Североатлантический союз в стадии "принятия". Как Европа и США сближают позиции о будущем НАТО

Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у відносинах США та НАТО почався складний період.

Від лютого 2025 року міністерські засідання Альянсу ледь не щоразу супроводжувалися публічними проблемами, а також закулісними суперечками та непорозуміннями.

Представники США щоразу докладалися до того, щоб ці суперечки були гучними, а інформацію про проблеми Європи у діалозі зі Штатами "зливали" у медіа.

Та за незмінної наявності проблем, реакція Європи на них поволі змінювалася – від обуреної до спокійної.

Стадії "гніву" та "заперечення" давно залишилися у минулому.

"Депресію" більшості держав вдалося обійти, а стадію "торгу" частина держав Альянсу пройшли ще на минулому саміті у Гаазі, а інші – згодом.

Тепер багато хто нарощує оборонні витрати навіть швидше, ніж вони пообіцяли Трампу.

А торгуватися щодо сум досі намагається хіба що Іспанія.

Засідання міністрів оборони, що відбулося у Брюсселі 18 червня 2026 року, можна сміливо вважати ще одним поворотним етапом.

Тепер йдеться про повноцінне прийняття і нової реальності, і того факту, що вона не зміниться навіть після завершення каденції 47-го президента США.

Америка йде з Європи.

І цей процес вже почався.

Тепер про це спокійно говорять і генсек НАТО, і лідери країн-союзниць, які ще кілька місяців тому казали, що зможуть цього уникнути.

Водночас риторика самих Штатів стосовно НАТО змінилася на краще.

А у Брюсселі міністр оборони Піт Гегсет пообіцяв, що вихід Альянсу з Європи точно не буде повним.

Що йдеться лише про скорочення.

Це дуже важлива теза, особливо зважаючи на те, що Гегсет відомий своєї показною зневагою до НАТО і украй невчасно робить позитивні коментарі про Альянс.

Пом'якшення позиції США відбулося не тому, що там раптом стали добрішими.

Річ у тім, що у Трампа усвідомили: Альянс потрібен також Америці.

Про все це – у репортажі з кулуарів міністерської зустрічі НАТО в Брюсселі.

"Скорочення починається негайно".

Міністерська зустріч НАТО у Брюсселі, що відбулася 18 червня, дивувала тональністю заяв.

Генсек Альянсу Марк Рютте, звісно ж, відомий своїм вмінням пояснювати політикам та суспільству, а також виправдовувати складні рішення американських партнерів.

Але тут ці вміння вийшли на новий рівень.

Новина, яку оголосив генсек перед початком засідання НАТО при дослівному прочитанні звучала украй небезпечно: генеральний секретар заявив про початок організованого виходу американських військ з Європейського континенту.

Не те щоб це стало якоюсь несподіванкою – офіційні заяви про точкові скорочення військової присутності США час від часу лунають вже кілька місяців.

Американці скоротили свій контингент у Румунії, далі настала черга Німеччини.

Потім розглядалося скорочення у Польщі, але від нього США чи то відмовилися, чи то відклали.

Однак досі це намагалися представити як робочі рішення, поточні ротації та перегляд розподілу між країнами, а не як системний підхід США щодо виходу з Європи.

І навіть ті держави, що опинилися під скороченням, намагалися применшити вагу цього процесу.

Тепер те, що так довго заперечували, стало офіційною позицією.

Генсек з власної ініціативи заявив, що починається великий перегляд американської військової присутності на європейському континенті.

"Учора вже звучало питання: буде це скорочення просто зараз чи ні? І я маю відповідь: це починається негайно", – додав Рютте.

Після чого у властивому йому стилі запевнив журналістів, що ці зміни не несуть небезпеки, що з американського боку не буде дій, які підривають обороноздатність Європи.

Ці заяви не дуже стикувалися з тим, що плани виходу США з європейського континенту, за словами генсека, ще не визначені.

Як можна бути переконаним у безпечності дій, масштаб яких ще не оголошений?.

Також примітно, що ці заяви прозвучали від Рютте до початку засідання Альянсу, тоді як для генсека діє жорстке правило: говорити можна лише те, на що союзники дали пряму згоду.

А ще привертає увагу, що жоден з європейських міністрів, які підходили до преси дорогою до засідання, не висловив застережень і занепокоєнь.

Хоча, здавалося б, оголошення про вихід США мало б їх всерйоз струбувати!.

Утім, виступ від імені США розставив крапки над "і".

Вихід, але не повний.

Чинна адміністрація Трампа від перших днів ставилася до НАТО вельми скептично.

Це не стало несподіванкою, зважаючи на давню позицію Трампа – ще під час першого терміну на посаді він вдавався до жорсткої риторики щодо Альянсу.

Але і на його тлі в американській адміністрації є більш натоскептичні посадовці – як-то очільник Пентагону Піт Гегсет.

Ще у лютому 2025 року, на першій міністерській зустрічі НАТО за нової адміністрації, заяви Гегсета всіх шокували і стали сигналом: перегляд участі США у НАТО вже не є червоною лінією.

Далі були засідання, які американський міністр показово ігнорував (вперше за десятки років роботи Альянсу), або коли він йшов із зали на самому початку (що читалося союзниками як демонстрація зневаги).

