Чи мають військові право грати в казино? Держава ставить блок лудоманії

Понад мільйон українських військовослужбовців найближчим часом втратять можливість грати в легальних казино та робити ставки в букмекерських конторах. Днями Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка запускає механізм автоматичного блокування доступу військових до азартних ігор на час воєнного стану.

«Ця постанова створює основу для додаткового механізму захисту для військовослужбовців і є частиною нашої системної роботи у сфері відповідальної гри. Важливо, що рішення працюватиме автоматично, без зайвої бюрократії та без розкриття інформації про військовий статус людини», – пояснила заступниця міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва.

Голова «ПлейСіті» Геннадій Новіков підкреслює: ігрова залежність – це не просто питання гаманця окремої людини, а реальний ризик для безпеки.

«Главком» розбирався, як працюватиме механізм, чому він викликав суперечки та які існують ризики.

Як це працюватиме на практиці

Поки що – ніяк. Постанова лише запускає процес: PlayCity та Міноборони розпочинають технічну підготовку до впровадження автоматичної перевірки, наповнюють реєстри й готують інфраструктуру для обміну даними.

Як саме працюватиме механізм, коли запрацює, «Главкому» пояснили в «ПлейСіті». За словами представників Агентства, питання обмеження доступу військових до азартних ігор почали опрацьовувати після рішення Ради нацбезреки і оборони від 20 квітня 2024 року, введеного в дію указом президента того ж дня. PlayCity долучилося до напрацювання моделі, яка мала вирішити одразу два завдання: обмежити доступ військових на час воєнного стану і при цьому не створити додаткових ризиків для безпеки їхніх персональних даних. Саме тому Агентство від початку наполягало на моделі автоматичної перевірки через державні реєстри – без передачі списків військовослужбовців приватним компаніям, без ручного формування цих списків і без розкриття військового статусу людини організаторам азартних ігор чи іншим державним органам. «У підсумку саме цю логіку заклали у напрацьований механізм», – наголосили в «ПлейСіті».

Сама схема, за поясненням Агентства, виглядає так. Під час авторизації гравця – і в онлайн-, і в офлайн-закладах – система ліцензованого казино спершу надсилає запит до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор. Якщо підстава для обмеження там уже є, доступ блокується одразу. Якщо ні – система автоматично перевіряє інформацію через Реєстр військовослужбовців, який готує Міноборони. У разі підтвердження, що людина проходить військову службу, для неї автоматично формується обмеження доступу.

При цьому організатор азартних ігор, який ініціював запит, не бачитиме причину обмеження – лише технічну відповідь про сам факт його наявності. Чи це військовий, чи людина з реєстру лудоманів, бізнес не дізнається.

«Для держави принципово важливо було не допустити витоку або розкриття даних про військовослужбовців. Саме тому було обрано максимально безпечний спосіб, який дозволяє виконати рішення РНБО, але не передає чутливу інформацію про військових за межі Міністерства оборони», – підкреслили в «ПлейСіті».

Технічну реалізацію механізму Агентство забезпечуватиме спільно з Міноборони, а обмін даними між реєстрами відбуватиметься через систему електронної взаємодії «Трембіта».

Перевіряти доведеться всім ліцензованим операторам – а їх, за даними «ПлейСіті», 34.

Звідки взялася ініціатива

Навесні 2024 року аеророзвідник 59-ї окремої механізованої бригади Павло Петриченко зареєстрував на сайті Офісу президента петицію з вимогою обмежити доступ військових до онлайн-казино на час воєнного стану. Петиція набрала необхідні 25 тис. підписів за кілька годин. Петриченко розповідав про побратимів, які програвали від пів мільйона до мільйона гривень, залазили в борги, брали мікрокредити, а гральний бізнес тим часом спокійно використовував символіку ЗСУ у власній рекламі.

15 квітня 2024 року, через кілька днів після того як петиція набрала голоси, Петриченко загинув на Донеччині.

