«Тисячовесна» у розпалі: 2634 заявки, 40 днів на оцінку, 10 хвилин на пітчинг

Минулого тижня Міністерство культури відзвітувало про завершення періоду прийняття заявок на програму «Тисячовесна», що стартував одразу після її офіційного запуску 3 квітня, а днями провело офіційну презентацію підсумківпершого етапу програми. Згідно з офіційним повідомленням на сайті міністерства, всього на конкурс було подано 2634 заявки. Розповідаємо, про що нам говорять перші опубліковані про це повідомлення, як довго триватиме технічний відбір заявок і хто їх оцінюватиме на наступному етапі.

За майже два місяці, що тривав період прийняття заявок на «Тисячовесну», команда міністерства культури й особисто міністерка культури, віцепрем’єрка з гуманітарної політики Тетяна Бережна проводили численні «адвокаційно-промоційні» зустрічі з представниками різних секторів культурної спільноти в регіонах.

«Останні два місяці збору заявок були дуже активними, — написала у соцмережах Тетяна Бережна. — Разом із командою провели офлайн та онлайн 26 подій: зустрічалися з культурними спільнотами, молоддю, представниками державних інституцій. Презентували “Тисячовесну”, відповідали на тисячі запитань, обговорювали ідеї, слухали пропозиції та зауваження. Постійно працювали над удосконаленням програми».

У результаті на конкурс надійшли 2634 заявок, із них за основними сімома напрямками:

• аудіовізуальні шоу та ролики для соцмереж — 554 заявки;
• ігрові фільми та серіали — 499 заявок;
• неігрові (документальні) фільми та серіали — 468 заявок;
• анімаційні фільми та серіали, фільми та серіали для дитячої аудиторії — 236 заявок;
• сучасна музика — 337 заявок;
• візуальне мистецтво — 226 заявок;
• перформативне мистецтво — 314 заявок.

«Особливою гордістю» міністерка культури назвала показник дебютів, що склав близько 17%. Так, дебютами є 33% заявок у категорії ігрових фільмів і серіалів, 32% — в напрямку неігрових (документальних) фільмів, і 30% — у напрямку контенту для дитячої аудиторії, зокрема анімація.

Загальний фінансовий запит поданих заявок перевищує бюджет «Тисячовесни» в 4,8 раза.

Щодо активності заявників у різних регіонах країни офіційний сайт Міністерства культури, цитуючи Тетяну Бережну, пише: «Ми отримали проєкти з усіх куточків країни — від великих міст до невеликих громад. Особливо тішить, що станом на зараз маємо близько 17% дебютів серед заявок. Завдяки “Тисячовесні” проєкти-переможці зможуть отримати підтримку на реалізацію. Створюймо українське!», — написала Тетяна Бережна.

Наступний етап «Тисячовесни» — експертне оцінювання — стартує 17 червня і триватиме до 28 липня. На цьому етапі відбудеться комплексна оцінка поданих проєктів.

Розподіл заявок між експертами в кожному напрямі обіцяють провести у форматі відкритої трансляції. Кожен проєкт мають оцінювати п’ятеро експертів за десятьма критеріями, серед яких:

• відповідність поданого проєкту тематиці та конкурсу;
• відповідність кошторису творчому задуму;
• професійність команди;
• потенціал залучення аудиторії;
• художня та змістова цінність;
• оригінальність ідеї;
• суспільна значущість і потенційний вплив;
• інклюзивність, безбар’єрність і різноманіття;
• реалістичність реалізації;
• досвід команди у втіленні подібних проєктів.

Кожна заявка може набрати до 100 балів — окрім виставлення балів за визначеними критеріями, експерти також мають надати по кожному проєкту, який вони оцінюватимуть, письмовий коментар. При цьому механіка оцінювання досить специфічна: найвищий і найнижчий бали не будуть враховані, а результат кожної заявки на цьому етапі визначатиметься шляхом підрахунку середнього балу. Прохідний бал до наступного  етапу пітчингу — 60 балів.

За результатами експертного оцінювання буде сформовано перелік учасників, які продовжать участь у наступному етапі конкурсу — публічного пітчингу. Фінальні пітчинги відбудуться з 12 до 16 серпня. Учасники презентують проєкти експертам і конкурсним комісіям, які визначать переможців програми. Формат обіцяють досить стислий — 10 хвилин на презентацію одного проєкту та 5 хвилин на запитання й відповіді.

На цьому етапі експертні комісії оцінюватимуть уже інші критерії, а саме:

• креативність, чіткість і ясність публічної презентації проєкту;
• реалістичність практичного втілення проєкту;
• професійний потенціал і готовність творчої команди до реалізації проєкту;
• раціональність та узгодженість кошторису з публічною презентацією проєкту;
• міжнародний потенціал заявки.

Також для проєктів із категорії шоу та відео для соцмереж пітчингів не буде — переможців цього напрямку визначать одразу після другого етапу відбору.

З авторами проєктів, що успішно пройдуть усі етапи відбору, будуть підписані офіційні договори, і вже на вересень-грудень цього року заплановане отримання попередніх оплат і початок виробництва контенту за цими проєктами.

Проєкти оцінюватимуть понад 120 незалежних експертів (на презентації 11 травня також ішлося, що цей список ще доповнюється).

«Попереду багато роботи. Але вже зараз зрозуміло: Україна має неймовірну кількість потужних ідей, талановитих митців і команд, які готові формувати нове покоління української культури. Ми з командою вже в передчутті, скільки талановитих проєктів буде серед заявок. І скільки якісного українського культурного продукту ми побачимо в результаті!», — написала Тетяна Бережна у своїх соцмережах. 