Не кажучи вже про ігнорування Гегсетом зустрічей НАТО щодо України.

Словом, він напрацював імідж найтоксичнішого представника американської адміністрації у спілкуванні з НАТО.

Тож те, що зараз Гегсет особисто приїхав на міністерське засідання Альянсу, саме по собі викликало здивування.

Він, звісно, не перетворився на прибічника НАТО та знову "втік" із зустрічі достроково.

По суті, "секретар війни" приділив час лише розмові про ядерний компонент, далі виголосив промову для усіх інших міністрів – та пішов, не чекаючи на їхні коментарі у відповідь.

Але його промова була значно менш жорсткою, ніж звикли чути колеги у Брюсселі.

Зокрема через те, що цього разу він критикував не весь Альянс (як часто було досі), а лише ті країни, які не виконують цілей НАТО щодо оборонних витрат.

А тих, хто виконує цілі Трампа, та ще й достроково – навпаки, похвалив.

А далі Піт Гегсет перейшов до пояснення планів США – саме тих, які анонсував генсек.

Він офіційно оголосив про скорочення присутності США – але контрольоване та узгоджене.

"Сьогодні я оголошую про початок шестимісячного перегляду, який проводитиме Пентагон.

Ми проаналізуємо розміщення американських військ та баз у Європі.

Цей процес триватиме до шести місяців..

Він передбачатиме консультації з Конгресом США та нашими союзниками.

Але не сумнівайтеся: це буде справді змістовний перегляд", – заявив Гегсет.

Деталі цієї заяви пояснили, чому і генсек, і представники інших країн виявилися спокійними.

По суті, Вашингтон погодився діяти за тією схемою, про яку просили європейські держави-члени.

Перша її умова – це контрольований вихід США, а не хаотичний, як було досі (історія з анонсованим і скасованим скороченням у Польщі ілюструє це якнайкраще).

Друга умова – те, що схема виведення має бути узгоджена з європейськими державами і відпрацьована таким чином, щоби це не підривало обороноздатність Європи.

Саме це узгодження триватиме у наступні пів року.

І настільки солідний час, відведений для планування, дає європейцям підстави вважати, що результат врахує реальність.

Генсек Рютте також звернув на це увагу та пояснив, що таке контрольоване та узгоджене зменшення ролі США зробить Європу сильнішою, бо зрештою прибере її залежність від Америки.

Нова роль НАТО для США.

"Раніше ми надто покладалися на США.

Зараз інші члени Альянсу взяли на себе зобов’язання збільшити свої внески.

І це справедливо… І саме в цьому полягає суть "НАТО 3.0": сильніша Європа в сильнішому НАТО", – заявив генсек, виправдовуючи американські рішення.

Варто розібратися, що це означатиме на практиці.

І Марк Рютте, і Піт Гегсет пояснили, що США поступово зменшать участь у силах швидкого реагування НАТО, які розгорнуті у різних місцях Європи.

Також відомо, що США у цьому скороченні будуть враховувати дії держави, де розміщені військові Пентагону.

"Це перевірка, яку одні країни не пройдуть, а інші – з честю", – заявив очільник Пентагону, не уточнюючи, за якими критеріями буде здійснюватися оцінка.

Не став цього пояснювати і генсек, хоча його кілька разів про це прямо перепитали.

Утім із заяв достатньо чітко випливало, що одним із ключових критеріїв буде лояльність до США.

У тому числі під час іранської кампанії.

Керівник Пентагону не приховував образу на окремих членів НАТО – і хоча він не став називати країну, читалася передусім Іспанія, яка не дозволила використовувати її бази для логістики.

"Коли нашим літакам потрібно було злітати з баз у Європі, а нашим кораблям – виходити з портів для ударів по цілях на Близькому Сході, занадто багато наших союзників відмовили нам у цьому.

У деяких випадках нам доводилося перекидати сили та засоби між країнами, у тому числі за межі НАТО..

Цьому немає виправдання", – пояснив він.

Генсек теж зробив натяк на Іран.

Він кілька разів послався на рішення саміту G7 як на документ, який пояснює грунт для подальших відносин США та інших держав НАТО – хоча у заяві саміту "сімки" немає ані слова про альянс.

Але там є багато про Іран.

І це стало одним з основних аргументів для встановлення нових, "рівних" відносин.

Саме на саміті G7 Tрамп дійшов висновку, що йому потрібне НАТО.

Американці не здатні самі розмінувати Ормузьку протоку навіть якщо перемир'я з Іраном виявиться дієвим.

Їм потрібна підтримка держав-членів Альянсу.

А європейські учасники "сімки" пояснили, що нададуть цю підтримку під координацією НАТО.

Зокрема, таку допомогу американцям пообіцяв Берлін.

"Прямо зараз наш мінний тральщик та судно забезпечення проходять через Суецький канал і будуть чекати можливої місії в Ормузькій протоці.

Ми хочемо, щоб у разі необхідності та якщо ситуація стане реальною, ми могли швидко включитися", – пояснив журналістам у Брюсселі Боріс Пісторіус.

А Марк Рютте додав: вже є розуміння, що НАТО – це координуючий союз, який не воює сам, але допомагає союзникам співпрацювати ефективно.

"НАТО – це інструмент планування.

І саме так ми будемо діяти".