«Вся Москва горить»: столицю РФ накрили нафтові дощі та дим, всі наслідки удару

Понад 180 дронів атакували Москву та спалили стратегічний НПЗ у Капотні. Що відомо про наслідки масованого удару та як реагують на обстріли росіяни.

Про що йдеться у матеріалі:

Москва вдруге за тиждень опинилася під масштабною атакою українських безпілотників. Головною ціллю став Московський нафтопереробний завод у Капотні, де після серії влучань спалахнули масштабні пожежі, а небо над російською столицею затягнуло густим чорним димом.

Главред зібрав головне, що варто знати про масований удар по Москві та його наслідки.

Які цілі ударів по Москві

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сили оборони України знову успішно уразили Московський нафтопереробний завод. Крім цього, під удар потрапили військові об'єкти у Ростовській області та на тимчасово окупованих територіях України. За словами глави держави, операція стала відповіддю на постійні російські атаки по українських містах та об'єктах критичної інфраструктури.

"Цієї ночі наші далекобійні санкції знову дійшли до Московського регіону: вдруге за тиждень уражено Московський нафтопереробний завод. Також були уражені цілі в Ростовському регіоні та на тимчасово окупованих територіях України. Це цілком справедлива відповідь на російські удари по наших містах і громадах та ще один важливий результат роботи наших воїнів по об'єктах, які забезпечують російську воєнну машину", — наголосив Зеленський.

Президент подякував усім підрозділам, які брали участь у проведенні операції, зокрема СБУ, Силам безпілотних систем, Силам спеціальних операцій, ГУР та ракетним військам.

Водночас Зеленський наголосив, що міжнародні партнери позитивно оцінили ефективність українських далекобійних ударів. На його думку, саме посилення комплексного тиску може змусити Кремль перейти до дипломатичного завершення війни.

"Час цю війну завершувати, і Росія має зробити необхідні кроки в дипломатії", — заявив президент.

Окремо він прокоментував удар по Москві під час спілкування з журналістами. Зеленський зазначив, що попри багаторівневу систему протиповітряної оборони російської столиці Україна демонструє здатність досягати поставлених цілей.

Дивіться відео заяви Зеленського:

"Ми говорили, що будемо їх діставати. Якщо Путін не хоче закінчувати цю війну, хоче продовжувати, ми тихенько сидіти не будемо. Будемо відповідати. Якщо буде палати Україна через ворога, буде палати ваша Москва", — сказав президент.

Глава держави також наголосив, що Україна не прагне продовження війни, однак Росія, за його словами, свідомо блокує будь-які кроки до припинення вогню. Саме тому, переконаний Зеленський, міжнародний тиск має лише посилюватися.

"Треба тиснути всім на Путіна — українцям, європейцям, американцям і самим росіянам. Росія повинна відчути, що воювати більше не має сенсу", — підкреслив він.

Президент також повідомив, що на засіданні у форматі "Рамштайн" Україна розраховує отримати нові рішення щодо систем Patriot, протиракетної оборони та створення європейської антибалістичної системи.

Що відомо про наслідки удару по Московському НПЗ

У Службі безпеки України повідомили, що операцію провели воїни Центру спецоперацій "Альфа" разом із Силами безпілотних систем, ССО, ГУР та 19-ю ракетною бригадою.

За даними спецслужби, удари припали по резервуарному парку, установці первинної переробки сирої нафти та комплексу очищення дизельного пального.

"На Московському НПЗ фіксуються щонайменше чотири великі осередки займання. Величезні стовпи густого чорного диму видно з різних районів Москви", — повідомили у СБУ.

У спецслужбі нагадали, що завод розташований лише за 15 кілометрів від Кремля та забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці, включаючи понад половину дизельного пального для московського регіону.

Після попереднього удару 16 червня підприємство вже тимчасово припиняло роботу. У СБУ вважають, що повторна атака підтвердила здатність українських безпілотників системно вражати стратегічні об'єкти у самому центрі Росії.

"СБУ й надалі проводитиме спецоперації, які виснажують економічний потенціал агресора та підвищують для Росії ціну війни", — наголосили у відомстві.

"Мадяр": конвеєр відплати вже працює

Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним "Мадяр" назвав удар по Москві продовженням системної кампанії зі знищення російської паливної та військово-промислової інфраструктури.

За його словами, цього разу українські підрозділи втретє за останні 30 днів успішно атакували Московський НПЗ.

"Москва таки ляже. І не на пляжі у Криму. Кремль то усвідомлює — недоторканих чи недосяжних зон меншає", — заявив "Мадяр".

Дивіться відео атаки на Московський НПЗ:

Він підкреслив, що основною стратегією залишається методичне знищення паливно-енергетичного комплексу, військової промисловості, систем ППО та живої сили противника.

"Рецепт борщу від Волелюбного Українського Птаху — лютий, але прагматичний скринінг та деструкція ворожої інфраструктури ПЕК та ВПК як джерела фінансування війни. Конвеєр відплати працює", — зазначив він.

Скільки дронів атакували Москву

За повідомленнями російської сторони, вранці 18 червня столичний регіон атакували понад 180 українських безпілотників.

