Удари по Москві: паніка, 220 мільйонів доларів збитків та дискредитація путінського режиму

Москва в чорному диму від нафтопродуктів, що горять, бензиновий колапс, москвичі в паніці – очевидні успіхи українських дронів, які останні кілька днів надуспішно атакували столицю країни-агресора. Журналіст Коротко про розбирався в тому, як може змінитися стратегічний розклад війни після успішних атак українських БпЛА.

За три дні Росія зазнала збитків, рівних річному бюджету міста Курськ

16-18 червня Москва і Підмосков'я зазнали ударів двох потужних атак безпілотників. Основною ціллю атак став Московський нафтопереробний завод (МНПЗ) у Капотні, проте через падіння уламків та роботи систем ППО/РЕБ постраждала і низка цивільних об'єктів. Українські дрони вразили «серце заводу» - устаткування первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-6, після чого підприємство призупинило роботу. А в ході повторної масштабної атаки зафіксовано щонайменше п'ять вогнищ займання, на одному з резервуарів стався ще один вибух. Москву заволокло густим чорним димом.

Пряма і непряма економічна шкода від ударів по Москві та Московській області за останні три дні оцінюється експертами в діапазоні від 150 до 220 мільйонів доларів. Або понад 16 мільярдів рублів. Для наочності ця сума еквівалентна річному фінансуванню одного великого регіонального центру, такого як Курськ, Тверь або Смоленськ.

Москва у паніці

Через це в Москві стрімко зростають панічні настрої, емоційний шок та соціальна напруженість серед мешканців Москви та Підмосков'я. Що підтверджують чисельні свідчення очевидців та відеоролики у соціальних мережах.

Через сильну пожежу на Московському нафтопереробному заводі (МНПЗ) у Капотні південний схід та схід Москви заволокло величезним стовпом густого чорного диму. Мешканці сусідніх кварталів масово публікували відео з криками, нецензурною лайкою та скаргами: «Це п…ц! Чорне небо! Коли це припиниться?», а також «Вся Москва нахр горить! Я звалюю звідси!».

Крім цього, москвичі дивуються з приводу того, що системи протиповітряної оборони не можуть захистити місто. Цього не змогли зробити 250 зенітних комплексів ППО «Панцир-С1», завезені до міста ще до 9 травня.

Загроза з повітря повністю паралізувала авіавузли столиці. В аеропортах Внуково, Домодєдово, Шереметьєво та Жуковський вводився план «Килим». З Шереметьєво проводилася екстрена евакуація пасажирів у укриття прямо з літаків, десятки рейсів було скасовано. Також через пожежу на МНПЗ перекривалася ділянка МКАД.

Психологічний удар по Кремлю

Панічні настрої москвичів можна перетворити на цілком відчутні політичні результати. По-перше – це відчутний удар по довірі росіян до свого правителя Путіна. Російська влада довго продавала москвичам ілюзію, що війна («СВО») відбувається десь далеко і не торкнеться їхнього ситого життя. Паніка у столиці повністю знищує цей міф.

Далі - це цілковита дискредитація ППО Москви, а отже, і всього міноборони Росії. Коли москвичі бачать «Панцирі» на дахах та дрони, що підривають НПЗ, у них виникає логічне питання: «Куди йдуть трильйони оборонного бюджету, якщо нас не можуть захистити?». І Україна може й має посилювати цей психологічний ефект через інформаційні кампанії.

Паніка - відмінний ґрунт для просування антивоєнних наративів. Через соціальні мережі та Telegram-канали Україна може масштабувати посил: «Поки Росія бомбардує Київ, Москва горітиме. Хочете спати спокійно? Вимагайте виведення військ». В умовах страху за своє життя обивателі стають сприйнятливішими до таких закликів.

Військовий ефект: оголення фронту та виявлення систем захисту Москви

Військові вигоди України від ударів по Москві також мають суттєві результати. Російське командування змушене стягувати дефіцитні зенітні комплекси ("Панцир-С1", "Тор", С-400) та системи РЕБ із прикордонних областей та з лінії фронту для прикриття Москви. Що полегшує роботу ЗСУ на фронті, адже кожна батарея ППО, розгорнута на даху московського відомства, - це комплекс, який не прикриває логістичні вузли на Донбасі, склади у Криму чи штурмові колони на передовій.

Завод у Капотні забезпечував як цивільний сектор, так і був ключовим вузлом постачання військових об'єктів Центрального військового округу. А його ураження створило кризу постачання угруповань «Захід» та «Центр». Адже порушення переробки нафти створює локальний дефіцит дизеля та авіагасу, ускладнюючи заправку військової техніки, постачання польових складів та вильоти бойової авіації з аеродромів у європейській частині РФ.

Ну і суто практичний момент: кожна атака безпілотників змушує російські радари та зенітні комплекси активуватись. Україна фіксує ці радіовипромінювання та виявляє точні координати «сліпих зон» і нових позицій ППО навколо столиці для планування наступних, ефективніших ударів.

Політичний ефект від атак в умах росіян: Путін бреше

Політичний ефект від ударів по Москві полягає в глибокій дестабілізації внутрішньої обстановки в Росії. Ці атаки підривають основи державної пропаганди та створюють нові виклики для правлячого режиму.

Вдалі удари по МНПЗ у Москві наочно доводять елітам та населенню, що війна прийшла до їхніх будинків, а держава не здатна дотриматися своїх обіцянок. Що Путін брехав, коли обіцяв їм безпеку. Цей психологічний та військовий хаос загострює внутрішні конфлікти серед російських еліт, демонструє міжнародним партнерам уразливість РФ та підриває легітимність чинної влади в очах громадян.

«Триптих 17, 16, 18… купчасто, рецепт борщу відплати. Москва таки ляже. І не на пляжі у Криму. Кремль усвідомлює – недоторканних чи недосяжних зон стає менше. Рецепт борщу від Свободолюбного Українського Птаха (БпЛА): лютий, але прагматичний скринінг та деструкція ворожої інфраструктури ПЕК та ВПК як джерела фінансування та забезпечення війни проти Мами, винесення ППО, утилізація живої сили противника. Конвеєр відплати працює», - так влучно охарактеризував результативність атак на столицю Росії винуватець цих атак – Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді.

Думка експерта

Володимир Фесенко, політолог:

- Чому саме удари по Москві? Згідно з весняними російськими опитуваннями саме в столиці переважали прихильники війни проти України. А тепер самі москвичі почали відчувати на собі цю війну. І це важливо, тому що Москва – величезний резонатор Росії, і її настрої проєктуються на інших росіян.

Удари спричинили сильний психологічний візуальний ефект для москвичів. Чорні стовпи диму та чорна імла над містом – це 100%-ве попадання у свідомість москвичів, які підтримували війну. А кумулятивний ефект від багатьох таких ударів може стати поштовхом, імпульсом для переговорів про взаємне припинення вогню.

Вже тепер лояльні до Кремля паблики пишуть про те, що може швидко вирішити цю проблему без втрати обличчя - припинення вогню по об'єктах енергетики. Тому що для Москви удари по НПЗ - це справді велика проблема, якщо масштаби паливної кризи через удари посилюватимуться. Ну і, звичайно, удари посіяли зерно сумніву в уми росіян щодо путінського режиму. Але швидкого ефекту очікувати годі, тому що ці удари повинні мати накопичувальний ефект, підводячи росіян до думки про необхідність припинити війну.