У результаті серед оголошеного списку експертів по всіх категоріях можна побачити як фахівців із великим досвідом і доведеною експертизою в своїй сфері, так і людей, чиї компетенції у ввірених їхній оцінці категоріях, м’яко кажучи, викликають сумніви. До прикладу, в категорії експертів, що оцінюватимуть категорію «Ігрові фільми та серіали», можна побачити психологиню, а в категорії «Сучасна музика» — очільницю ГО, що не має до музичної сфери жодного відношення.

Окремі запитання викликають і можливі конфлікти інтересів експертів «Тисячовесни»,  адже вітчизняне культурне середовище досить невелике і ґрунтується на персональних зв’язках (усі з усіма працюють, працювали, мали або мають конфлікти або певні персональні взаємини). І, попри озвучувану Міністерством культури можливість для експертів узяти самовідвід у випадку конфлікту інтересів, цей «персональний фактор» може все ж мати значний вплив на процес і результати голосування.

Ще одним важливим і чутливим моментом у контексті експертів програми є озвучений ще на етапі її запуску факт, що свою роботу вони виконуватимуть на громадських засадах. Нині, коли механіка всіх етапів відбору вже відома й можна оцінити обсяг роботи, що чекає на експертів, такий підхід міністерства виглядає ще більш контраверсійним, аніж на старті. Адже очікування, що багато годин фахової експертної роботи, а потім ще кілька днів «виїзної» роботи на серпневих пітчингах мають бути виконані експертами безплатно, насправді просто девальвує цінність експертної роботи в культурі (що б при цьому не декларувалося вголос).

Також викликом в історії з «Тисячовесною» залишаються досить стислі терміни, відведені на всі ключові її етапи. 55 днів на подачу заявок нині виглядають ще дуже непогано у порівнянні з 40 днями на експертне голосування (про 10 хвилин, відведені на презентацію одного проєкту на пітчингу, взагалі нема чого говорити — недарма організатори на презентації 11 травня акцентували, що готуватися до них заявникам варто вже зараз, і дуже ретельно).

Попри всі «вузькі місця» «Тисячовесни» її організатори, схоже, серйозно налаштовані не лише провести її за планом, але й зробити щорічною. Принаймні, саме про це говорив на  презентації 11 травня в Національній опері Володимир Зеленський, що особисто курує цю програму. «“Тисячовесна” — це безпрецедентна історія, — сказав президент Володимир Зеленський. — Це перша державна програма підтримки культури такого формату і такого масштабу. Важливо підкреслити, що це не разова акція. Я впевнений, що ця програма має стати щорічною. За наступні 5—10 років її роботи українська культура має отримати потужний імпульс і створити великий масив топового українського культурного контенту, проти якого буде безсила будь-яка ворожа машина пропаганди».

Уже зараз Міністерство культури та Офіс президента як співавтори програми «Тисячовесна» обіцяють допрацювати і вдосконалити її на наступний рік. Зокрема на презентації 11 травня йшлося про те, аби наступного року все ж включити до її напрямків «забуту» цьогоріч літературу.

Про які ще вдосконалення варто було б подумати вже зараз, дизайнуючи другий рік програми? Можливо, хорошим рішенням було б передати реалізацію програми більш профільній інституції (наприклад, Українському культурному фонду), оскільки робота з заявками та фінансування створення культурного контенту — не зовсім притаманна Міністерству культури робота, що забирає надзвичайно багато часу та людського ресурсу, що міг би бути спрямований на безпосередні завдання держуправлінця сферою — керування галуззю, реалізацію стратегії культури-2030 тощо.

Загалом наразі виглядає, що «Тисячовесна» входить у свій найскладніший етап — короткі 40 днів, відведені на експертне оцінювання, минуть дуже швидко, і за результатами цього етапу ми побачимо вже більш чітку картину того, які саме проєкти вступлять у справжній «бій» за 4 млрд грн на створення культурного контенту. А ще за пару тижнів після цього, коли переможці другого етапу відбору представлять свої проєкти на останньому етапі конкурсу, ми зможемо оцінити фінальний список проєктів-переможців. Якими буде їхня якість, фокус, тематика? Про що їх автори говоритимуть з аудиторією, та як зуміють реалізувати свої ідеї у досить стислі терміни, відведені на реалізацію проєктів? Чи спрацює тактика багатьох заявників подавати одразу декілька заявок, чи це, навпаки, лише збільшить навантаження на експертів, і заразом поставить під питання, чи зможе одна команда або інституція у разі виграшу реалізувати одразу кілька проєктів? Чи стане експертам сил і компетенцій якісно оцінити увесь масив та жанрове розмаїття заявок (до прикладу, чи умовний продюсер поп-музики впорається з оцінюванням заявки проєкту сучасної академічної музики)?

Викликів у авторів «Тисячовесни» та інституцій, на яких покладена їх реалізація, буде багато. Запитань до всіх етапів цієї програми — так само. Заявникам залишається схрестити пальці та чекати на результати експертного відбору, а всій культурній спільноті — пильнувати за процесом, аналізувати наступні кроки та сподіватися, що хиби «сигнальної» «Тисячовесни» все ж будуть враховані на майбутнє. Адже успіх цієї програми визначить не лише якість обраних проєктів, але й прозорість запропонованої процедури та адекватність правил, за якими її буде реалізовано.

Цей матеріал був підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансований Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).

Фото: Мінкульт