Війна Путіна прийшла у Москву: як удари по НПЗ палять економіку Росії і що далі

На п’ятий рік повномасштабної війни, яку Росія розв’язала проти України, її наслідки нарешті суттєво відчули в самій Москві. Кадри з палаючим Московським нафтопереробним заводом облетіли мережу: гігантський стовп диму, перелякані жителі російської столиці та зірваний вибухом дах паливного резервуара, який піднявся в небо, наче корок від пляшки. Для українців ця картинка стала певною моральною компенсацією, адже палає в місті, яке вже понад чотири роки віддає накази атакувати та вбивати наших громадян.

За повідомленням Генерального штабу ЗСУ, Сили оборони України вдруге за тиждень успішно уразили Московський НПЗ. Потужність цього підприємства з переробки становить понад 12 мільйонів тонн нафти на рік. Саме воно було одним із ключових джерел живлення для російської окупаційної армії.

Економічний удар та психологічний тиск на Кремль

На думку військового експерта, генерал-лейтенанта у відставці Ігоря Романенка, зараз відбувається системне позбавлення противника економічних ресурсів для продовження агресії. Крім того, дроново-ракетні удари по Москві — це чіткий натяк для Путіна: якщо зупинитеся ви, зупинимося і ми.

«Завдавання ударів по Москві — це важливо. Якщо ми хочемо змінювати ситуацію щодо закінчення війни, а ми цього хочемо, то маємо це робити, посилюючи тиск на Путіна. Удари по московському НПЗ — це саме те, що потрібно. Вони мають посилюватися, бути виваженими та поступовими. Це вплив на місця «ухвалення рішень». Зрозуміло, що противник не очікував такого, і ця атака для них дуже болюча, а місцями навіть страшна. Але нам треба тиснути морально-психологічно і на Путіна, і на його команду, а також на москвичів, які до цього активно виступали за продовження війни в Україні», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко.

Експерт додає, що такими є об’єктивні закони війни: жителі країни-агресорки мають на собі відчувати наслідки дій свого керівництва, яке всіма методами затягує зупинення бойових дій.

«Москвичі навіть за їхньою викривленою російською статистикою підтримують продовження війни в Україні. Звісно, така думка відрізняється від інших регіонів РФ, звідки до армії набирали більшу кількість росіян, які вже згинули. Тому погляди москвичів щодо війни треба змінювати і відповідно на це впливати. Палаючий термінал у Москві вони бачать уже не з екрана телевізора, а з балкона власної квартири. Крім того, це неодмінно позначиться на наявності бензину на московських АЗС», — зауважує генерал-лейтенант.

Крах міфу про надійність московської ППО

Окрім економічних збитків, атака завдала потужного удару по російській пропаганді. Міф про абсолютну надійність протиповітряної оборони столиці РФ гучно розвіявся разом із кришкою термінала, що від вибуху злетіла в небо.

«У Росії вже є дефіцит боєприпасів до засобів ППО, і це на власні очі побачили москвичі. Протиповітряна оборона довкола Москви до цього часу вважалася найміцнішою з тих, які вони сформували. З нею може конкурувати хіба що Кримський міст, де ППО різних видів — повітряна, наземна, надводна та підводна. Для нас успішна атака — це дуже важливий показник. Росіянам бракує радіолокаційних станцій, бо їх повибивали наші Сили оборони. На парад 9 травня до Москви стягнули додаткові сили та засоби ППО, і їх звідти досі не прибрали. Але це не рятує. Вони вже ставлять не тільки додаткові комплекси ЗРГК «Панцир», а й елементи С-400 на дахах будинків. Навіть розміщують на вишках солдатів з автоматами та кулеметами для протидії дронам», — зазначає експерт.

Попри всі зусилля окупантів, захистити небо не вдається. Як наслідок, під час атак «добрих дронів» у Москві та інших містах регулярно зупиняється робота аеропортів. Це безпосередньо впливає на величезну кількість цивільних росіян, до яких починає доходити причинно-наслідковий зв’язок.

«Усе це в сукупності тисне і на москвичів, і на їхнє керівництво в контексті пропозицій зупинити війну в Україні. Тому в таких діях є сенс, це потрібно робити й надалі — системно та виважено. Не доводячи до стану, коли звір, притиснутий у кутку, стає навіженим і спроможним на неадекватні дії. Я маю на увазі застосування ядерної зброї», — підкреслює Ігор Романенко.

Блеф із «ядерною палкою» та реальний стан російського «Орешніка»

Після ураження НПЗ у російській Держдумі очікувано знову почали лунати істеричні заклики про те, що «пора воювати з Україною по-справжньому». Зокрема, з такою заявою виступив член комітету з оборони Олексій Журавльов. А голова МЗС Росії Сергій Лавров обіцяє, що удари по Україні стануть регілярними, у відповідь за удари по Москві.

На думку Ігоря Романенка, подібні погрози з Москви лунають регулярно, щойно починає «пахнути смаленим». У такі моменти російські пропагандисти разом із диктатором махають ядерною зброєю та натякають на удари ракетним комплексом «Орешнік». Проте наразі це залишається відвертим блефом.

«Так, Путін мав надію на свій „Орешнік“, але цей проєкт був реалізований не зовсім так, як він хотів. Його не довели до належного стану, а щоб продемонструвати у визначені диктатором терміни, багато технологічних елементів довелося прибрати. Саме тому він такий — із великими похибками у наведенні та недоведеною бойовою частиною, де працює лише кінетична енергія. Що й продемонстрували удари „Орешніком“ по Україні. Наразі у Путіна залишився він один, ну, може, декілька одиниць у різному стані», — наголошує Ігор Романенко.

Щодо ймовірної ескалації та використання тактичної ядерної зброї у відповідь на удари по Московському НПЗ, експерт висловлює серйозний сумнів.

«Звісно, удари у відповідь балістикою чи дронами можливі, такий ресурс у Путіна є. Але на цю відповідь буде наша нова відповідь. Що далі? Річ у тім, що ні США, ні Китай, який точно має вплив на Путіна, категорично не підтримують застосування ядерної зброї. А Путін увесь час «годує» їх тим, що успішно просувається на фронтах. Тому йому ніхто не заважає це робити, але з часом запитають: де всі ці «перемоги у СВО», про які він уже стільки часу розповідає своїм нечисленним союзникам?» — підсумовує генерал-лейтенант.

Смілянський назвав «козлами» тих, хто критикує його мільйонну зарплату / © УНІАН Трофей чемпіонату світу з футболу / © Associated Press Джорджа Мелоні з донькою / Instagram Джорджі Мелоні