Президент Зеленський відреагував, доручивши СБУ, Держспецзв'язку, Мінцифри та РНБО опрацювати рішення, яким заборонити військовим доступ до гральних закладів та азартних ігор в інтернеті на час воєнного стану. З того часу історія розгорталася поступово, крок за кроком: спершу обмежили рекламу казино з військовою символікою, ввели обов'язкові перерви в грі й ліміти витрат. Потім ліквідували скандальну Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). До речі, голову цього азартного регулятора було затримано за підозрою у пособництві Росії. Згодом з’явилося нове Агентство – «ПлейСіті». На початку 2026 року запустили Державну систему онлайн-моніторингу грального бізнесу. 20 березня 2026 року Мінцифри винесло на громадське обговорення проєкт постанови про порядок обмеження участі військових в азартних іграх – і саме цей документ, уже доопрацьований, 18 червня ухвалив уряд.

Війна з нелегалами як другий фронт

У Мінцифрі підкреслюють: обмеження для військових – це лише половина роботи. Інший фронт – боротьба з нелегальними онлайн-казино, які взагалі не перевіряють гравців і працюють поза будь-яким державним контролем. За перший рік роботи «ПлейСіті» виявило понад 4100 незаконних гральних сайтів, щодо яких ухвалили рішення про блокування. Сам регулятор не має кнопки «заблокувати» – рішення передається провайдерам через Національну комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку провайдерам. Крім того, працює окрема міжвідомча робоча група, яка має навчити систему миттєво блокувати нелегальні сайти. Паралельно готуються зміни до законодавства, які розширять повноваження регулятора.

Окремо йде чистка реклами: понад 700 сторінок у соцмережах передано на блокування, накладено 16 штрафів на майже 80 млн грн. «ПлейСіті» співпрацює з Google, Meta, TikTok, YouTube, Viber і Twitch, а паралельно встановлює особи блогерів, які незаконно рекламували казино, – щоб притягнути їх до відповідальності.

Хто проти і чому

Асоціація українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) ще у квітні 2026 року виступила проти проєкту постанови. Асоціація звернулася з листом до прем'єрки Юлії Свириденко з аргументами, мовляв, повна заборона не усуває попит, а лише переміщує гравців у нелегальний сегмент, який не контролюється державою і здебільшого, пов’язаний з державою-агресором. На легальному ринку, наголошується у листі, діють механізми відповідальної гри, ідентифікації та контролю – нелегальні оператори таких обмежень не застосовують.

Окремо в Асоціації зазначили, що лудоманія – медична проблема, яку треба лікувати, а не вирішувати адміністративними заборонами, і що автоматизований обмін даними між реєстрами підвищує кіберризики витоку інформації про мільйон військовослужбовців.

Як альтернативу, Асоціація пропонувала Мінцифри інший механізм – надати командирам підрозділів право обмежувати доступ до азартних ігор конкретним військовослужбовцям із залежністю, а не запроваджувати тотальну заборону для всіх.

Сам Новіков ще раніше розповідав «Главкому», що ідея подання на обмеження через командирів обговорювалася. Однак вона породжувала низку складних питань: як підтвердити повноваження командира, як працювати із секретними підрозділами і як гарантувати, що дані не використають для сегментації бази на військових і цивільних. Відповідей на ці запитання, казав Новіков, немало ані Міноборони, ані «ПлейСіті». Керівник азартного регулятора прямо пов'язував ідею повної заборони з ризиком перетікання попиту до нелегальних майданчиків. За його словами, якщо забороняти легальних організаторів для військових і одночасно нічого не робити з нелегальним ринком, є високий ризик, що значна частина попиту просто піде в тінь.

Натомість Асоціація українських операторів грального бізнесу свої аргументи підкріпила результатами дослідження міжнародної компанії Kantar, де зазначено: військові грають в азартні ігри не більше, ніж середній українець, а в найпопулярніший вид – онлайн-казино – навіть менше, ніж загальна аудиторія. Середній чек військового на гру склав 3100 грн проти 2700 грн у середньому по країні, що дослідники пояснюють вищою середньою зарплатою військовослужбовців.

