Житло можуть забрати через новий Цивільний кодекс: кого це торкнеться

Скандальний проєкт нового Цивільного кодексу України — законопроєкт №15150 — уже пройшов перше читання у Верховній Раді. Зараз документ готується до другого читання, і саме на цьому етапі до нього можуть внести суттєві зміни. Проте навіть чинний текст викликав хвилю запитань серед власників нерухомості.

Як пише видання «На пенсії», людей найбільше турбує одне: як не втратити своє майно. Розглянемо вісім найтиповіших ситуацій, які можуть стати реальною загрозою для власників квартир і будинків.

Усні домовленості: чи можна вірити на слово

Новий кодекс дозволяє враховувати переговори, що велися до укладення договору, і передбачає відповідальність людини за усні обіцянки. Але «враховувати» не означає «автоматично вірити». Для того щоб усна домовленість мала вагу в суді, потрібні докази: свідки (бажано кілька), переписка в месенджерах, електронні листи, записи телефонних розмов. Голослівне «він мені обіцяв» без підтверджень доказом не є.

Втім, ризик зловживань існує. Якщо вам висунули претензію — саме позивач мусить довести, що домовленість була, а не ви — що її не було. Порада юристів проста: фіксуйте будь-які розмови про майно чи гроші хоча б електронним повідомленням після бесіди.

Набувальна давність: чи загрожує квартирі орендар

Набувальна давність — це механізм, коли людина відкрито, добросовісно й безперервно користується майном, у якого немає господаря. Якщо ж орендар підписав із вами договір, він на 100% знає, що квартира ваша, тож набувальна давність тут не застосовується.

Але якщо договору немає, людина живе роками, сплачує комуналку, робить ремонт, а власник жодного разу не з'являється — ризик цілком реальний. Те саме стосується переселенців, яких пустили без договору. Найкращий захист — укласти договір проживання зараз, навіть якщо люди мешкають у вас уже кілька років. Якщо відмовляються — надсилайте письмове повідомлення про умови проживання заказним листом.

Узуфрукт: що це і чому лякає

Узуфрукт — право користуватися чужим майном і отримувати від нього вигоду. Не володіти, не продавати, а жити, здавати в оренду чи збирати врожай. І це право може бути закріплене юридично — навіть без згоди власника, якщо суд визнає для цього підстави.

Приклад: літня людина дозволила племіннику жити у своєму будинку. Той доглядає за оселею роками. Після смерті власника діти хочуть продати дім, але племінник звертається до суду — і за новим кодексом має значно більше шансів відстояти право на проживання. Власник формально залишається власником, але повноцінно розпоряджатися майном стає майже неможливо.

Захиститися можна: ніколи не дозволяйте користуватися майном без письмового договору, де чітко вказано — людина не набуває жодних речових прав, включно з узуфруктом.

Порожня квартира і власник за кордоном

Якщо квартира стоїть порожньою — набувальна давність до неї не застосовується, адже немає відкритого користування. Однак існує інший ризик — шахрайство через реєстр: підробка документів, незаконна зміна власника. Що робити? Регулярно перевіряйте Державний реєстр речових прав, залиште довірену особу в Україні та не кидайте квартиру без контролю на роки.

Сплата податку на нерухомість — хороший додатковий аргумент у суді, але головним доказом права власності залишається саме запис у реєстрі. Тож платіть податки, зберігайте квитанції й стежте за реєстром.

Новий Цивільний кодекс ще не ухвалений остаточно — саме тому про ризики варто знати вже зараз, поки є час вплинути на фінальний текст документа.

Більше деталей читай у матеріалі: Київ опинився серед аутсайдерів Європи за цінами на житло: хто у виграші.