50 кілометрів тиші: чи зможуть Україна та США зупинити війну до зими

Україна та США обговорюють можливість заморозити конфлікт уздовж лінії фронту, повідомив журнал The Economist з посиланням на джерела. Одна з ідей — це припинення вогню у два етапи: спочатку обмеження бойових дій зоною в 50–70 км по обидва боки лінії фронту, а потім більш широка угода.

За даними журналу, представники України та США підтримують контакти щодня. Автори матеріалу зазначають, що неофіційні переговори з Росією також поновилися.

При цьому високопоставлений український чиновник зазначив у розмові з виданням, що Москва навряд чи вживатиме зазначених заходів до жовтня, коли на президента США Дональда Трампа чекатимуть проміжні вибори.

Проте на засіданні ЄС Володимир Зеленський повідомив, що Україна заявляє про намір завершити бойові дії до настання зими, роблячи ставку на дипломатичні зусилля та посилення міжнародного тиску на Росію. У разі тривалого продовження конфлікту в зимовий період країні знадобиться додаткова підтримка у вигляді поставок газу, дизельного палива, енергетичного обладнання, а також щонайменше 300 ракет для систем ППО.

Зеленський також заявив про готовність до переговорів із Путіним, водночас назвавши його "божевільним".

У свою чергу, міністр закордонних справ РФ опублікував статтю, яка планувалася для Politico Europe, але її публікацію скасувала редакція. У ній Лавров висловив думку, що зараз Європа заговорила про переговори, але реальна мета — "врятувати режим Зеленського, зберегти плацдарм проти Росії". Євросоюз вимагає репарацій, виведення військ із Придністров’я та Закавказзя, обмеження ЗС РФ. Паралельно створюються структури для "притягнення Росії до відповідальності" (реєстр збитків, трибунал). А Захід нібито закриває очі на диверсії ЗСУ та затримання суден у відкритому морі.

Європа хоче "заморозити" конфлікт, не усуваючи його причин, ввести війська "коаліції охочих" і виграти час до 2030 року, коли буде досягнуто "бойової готовності". Лавров також цитує начальника бельгійського генерального штабу, який заявив, що "у нас є ще кілька років завдяки крові українців, які купують нам цей час".

Він також заявив, що Москва не розглядає Європу як нейтрального посередника.

"Ми розглядаємо Європу як сторону конфлікту, зацікавлену в поразці Росії", — заявив Лавров.

За його словами, Європі для початку потрібно відновити в очах Росії "повністю підірвану довіру". І він робить висновок, що Україна розглядається як "ударний кулак" майбутніх європейських збройних сил, незалежних від США та НАТО.

У переговорному процесі з'явилося не вікно, а кватирка

Як зазначає політолог Руслан Бортник у коментарі Фокусу, Віткофф і Кушнер мають прибути до Києва та Москви найближчим часом. І, можливо, заявами про замороження конфлікту Європа через ЗМІ намагається продемонструвати, що позиції ЄС, України та США зблизилися, адже США тривалий час дотримувалися принципів Анкориджа, які передбачали виведення українських військ із Донецької області. Це така інформаційна підготовка напередодні нового раунду переговорів.

"До самих домовленостей ще далеко, я не думаю, що Москва погодиться на такі умови, хоча у заяві Лаврова це звучить дуже цікаво. Нагадаю, що раніше Москва висувала територіальні умови — виведення українських військ із Донецької області. Зараз від Лаврова лунають екстериторіальні умови — права російськомовних, права православної церкви, але вже не звучить так жорстко й безальтернативно вимога лише виведення військ із Донбасу. А що стосується територіальних умов, тут може відбуватися діалог, тому що Україна заявляє, що вона вже дотримується цих прав, забезпечуючи та імплементуючи європейське законодавство", — підкреслює політолог.

На відміну від виведення військ, яке можна легко перевірити, дотримання прав російськомовних та православних — це набагато складніше й суперечливіше питання. Україна наполягає, що ці права не порушуються, тому підтвердити чи спростувати це — складне завдання. Тобто тут є широке поле для діалогу, і це досить віртуальні умови.