При цьому, за даними дослідження, українці схильні переоцінювати масовість проблеми: понад половина опитаних вважає лудоманію серед військових масовим явищем, тоді як особисто знають когось із військових, хто грав, лише близько 20-25%. За оцінками Kantar, Gradus та Factum, нелегальний сегмент грального ринку України складає від 39% до 53%. Разом із тим, легальний ринок оцінюється приблизно у 59,6 млрд грн на рік, а нелегальний – від 37,72 до 66,53 млрд грн. Асоціація зауважила, що 90% нелегальних платформ – російського походження. І застерегла, що такі майданчики на замовлення спецслужб РФ можуть використовуватися для збору даних про військових і їхнього вербування.

Що думають самі військові

Думки серед самих військовослужбовців, з якими вдалося поговорити «Главкому», неоднозначні щодо механізму, але майже одностайні щодо суті проблеми.

«Людина перепозичувала гроші, обманюючи побратимів, що на сімейні потреби», – згадує один із військових конкретний випадок, з яким зіткнувся особисто. За його словами, подібні історії він чув неодноразово: військовослужбовці залазять у борги, обманюють рідних, що гроші збирають на потреби підрозділу.

«Тому я однозначно за рішення Кабміну, і проти того, щоб військовослужбовці грали в азартні ігри», – каже він. Однак зауважує: у його підрозділі, де служать здебільшого люди 50-60 років, ця проблема практично не відчувається.

Інший військовий підтверджує: через азартні ігри хлопці позичають у побратимів – і не в одного, чималі суми, а потім важко повертати ці борги.

Третій співрозмовник у пікселі, описуючи ситуацію зсередини, зазначив: офіцери з психологічної підтримки особового складу формально зобов'язані фіксувати випадки ігрової залежності (у звітності є навіть відповідний розділ). Проте встановити її на практиці складно, а переконати залежну людину визнати проблему майже неможливо.

На думку співбесідника видання, простіше було б заборонити саме онлайн-казино на час воєнного стану, залишивши офлайн-заклади, куди людина приходить особисто. Це дало б змогу хоч якось контролювати ситуацію, хоча масштаби проблеми, за його словами, лишаються незрозумілими і, можливо, перебільшеними саме щодо військових. Серед опосередкованих ознак залежності військовий називає прохання позичити гроші, скарги дружини керівництву частини, що чоловіка «розводять на бабло», або те, що людина цілодобово сидить у телефоні.

Ще один військовий, який погодився прокоментувати ситуацію на правах анонімності, також підтримує постанову уряду, виходячи з власного багаторічного досвіду служби. «Я бачив багато випадків, коли хлопці після отримання бойових виплат буквально за день програвали всі гроші в казино чи на ставках. А вже наступного дня починали шукати, у кого позичити. Борги накопичувалися, а сім'ям вони розповідали, що їм нібито не виплачують зарплату», – розповідає військовий.

Азартні ігри, за його словами, нерідко затягують людей у боргову яму, з якої потім важко вибратися.

«Я підтримую цю заборону. Краще військовий витратить ці гроші на спорядження, допоможе родині або відкладе на майбутнє, ніж програє все за кілька годин. У підсумку на азартних іграх заробляє тільки власник казино, а не гравець», – переконаний співрозмовник.

Що кажуть юристи

Адвокат Олександр Горобець оцінював ініціативу уряду (коли був проєкт постанови) як таку, що має належну нормативну основу – він спирається на зміни до закону про державне регулювання грального бізнесу, а сам механізм автоматизованого обміну даними між реєстрами загалом відповідає цифровій моделі державного управління. Водночас юрист застерігав, що спосіб реалізації, може викликати правові й суспільні питання.

Юристка Олена Бондаренко, зі свого боку, розглядала обмеження доступу військових до азартних ігор як інструмент безпеки, що знижує ризики вербування, шантажу та фінансової вразливості в секторі оборони, наголошуючи, що право на азартні ігри не є базовим правом людини.

«Заборона азартних ігор для військовослужбовців в умовах воєнного стану є законним превентивним заходом безпеки, а не дискримінацією за професійною ознакою. Обмеження базуються на необхідності запобігання використанню залежностей ворожою розвідкою для шантажу чи вербування, що підпадає під допустимі обмеження прав, згідно зі статею 64 Конституції України», – зазначила вона.

Кароліна Терещенко, «Главком»