Російські атаки можуть скоротити експорт українського зерна на третину — Reuters

Поки Росія налагоджує схеми вивезення зерна з тимчасово окупованих українських територій через Чорне море та продає його на міжнародних ринках під зміненими документами про походження, вона паралельно б’є по легальній експортній інфраструктурі України. Посилення російських атак на морські порти, судна, залізницю та енергетичну інфраструктуру може скоротити місячний експорт зерна з України приблизно на третину. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Зростання кількості російських атак на українські морські порти та судна може призвести до скорочення щомісячних поставок зерна майже на третину. Крім того, оператори терміналів стикаються з дедалі більшими збитками, які, за їхніми словами, вони не можуть покрити самотужки.

Україна є одним із провідних світових експортерів зерна та значною мірою залежить від чорноморських портів, через які проходить понад 90% експортних поставок. Посилення ракетних та дронових ударів по портах, суднах, залізниці та енергетичній інфраструктурі створює серйозну загрозу для логістики.

Після початку повномасштабного вторгнення Росія певний час блокувала ключові українські морські порти, що змусило Україну переорієнтувати експорт на дунайські порти у сезоні 2022/23. Після відновлення перевезень через Чорне море порти Одеської області останнім часом забезпечували перевалку близько 6 мільйонів тонн вантажів на місяць.

"Потенційно, обсяги експорту з одеських портів можуть впасти до 4 мільйонів метричних тонн на місяць через атаки. Близько 1 мільйона тонн можна було б перенаправити на дунайські термінали, але не більше – логістика там дорога", – сказав заступник міністра економіки України Тарас Висоцький.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук погодився з такою оцінкою. Він зазначив, що удари по портах нині є одним із найбільших викликів для аграрного сектору. Скорочення експорту на 30% у ключові місяці сезону може стати серйозною проблемою для експортерів, адже Україна входить у новий маркетинговий рік із великими перехідними запасами зерна. Це створюватиме додатковий тиск на внутрішні ціни та зменшуватиме доходи фермерів.

Перебої з експортом також можуть мати масштабні наслідки для економіки країни під час війни, оскільки аграрна продукція залишається одним із головних джерел валютних надходжень. Наслідки можуть відчути й світові ринки. В останні сезони на Україну припадало близько 6% світового експорту пшениці та приблизно 11% експорту кукурудзи.

Удари по портах загрожують різким падінням експорту зерна з України

Росія регулярно атакує українські порти та енергетичну інфраструктуру. Ці удари спрямовані на підрив української економіки та здатності країни постачати продовольство на світові ринки. Особливо складною ситуація залишається для приватних операторів терміналів, які від початку війни неодноразово зазнавали пошкоджень.

За словами Дениса Марчука, загальні втрати портових терміналів від початку повномасштабної війни вже досягли 1,5 мільярда доларів. Він наголосив, що у терміналів фактично не залишилося достатньо коштів для відновлення пошкоджених об'єктів.

Тарас Висоцький підтвердив, що уряд усвідомлює масштаби проблеми. Водночас він зазначив, що нині основні бюджетні ресурси спрямовані на підготовку енергетичного сектору до зими, коли Росія може активізувати удари по енергосистемі.

Представники терміналів зазначають, що проблема не обмежується руйнуванням будівель або складів. Значна частина обладнання є спеціалізованою і його неможливо швидко замінити.

Керівник компанії Novotech-Terminal в Одесі Арсен Мурадян під час зернової конференції в Києві заявив, що у 2026 році кількість повітряних тривог суттєво зросла, через що працівники змушені проводити багато часу в укриттях.

"Є зміни, коли термінал працює одну годину, а потім усі проводять 11 годин у сховищах", – зазначив Мурадян, зазначивши, що з початку війни в Одесі було 2600 повітряних тривог, які загалом тривали 50 днів.

Україна ризикує втратити третину морського експорту зерна через атаки РФ

Власники терміналів зазначають, що останнім часом посилилися й атаки на судна, які заходять у порти або здійснюють завантаження. Через це зростає вартість перевезень, а судновласники дедалі менш охоче заходять до українських портів.

"Судновласники не хочуть заходити в порти та вимагають підвищення фрахтових ставок", – повідомив Мурадян.

Обмеження вже відображаються на зерновому балансі країни. Представник агрохолдингу Kernel Олександр Терзієв повідомив, що станом на 1 липня Україна може мати близько 9 мільйонів тонн перехідних запасів кукурудзи та пшениці. Аналітична компанія APK-Inform цього місяця оцінила ці запаси ще вище – на рівні 9,5 мільйона тонн. Для порівняння, у липні минулого року в Україні залишалося близько 7 мільйонів тонн зерна, а роком раніше – 6,4 мільйона тонн.

Терзієв зазначив, що значна частина цих обсягів могла бути експортована, однак логістичні проблеми завадили поставкам. За його словами, у поточному сезоні Україна вже експортувала 34,9 мільйона тонн зерна, тоді як роком раніше цей показник становив 39,5 мільйона тонн.

Нагадаємо, що ризики для зернового експорту через російські атаки посилюють значення переробленої агропродукції, частка якої в українському агросекторі вже зросла. За офіційними даними, 43% української аграрної продукції становить сировина, а 57% – продукти переробки.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев заявив, що за останні роки частка продукції з доданою вартістю збільшилася на 10 відсоткових пунктів. За його словами, конкурентна перевага України має полягати не лише в обсягах постачання, а в адаптивності, інноваційності, розвитку харчової промисловості та здатності швидко реагувати на потреби світових ринків.