Навіть природа ненавидить росіян: дикі тварини поводились інакше під час окупації Чорнобиля

Як війна змінила життя лісу?

Чорнобильська зона відчуження площею близько 2600 квадратних кілометрів після катастрофи 1986 року стала справжнім "природним експериментом". Без людського впливу тут відновилися популяції великих ссавців, перетворивши територію на один із найцікавіших наукових майданчиків Європи. Проте повномасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 року внесло радикальні зміни в цей спокійний ландшафт, пише 24 Канал.

У момент початку бойових дій у зоні працювала мережа фотопасток, встановлених для моніторингу рисі. Це дало змогу вченим отримати унікальні дані про реакцію природи на війну в режимі реального часу. Результати цієї роботи колектив учених опублікував у науковому журналі Science.

Дослідники проаналізували дані з 31 станції спостереження, які безперервно працювали з 19 січня по 6 травня 2022 року, тобто до, під час та після окупації Чорнобильської зони, яка тривала з 24 лютого по 31 березня 2022 року.

Ці дані порівняли з аналогічним періодом 2021 року, щоб відокремити сезонні зміни в поведінці тварин від впливу війни. Науковці вивчили 11 видів диких ссавців, серед яких козулі, благородні олені, лосі, лисиці, зайці та рисі. Кожна незалежна реєстрація тварини на камеру визначалася інтервалом у 10 хвилин, щоб уникнути дублювання даних.

Миттєва реакція

Науковці запровадили спеціальний "індекс інтенсивності збройного конфлікту", де оцінювали події від 0 (відсутність активності) до 10 балів (артилерійські обстріли та авіанальоти). Додатково використовували супутникові дані про термальні аномалії, які фіксували пожежі, спричинені бойовими діями.

Аналіз показав, що тварини миттєво відреагували на появу військової техніки, обстріли та присутність солдатів. Основним наслідком стало значне зниження загальної активності ссавців, особливо в нічний час.

У мирний період багато диких видів стають більш нічними, щоб уникати зустрічі з людьми, проте під час активної фази війни ця стратегія змінилася:

• Благородні олені та лисиці несподівано продемонстрували зниження нічної активності, що може свідчити про те, що ніч перестала бути для них безпечним прихистком.
• Козулі виявилися вкрай чутливими до інтенсивності боїв: кількість їхніх появ на камерах стрімко падала в дні найважчих зіткнень.
• Натомість зайці навпаки частіше потрапляли в об'єктив камер саме в періоди пожеж, можливо, рятуючись від вогню або шукаючи відкриті простори.

Цікаво, що близькість до доріг і військових об'єктів впливала на види по-різному. Дикі кабани та єнотоподібні собаки намагалися триматися якомога далі від місць присутності людей. Водночас лисиці та рисі іноді фіксувалися ближче до баз, ймовірно, використовуючи ці ділянки як джерела їжі або через зміну звичної структури території.

Ландшафти страху

Дослідники описують ці зміни як трансформацію "ландшафту страху": якщо раніше поведінку тварин формували нелетальні чинники людської присутності (туристи чи науковці), то тепер ландшафт став мілітаризованим, наповненим смертельними загрозами. Це змусило дику природу перейти в режим максимальної обережності та змінити звичні цикли життєдіяльності.

Наше дослідження підкреслює необхідність розробки та впровадження стратегій дослідження й збереження, зосереджених на впливі збройних конфліктів на дику природу та навколишнє середовище загалом, особливо в зонах, що мають значення для охорони природи,
– прокоментувала Світлана Кудренко.

Автори роботи підсумовують, що використання автоматичних систем моніторингу, таких як фотопастки та супутникові знімки, є незамінним для оцінки екологічних збитків у зонах конфліктів, куди дослідники не мають фізичного доступу.

Попри те, що російські війська залишили зону відчуження ще навесні 2022 року, довгострокові наслідки мілітаризації регіону – від замінування до зміни середовищ існування – продовжуватимуть впливати на екосистему Чорнобиля ще багато років.