"І якщо США сказали: давайте внесемо невеликі поправки, наприклад, як у випадку з угорським законодавством щодо мови, давайте надамо, умовно кажучи, російськомовним те, що мають в Угорщині угорці чи румуни, і це буде виконанням цієї вимоги, то це набагато легше для України, ніж виводити війська з Донецької області, що буде рівнозначно факту капітуляції. Тому, можливо, з’явилося невелике, навіть не вікно, а кватирка для переговорів напередодні цього візиту Віткоффа та Кушнера, але перспективи миру цього року все ще виглядають дуже хиткими", — вважає Бортник.

Тут, як зазначає політолог, варто згадати російсько-китайські ініціативи щодо перемир'я на лінії фронту у 2022–2023 роках. Тоді Україна та її союзники сприйняли ці пропозиції як свідчення слабкості Росії — нібито вона сама не вірить у свої військові можливості.

Зараз відбувається те саме, але у дзеркальному відображенні: коли Україна говорить про перемир'я чи мир, Москва вбачає в цьому не прагнення до врегулювання, а визнання української слабкості. Для Кремля це сигнал, що війна стає невигідною для України, а не для Росії.

"І тут постає важливе питання: як переконати Москву відмовитися від своєї оцінки, що вона має стратегічну перевагу? При тому, що Москві та Китаю не вдалося переконати в цьому Україну у 2023 році", — зазначає політолог.

Санкції проти РФ, які Європа вирішила продовжити, не допомагають. За словами Бортника, вони діють, але дуже повільно. Росія встигає до них пристосовуватися. Китай поки що не приєднався до санкцій і не припинив торгівлю з РФ, тому санкції її виснажують, але не душать. Ефект для російської економіки є відкладеним і дуже повільним. Тож надії на швидкий результат мало.

На нас чекає не замороження війни, а її ескалація

У ЗМІ після саміту "Великої сімки" писали, що Трамп змінив позицію, що його майже втиснули в порядок денний Байдена, але ніде американські представники не повідомляли про те, що позиції щодо того, чого хотіла Україна, змінилися. Про замороження конфлікту по лінії фронту американці ніде не говорили. А це означає, що, по суті, нам видали бажане за дійсне. Чутки про те, що лондонський вітер вимев "Дух Анкориджа", дещо перебільшені, вважає політолог Андрій Золотарьов.

"Поки що все відбувається за логікою контрольованої ескалації, як вважають європейці. Акцент робиться на тому, що Україна завдає дедалі більше ефективних ударів углиб російської території, так само як і Москва. Але це той випадок, коли ми бачимо ефектність, коли інформаційно-пропагандистська складова випереджає військових. На жаль, ситуація на фронті зовсім не райдужна. Ми втрачаємо території. Це якось абсолютно не узгоджується з реаліями про перелом у війні, про те, що Україна перемагає тощо. Адже у відповідь на удари по Москві нам уже погрожують ударами", — каже Фокусу політолог.

За словами експерта, передумов для того, щоб Путін слабшав, як висловився Зеленський, немає. Черги пересічних громадян за бензином не переростуть у якийсь політичний протест, що загрожує стабільності режиму. Боротьба веж Кремля поки що теж ніяк не проявляється.

"Тому найближчими місяцями, можливо, ми побачимо якусь поворотну точку через 2–3 місяці ескалації. Поворотний момент — це якась грандіозна жертва, яка змусить сторони змінити позиції. А так, те, що каже Зеленський, — сісти за стіл, завершити це дипломатичним шляхом. У дипломатії сідають за стіл переговорів, коли в якоїсь зі сторін закінчуються ресурси. А які ресурси? Гроші, зброя та солдати. Тобто поки цього немає, тому конфлікт триває", — вважає політолог.

Розмови про замороження залишаться лише розмовами. Людям треба давати надію, оскільки соціологічні дослідження показують, що переважаючим настроєм є втома та зневіра у майбутнє.

"Тобто, скажімо так, настрій у суспільстві, скоріше, похмурий. А людям треба дати надію на швидке завершення військових дій", — підкреслив Золотарьов.

Тим часом президент України Володимир Зеленський після засідання у форматі "Рамштайн" та саміту Ради "Україна–ЄС" у Брюсселі заявив, що Росія може посилити ракетні та дронні удари по Україні. Він закликав громадян користуватися укриттями.

А член комітету Державної думи Росії Олексій Журавльов після чергової атаки на Москву, в якій було задіяно майже тисячу українських засобів ураження, заявив, що росіяни повинні завдавати ударів по цивільній транспортній інфраструктурі України: наприклад, по мостах, тунелях, залізничних станціях.