Власника "Трухи" доставили до ТЦК: обставини затримання та версії конфлікту

5 червня у Залізничному районі Львова представники ТЦК та Національної поліції зупинили Максима Лавриненка для перевірки документів. За свідченнями очевидців, чоловік представлявся "журналістом ЗСУ" від медіагрупи "Труха Україна" і запевняв, що з його документами "все нормально". Однак, під час перевірки в реєстрах не було виявлено підтвердження чинної відстрочки або бронювання від призову.

Після цього Лавриненка доставили до Личаківсько-Залізничного районного ТЦК та СП, де мав відбутися процес уточнення військово-облікових даних та проходження медичного огляду для визначення його придатності до служб. Як зазначили у Міністерстві оборони, це стандартна процедура, застосовувана до всіх військовозобов'язаних громадян у подібних випадках.

Сам же Максим Лавриненко у своєму Telegram-каналі "Труха" висловив іншу думку щодо цих подій. Він зазначив, що його команда останній місяць працювала над низкою матеріалів, пов'язаних із оборонною сферою та використанням бюджетних коштів. За його словами, саме під час цієї роботи він зіткнувся із "серйозним тиском".

Лавриненко стверджує, що його фактично "вистежили та затримали п’ятеро представників ТЦК", і це, за його переконанням, відбулося за "особистою вказівкою міністра оборони Федорова". Він також пов'язав цей інцидент із "погрозами радника міністра оборони Стерненка та поширенням фейків", вважаючи це частиною кампанії, спрямованої на те, щоб "закрити рота" через його зацікавленість темою оборонних закупівель.

У дописі Міністерства оборони України у Facebook та Львівського ОТЦК було категорично спростовано заяву Лавриненка про "особисту вказівку міністра оборони". Відомство наголосило, що жодних особистих вказівок керівництва щодо окремих громадян не існує, а рішення ухвалюються виключно уповноваженими посадовими особами в межах визначених законом повноважень.

За версією Міністерства оборони, "масована інформаційна атака" проти них може бути наслідком посилення антикорупційних заходів. Вони заявили, що ухвалені рішення суттєво обмежили можливості зловживань у сфері оборонних закупівель та інших процесах, і тому подібні дискредитаційні повідомлення не є випадковими. У Львівському обласному ТЦК та СП підтвердили, що дії їхніх співробітників здійснювалися відповідно до чинного законодавства та у взаємодії з представником Національної поліції, спростовуючи інформацію про "вистежування" та "затримання п'ятьма представниками ТЦК".

Цей інцидент розгорнувся на тлі триваючих обговорень ролі Міністерства оборони України та ТЦК у процесі мобілізації. Заступник міністра оборони Мстислав Банік раніше заявляв, що службові перевірки охоплять усі центри комплектування, особливо після інцидентів в Одеському ТЦК, з метою ретельного розгляду звернень громадян щодо незаконних утримань, насильства та інших можливих порушень прав людини. Було наголошено на неприпустимості насильства, порушення людських прав та приниження гідності.

Також варто зазначити, що інформація про можливий продаж каналу "Труха" харківському бізнесмену Миколі Удянському, який нібито має російський паспорт, з'явилася 13 червня, тоді як інцидент з Лавриненком стався 5 червня. Радник міністра оборони Сергій Стерненко 15 червня у своїх соціальних мережах звинуватив Удянського у зв'язках із Росією. Сам Удянський спростував цю інформацію, заявивши, що власником залишається Максим Лавриненко.

"Жодних особистих вказівок керівництва Міністерства оборони щодо окремих громадян не існує і не може існувати. Такі рішення ухвалюються виключно уповноваженими посадовими особами в межах визначених законом повноважень," – повідомили в Міністерстві оборони.

"Під час роботи ми зіткнулися із серйозним тиском. Мене фактично вистежили й затримали п'ятеро представників ТЦК. За нашою інформацією, це відбулося за особистою вказівкою міністра оборони Федорова," – написав Максим Лавриненко.

Попри розбіжності у версіях подій, інцидент із Максимом Лавриненком яскраво демонструє напругу, яка існує в інформаційному просторі навколо питань мобілізації та оборонних закупівель. Ситуація підкреслює важливість перевірки інформації перед її поширенням, адже в умовах війни наслідки помилок вимірюються не лише коштами, але й життями військових.