За словами мера Москви Сергія Собяніна, частина дронів прорвалася до міста, а удари знову спричинили масштабні пожежі на території Московського НПЗ у Капотні.

За інформацією російських медіа, це найбільший наліт безпілотників на Москву від початку повномасштабної війни.

OSINT-аналітик Кирило Михайлов зазначив, що масштаби атаки свідчать про суттєве зростання можливостей українських далекобійних засобів ураження.

Сибіга звернувся до москвичів

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після атаки звернувся безпосередньо до жителів Москви та Московської області.

За його словами, головне питання, яке сьогодні ставлять росіяни, має бути адресоване не Україні, а Володимиру Путіну.

"Одне з найпопулярніших запитань, яке ставлять москвичі сьогодні вранці: "Що відбувається?". Я можу відповісти. Ваша країна розпочала агресивну війну проти нашої. Роками вона вбиває наших людей. Тепер, коли ви знаєте, що відбувається, запитайте Путіна, коли він планує це закінчити", — заявив Сибіга.

Для Москви настала нова реальність – що відомо

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначає, що регулярні удари по Москві вже стали новою реальністю через небажання Кремля припиняти війну.

"Москва продовжує бути під ударами — тепер це стабільність через те, що Путін не хоче завершувати війну. Московський НПЗ, догорають резервуари, все небо в чорному диму. Стабільність: "вся Москва горить, я звалюю", — процитував Коваленко одного із москвичів.

В коментарі РБК-Україна він наголосив, що лише за останній місяць Україна завдала щонайменше двадцяти успішних ударів по великих стратегічних об'єктах на території Росії.

"Працюють Сили безпілотних систем, ГУР, СБУ, Сили спеціальних операцій та інші підрозділи. Це щоденна операція, яка винагороджується тим, як палає Росія", — зазначив він.

За словами Коваленка, головним наслідком удару стало руйнування міфу про абсолютну безпеку Москви.

Він повідомив, що аналіз коментарів у російських соцмережах засвідчив різке падіння довіри до офіційної інформації Кремля.

"78% органічних коментарів містили недовіру до повідомлень влади та критику роботи ППО. Це дуже великий показник саме для Москви. Путін фактично втратив той образ гаранта безпеки, який будував понад двадцять років", — заявив Коваленко.

Він також розповів, що після зупинки Московського НПЗ російська влада змушена терміново перекидати пальне з інших регіонів, а також обмежувати його продаж на окремих автозаправках.

На думку керівника ЦПД, якщо удари по Москві залишатимуться регулярними, рівень суспільного невдоволення у російській столиці лише зростатиме.

"Стабільність, в тому числі вибухів у Москві, вона призведе до наростання невдоволення, доведено регіонами Росії. В 2025 році понад 10% було таких ура-патріотів, праворадикалів і так далі, переважно жителів Москви, Санкт-Петербурга, Владивостока, які виступали за так звану "СВО" до повного знищення України. Це те ядро, на якому Путін вибудовує подальшу політику. Не знаю, чому так побудовано, але найцентральніше для нього – це соціологія по Москві, по Санкт-Петербургу. Його не хвилює, що в Ростові, що в Бєлгороді, що в Курську, Брянську, там і далі. Хвилює виключно це", — підкреслив Коваленко.

"Вся Москва горить" – як москвичі реагують на атаку

Після атаки соціальні мережі заповнили відео очевидців, які зафіксували численні вибухи, польоти безпілотників та масштабні пожежі на Московському НПЗ. Сам Сергій Собянін визнав, що кілька безпілотників досягли території підприємства. Також уламки пошкодили будівлю торговельного центру "Садовод".

На численних відео видно одразу кілька осередків займання, а над промисловою зоною здіймаються величезні клуби чорного диму.

"Вся Москва горить. Все горить. Я звалюю", — емоційно говорить один з очевидців на оприлюдненому відео.

Також самі москвичі масово скаржаться на нафтовий дощ.

Чому удар по Московському НПЗ має стратегічне значення

Московський нафтопереробний завод розташований лише за 15 кілометрів від Кремля. Підприємство належить "Газпромнєфті" та є одним із найбільших НПЗ Росії.

За оцінками OSINT-спільноти "КіберБорошно", після удару виникло щонайменше п'ять великих осередків пожежі. Влучання були зафіксовані по резервуарному парку, установці каталітичного крекінгу, установці вісбрекінгу, виробництву метил-трет-бутилового етеру та інших ключових технологічних об'єктах.

Завод переробляє близько 11 мільйонів тонн нафти щороку та забезпечує приблизно 40% паливного ринку Москви.

Як Кремль відповість на атаку по Москві

Аналітики Defence Express звертають увагу, що друга успішна атака поспіль свідчить про системний характер українських операцій.

За інформацією видання, російська сторона заявила про нібито перехоплення 555 українських далекобійних безпілотників по всій території країни, з яких понад 180 наблизилися до Москви. При цьому підтверджено щонайменше сім результативних влучань по території Московського НПЗ.

