38 ухвалами. Формально це прорив, але разом із цим спостерігаємо 27 договорів, що продовжують діяти з попередніх років, і саме вони залишаються основним джерелом надходжень до державного бюджету.

Так, лише один договір — з «Укрнафтою» щодо активів «Укрнафтобуріння», укладений ще у червні 2023-го, — забезпечив 1,074 млрд грн надходжень до бюджету з 1,54 млрд грн за договорами управління загалом. Тобто приблизно 70% річного показника прибутків генерує один актив. А от на всі 38 нових договорів 2025 року припадає лише 2,5% надходжень (38,7 млн грн).

Показники з реалізації активів 2025 року теж суперечливі. З одного боку, Агентство організувало 184 аукціони, з яких успішними виявився лише 41 (приблизно 22%). Тобто майже чотири з п'яти аукціонів результату не дали. Це потребує окремого пояснення як щодо якості формування лотів, так і щодо стартових цін і привабливості активів.

Ключова ж річ, яка не потрапила до звіту, — це що на час його публікації так і не було запущено нових механізмів відбору управителів через Prozorro, хоча вони мали запрацювати ще 30 січня 2026 року. Це означає, що загалом передача активів управителям за новими правилами суттєво затримується.

Контроль за управителями: спостерігаємо кількісне зростання, проте питання щодо якості залишаються

За 2024 рік АРМА провело лише десять виїзних перевірок управителів, і це був один із ключових показників, які ми критикували. 2025-го вже маємо 38 виїзних перевірок і 348 камеральних, тобто разом 386 заходів контролю. За результатами: 27 приписів управителям і п’ять виявлених фактів неналежного управління.

Це помітне покращення в контексті динаміки. Але в абсолютному вимірі 38 виїзних перевірок на тлі того, що загалом АРМА передано в управління 34 тис. активів, вартість яких становить 10,7 млрд грн, — скромна цифра.

Крім того, звіт не розкриває, як саме трактувалися результати перевірок: скільки приписів привели до фактичної зміни поведінки управителя, скільки договорів розірвано через неефективність. А скандальний кейс компанії «КАМпаритет», коли торговельні центри здавали у суборенду за цінами, що втричі перевищували задекларовані доходи, у звіті не згадується взагалі. Хоча його окремо обговорювали на антикоркомітеті, й Агентство вже 2026 року підтвердило порушення та заявило про намір розірвати угоди з цією компанією.

Інвентаризація: нарешті встановлена фінальна кількість активів в управлінні АРМА

Перехідні положення нового закону про АРМА зобов'язали орган за шість місяців провести ідентифікацію усіх активів, переданих йому в управління до набрання чинності законом. У звіті Агентство повідомляє, що за результатами суцільної інвентаризації облік охоплює 60 274 активи, з яких 20 753 мають високий потенціал для управління. Сюди віднесли також ті активи, які готуються до конкурсних процедур або вже визначені як привабливі для передачі в управління та реалізації.

При цьому Агентство досі не послуговується терміном «пул активів», який дає змогу зрозуміти, скільки одиниць майна фактично є в складі працюючого бізнесу, який можна об’єднати під це поняття. На практиці ж це призводить до того, що зрозуміти інформацію, скільки економічно привабливих бізнесів ховається під цифрою 20 753 одиниці активів, зі звіту досить складно.

Так, 2025 року управителям за договорами передали 1703 активи, а за всі роки загалом АРМА передавало управителям 34 062 активи. При цьому оцінка цих 1703 активів — 5,3 млрд грн, а оцінка всіх — 10,7 млрд грн. Виходить, що вартість майже 5% переданих 2025 року в управління активів становить приблизно 50% вартості всіх. Тут може бути гіпотеза про те, що в попередні роки в управління передавалися переважно невартісні активи.

Загалом масив активів, щодо яких Агентство має повноваження вчиняти якісь дії, становить 94 тис. одиниць. Із них 34 тис. уже передані управителям за договорами (1703 у 2025 році), 60 тис. — не передані (20 тис. з них мають високий потенціал для управління).

Окремою проблемою стала робота з «ускладненими» активами: зі 100 звернень АРМА до прокурорів про неможливість ефективно ними управляти відповіді надійшли лише на 32, з яких позитивно вирішено питання лише щодо п’яти. Тобто 95% кейсів, де АРМА вже визнало актив проблемним для управління, залишаються невирішеними при залученні сторони обвинувачення. І розв’язати цю проблему слід через внесення змін до КПК України, на чому ми вже раніше наголошували.

***

За останній рік обсяг процесів усередині АРМА суттєво зріс. Агентство розробляє підзаконні акти, проводить інвентаризацію активів, веде їхній розшук і формує політику повернення. Не всі завдання вдалося вирішити, але поступ помітний.

Попри це, спостерігаючи за результатами роботи АРМА, ми хотіли б бачити реальні результати ефективності повернення активів. А це можна простежити, зокрема, при зіставленні результатів розшуку, арешту, ефективного управління та конфіскації майна. Крім цього, із наявних даних звіту незрозуміло, як саме запрацювала нова система відбору управителів, бо з моменту ухвалення закону ще не відбулося жодного такого аукціону. Та й договори управління, зібрані у звіті, були укладені за старими процедурами.

Саме тому ключовим завданням для АРМА сьогодні ми бачимо зміну самої логіки розшуку та управління майном. На нашу думку, наступний звіт має демонструвати не лише обсяг виконаної роботи, а й конкретні досягнення у масштабах усієї системи. Тим паче що посилатися на старі правила вже не матиме сенсу.