«Увага, горить Москва»: Путін знову сховався в букері, поки росіяни тікають від «добрих» дронів і ночують у чергах за пальним

Три дні підряд українські далекобійні санкції досягали Москви, зокрема — Московського НПЗ у Капотні, який забезпечує близько 40% потреб Москви в бензині, 50% — у дизелі, також постачаючи паливо для війни проти України. Проте атака в четвер, 18 червня, стала найбільшою. Українські дрони прорвали «найміцнішу» ешелоновану ППО Москви, що викликало справжню істерику росіян у соцмережах. Багато хто, навіть зі сльозами на очах, не міг повірити, що удари БПЛА спричинили такі пожежі, питаючи: «Де ж наше ППО?».

Москву оповили стовпи густого чорного диму, які було видно з різних куточків міста. Подекуди дим затягнув небо настільки щільно, що частина районів занурилася в напівтемряву посеред дня з накрапанням чорного дощу. Глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна навіть опублікував у своєму Х фото, яке завірусилося в соцмережах, з відлітаючою кришкою одного з нафтових резервуарів після потужного вибуху на НПЗ у Капотні.

«Сьогоднішнє „Фото дня“, зроблене в Москві», — підписав фото Тсахкна.

Володимир Зеленський попередив: «Якщо буде палати Україна, буде палати і Москва». За словами українського президента, на Путіна мають тиснути не лише українці, а й американці, європейці та самі росіяни. Натомість у Кремлі, де до обіду не помічали чорні стовпи диму на околицях Москви, поскаржилися, що Трампа на саміті G7 у Франції цього тижня «накачували некорисними, шкідливими ідеями». Лише після обіду помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що удари дронів по Москві та Підмосков’ю «не сприяють налагодженню особистих контактів» між Зеленським та Путіним. Наче вони були після грудня 2019 року.

Чому Путін знову мовчить і не виходить зі свого бункера? Що про удари по Москві та НПЗ у Капотні каже «воєнізоване» крило Кремля? Та як тепер і російська столиця занурюється в паливну кризу? Читайте в тексті ТСН.ua.

Заборонити і так заборонений Telegram: Путін не виходить із бункера

Москва, Підмосков’я та інші російські регіони палали одразу після саміту G7 у Франції та якраз напередодні засідання «Рамштайну» в Брюсселі. Фото та відео пожеж, якими росіяни буквально засипали соцмережі, облетіли всі світові ЗМІ. За словами генсека НАТО Марка Рютте, рано чи пізно Путін має ухвалити рішення, чи хоче він співпрацювати, чи ні.

«Трамп зрушив ситуацію з мертвої точки після того, як у лютому минулого року розпочав прямий діалог із Путіним. Я вважаю, що це було дуже важливо, тому що він був єдиним, хто міг це зробити. Але зрештою питання полягає в тому, чи Путін справді готовий брати участь у переговорах», — додав Марк Рютте.

Проте, як показав четвер, 18 червня, Путін не готовий навіть до розмови з росіянами. Російська пропаганда рапортувала про зустрічі очільника Кремля з прем’єром В’єтнаму, Сінгапуру та іншими на саміті Росія-АСЕАН у Казані. Саме це й показували російські федеральні канали разом зі снігом в Якутії. Навіть у Держдепі закликали американців, які перебувають у Росії, шукати укриття під час атак, поки в російських соцмережах панував справжній хаос та війна всіх проти всіх. Під вечір лише глава МЗС РФ сказав, що тепер вони «проводитимуть масовані групові удари на регулярній основі по цілях, від стану яких напряму залежить боєздатність ЗСУ».

У Держдумі закликали повністю закрити й без того обмежений доступ до Telegram та інших соцмереж, бо росіяни масово викладають туди фото та відео уражених промислових та військових об’єктів. Дехто навіть пропонував запровадити кримінальну відповідальність за публікацію фото та відео наслідків прильотів і роботи ППО. Відомий придворний пропагандист Кремля Соловйов закликав «слабких» росіян тікати, а згодом взагалі запропонував «винищувати боягузів і панікерів». А от ті, кого більше хвилюють ціни й наявність пального, заговорили про запровадження державного регулювання цін та тимчасову націоналізацію нафтобаз у Підмосков’ї.

Паливна криза: Москва тепер із рештою Росії

Поки російські «воєнкори» в соцмережах закликали до ударів по Київській ГЕС, паралельно дорікаючи «дірявістю» російської ППО, Росія вперше від часів розпаду СРСР опинилася перед загрозою найбільшої паливної кризи. Все почалося ще в травні з тимчасово окупованого Криму. Після взяття Силами оборони України під вогневий та дроновий контроль «сухопутного коридору» через Маріуполь, Бердянськ та Мелітополь, а також ударів по ключових нафтобазах півострова, Крим у прямому сенсі цього слова зупинився.

Хоч окупаційна влада Криму й рапортувала про запроваджені ліміти — не більше 20 літрів пального на добу в одні руки — по факту ж бензин і дизель взагалі зникли. У соцмережах купа відео, як люди стоять у кілометрових чергах до заправок по 10-12 годин і їдуть із пустим баком. Зі збільшенням прильотів «добрих» дронів по іншим російським НПЗ, паливна криза поширюється, охопивши наразі 53 російські регіони. Після ураження НПЗ у Капотні паливна криза дійшла й до Москви.

Як пише Reuters, серйозних пошкоджень на Московському НПЗ зазнала надсучасна комбінована установка «Euro+», яку ввели в експлуатацію 2020 року в межах програми модернізації. Вона забезпечувала 47% загальної переробки. Також БПЛА уразили допоміжне обладнання, міжустановкові трубопроводи та кілька резервуарів для зберігання готових нафтопродуктів, що й спричинило масштабні пожежі. Тож, судячи з цих пошкоджень (а дрони по НПЗ у Капотні прилітали й 16 червня) без пального Москва сидітиме довго.

Аеропорти в Росії заблоковані: «геймченджер» у війні

Як пишуть західні ЗМІ, вперше за тривалий час Росія, яка є одним із найбільших експортерів енергоносіїв, буде імпортувати бензин морем. Ба більше, через різке здорожчання авіаційного пального в російських летовищах цілковитий колапс. Більшість рейсів скасовані, а пасажири буквально живуть в аеропортах на розкладушках. Днями Кремль запровадив повну заборону на експорт авіагасу до 30 листопада. Але без працюючого НПЗ у Капотні забезпечити безперебійне авіасполучення навіть у «європейській» частині Росії буде вкрай важко.

Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що палаюча Москва в четвер, 18 червня, внаслідок атаки українських дронів — це «геймченджер», який змінює хід війни на користь України.

«Ми бачимо, що Україна перемагає у цій війні. Ми бачимо дедалі більше доказів, що війна в Україні наближається до російського населення. Власне, те, що зараз відбувається в Москві. Це кардинально змінює хід війни, оскільки російське населення почне усвідомлювати, що мова йде не про перегляд війни на екранах телевізорів, а про війну на їхній власній землі», — вважає Науседа.

За словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, пожежі на російських НПЗ та інших енергетичних об’єктах показують наскільки апарат влади в Росії, який намагався вдавати, що пожеж не було, відірваний від реальності. Однак факти неможливо приховати — із зображеннями не посперечаєшся.

«Путін має визнати, що його послідовна жорстока війна проти України не має жодного сенсу. Необхідно, й це правильно, щоб США та країни G7 заявили, що санкції проти російської нафти мають бути відновлені», — додав Борис Пісторіус.