Аналітики припускають, що попередня атака 16 червня могла використовуватися для виявлення слабких місць московської системи ППО та виснаження її запасів ракет.

Крім безпосереднього ураження одного з найбільших нафтопереробних заводів Росії, експерти прогнозують ще один важливий наслідок. Кремль, найімовірніше, буде змушений перекидати додаткові засоби протиповітряної оборони до Москви, послаблюючи захист інших стратегічних регіонів країни. Саме це може зробити подальші українські далекобійні атаки ще ефективнішими.

"Зрештою удар по НПЗ у Москві максимально вигідний не лише з точки зору ураження заводу, що переробляє 11-12 млн нафти на рік та є ключовим об'єктом для забезпечення паливом московського регіону. Також мова йде не лише про політичний зміст атаки. Можливо важливішим буде те, що у Кремлі після цього, скоріш за все, буде прийнято рішення ще більше посилити протиповітряну оборону Москви, що наразі можливо лише за рахунок зняття засобів з інших регіонів та об'єктів. Що полегшить атаку на них", - підсумували аналітики.

Чому важливо продовжувати удари по Москві – коментар експерта

Останнім часом українські безпілотники дедалі частіше досягають території Москви та Московської області. На думку військового експерта Івана Ступака, самі по собі окремі атаки не здатні миттєво змінити ситуацію всередині Росії, однак саме їхня системність може поступово вплинути на громадські настрої та змусити росіян інакше оцінити війну.

"Це те, до чого ми повинні прагнути. Москва не спорожніє після першої ж атаки – знадобиться десяток атак, перш ніж у свідомості росіян почне щось ламатися, і вони почнуть засуджувати війну публічно, не вдома під ковдрою, а в курилках і кабінетах", — зазначив Іван Ступак.

Експерт вважає, що лише серія подібних ударів може поступово сформувати в російському суспільстві відчуття, що війна починає безпосередньо впливати на їхнє повсякденне життя. Саме тоді, переконаний він, можуть з'явитися відкриті дискусії про те, що військова кампанія розвивається не за тим сценарієм, який пропонує російська влада.

"Лише після десятка атак у Росії можуть заговорити про те, що війна заходить кудись не туди. Тож для цього потрібен час і певні зусилля, і наші військові зараз над цим працюють", — наголосив він.

Коли Росію "накриє" дефіцит пального

Одним із найбільш відчутних наслідків українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі може стати дефіцит пального. Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар звертає увагу, що перші ознаки цієї проблеми вже добре помітні на території тимчасово окупованого Криму.

За його словами, ситуація на півострові демонструє сценарій, який незабаром може повторитися вже в самій Росії. Водночас конкретний час розвитку подій залежатиме від сезонного попиту, зокрема від потреб аграрного сектору.

"Треба поглянути на Крим: те, що ми бачимо сьогодні в Криму, – це те, що Росія може побачити у себе в липні. Чи станеться це саме в липні, чи вже в серпні, коли з боку аграрного сектору зросте потреба в пальному, – інше питання. Але Крим зараз – це прообраз того, що чекає на Росію невдовзі", — зазначив Михайло Гончар.

Експерт наголошує, що Москва вже намагається компенсувати втрати за рахунок білоруських нафтопереробних заводів, які працюють переважно на російській давальницькій нафті. Проте навіть така допомога, на його переконання, не здатна повністю усунути проблему.

"Звісно, Росія зараз намагається врятувати ситуацію за рахунок білоруських НПЗ, куди фактично постачається російська давальницька нафта. І "батька" тут приходить на допомогу. Але загалом ситуацію це не врятує", — наголосив аналітик.

Як удари ЗСУ впливають на політичний імідж Росії

Українські удари по російських НПЗ та портах руйнують міф про РФ як стабільного постачальника нафти й газу. На цьому наголошує Максим Гардус, фахівець із питань комунікації та інтеграції до ЄС у Razom We Stand.

За його словами, ці атаки демонструють міжнародному бізнесу головне: поки компанії залежні від російських енергоресурсів, вони не можуть бути впевненими у стабільності поставок. Навіть політично нейтральні покупці тепер змушені враховувати ризики.

"Росія 25 років будувала імідж енергетичної наддержави, яка нібито завжди виконує свої зобов’язання. Але удари по інфраструктурі та портах показують, що це не так. Можуть статися події, коли ви замовили танкер на 400 тисяч тонн, спланували виробничий процес, але танкер до вас не дійшов, бо порт згорів, танкер згорів або все разом", — пояснює Гардус.

Експерт застерігає, що такі форс-мажори можуть виявитися для покупців значно дорожчими, ніж вигода від придбання російської нафти зі знижкою.

"Ви змушені бігати по ринку і терміново купувати нафту, яка не надійшла. І от ви — умовно нейтральний турецький чи індійський бізнесмен. Перед вами виникає загроза, що через ураження термінала ваш власниій НПЗ зупиниться, а контрагенти не отримають бензин. Це збитково. Тому українські удари по російських об'єктах мають чіткий меседж для світу: не купуйте нафту в Росії", — підсумував Максим Гардус.