/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2Fc67794164953981e2c18277714a9e461)
Редакція «Бабеля» заявила про персоналізовану хакерську атаку на редактора Гліба Гусєва
Редакція онлайн-медіа «Бабель» повідомила, що 18 червня проти редактора Гліба Гусєва відбулася спроба персоналізованої хакерської атаки.
На особисту електронну пошту редактора надійшов лист від невідомої людини, яка просила допомогти розповсюдити інформацію про «скрутне становище» в одному із штурмових підрозділів ЗСУ, який фігурував у матеріалі Гусєєва двомісячної давності, що зібрав 130 тисяч переглядів.
Редакція дійшла висновку, що хакери обрали метод «соціальної інженерії» — вивчили роботу редактора «Бабеля» та сформували атаку саме під його профіль. В кінці листа було посилання на архів з двома документами, які містили програми-макроси. За даними видання, файли мали «розпакуватися» в окрему шпигунську програму на компʼютері.
Редакція «Бабеля» повідомила про персоналізовану хакерську атаку команду швидкого реагування на кіберзагрози CERT-UA, яка входить до складу Держспецзвʼязку. Фахівці підтвердили шкідливість файлів і продовжують їх аналіз, повідомило медіа.
Редакція зазначила, що не знає, хто стоїть за атакою на редактора, але зауважила, що напередодні народний депутат Ярослав Железняк писав у своєму телеграм-каналі, що «Бабель» може приховувати своїх справжніх власників, і просив допомогти йому знайти «детальну інформацію».
«До речі, цікаво хто там зараз реальний власник видання. Чув, що хтось з оборонки, тож буду вдячний за детальну інформацію. Займусь медіакілерством», — йшлося в дописі нардепа.
Такі заяви Железняка головна редакторка і співзасновниця «Бабеля» Катерина Коберник в коментарі «Детектору медіа» назвала спробою дискредитації медіа та політичним тиском з боку парламентаря.
«Коли в тебе нема фактів, ти можеш натякнути на щось, не підтверджуючи це жодними доказами. Я впевнена, що на запитання про реальні підстави так вважати, пан Железняк нічого не зможе сказати конкретно, тому що у “Бабеля” тільки два реальні акціонери, вони всім відомі, ніяких питань стосовно цього немає. Те, що народний депутат атакує незалежне медіа, яке стабільно входить до Білого списку ІМІ, є взірцем з погляду балансу журналістських стандартів, говорить про те, що пану Железняку не подобається свобода слова, яка не контролюється ним, або якщо журналісти його не хвалять. Ми таких депутатів дуже багато бачили за десятки років — і в “Партії регіонів”, і в ОПЗЖ, і в блоці Юлії Тимошенко. Пан Железняк в цьому мало чим відрізняється», — поділилася Коберник.
За її словами, Железняк почав критикувати «Бабель», адже йому нібито не подобається критика на його адресу, яка була присутня в матеріалах цього медіа.
Коментуючи хакерську атаку на Гліба Гусєва, Катерина Коберник повідомила, що редакція не знає, хто намагався зламати електронну пошту редактора і які дані могли опинитися в руках хакерів.
«Але я хочу наголосити на тому, що буквально напередодні депутат Железняк сказав, що він буде з'ясовувати і проводити розслідування стосовно того, хто є реальними акціонерами “Бабеля”. Ще раз підкреслю — це брехливе звинувачення. Ніяких нереальних акціонерів не існує. Ніякого розслідування реального бути не може, тому що предмета розслідування немає. Мені зараз здається неприємним і підозрілим цей збіг, коли наступного дня намагаються зламати пошту людини, яка писала статті, зокрема про брехню депутата Железняка. Я сподіваюся, що це немає стосунку до депутата і що це не його методи розслідування», — поділилася Коберник.
Вона також сказала, що в особистих повідомленнях Гусєва була конфіденційна інформація, зокрема про героїв розслідувань «Бабеля». За словами редакторки, якщо ця інформація стане публічною, цим людям може загрожувати небезпека.
«Загалом це дуже серйозна історія, коли хтось намагається зламати особисті переписки журналістів. Я сподіваюся, що ми з'ясуємо, хто це робить», — додала Катерина Коберник.
Водночас Ярослав Железняк у коментарі «Детектору медіа» назвав повідомлення про хакерську атаку на Гліба Гусєва «дивною тактикою захисту». Він також відкинув усі звинувачення головної редакторки «Бабеля» у дискредитації та політичному тиску на видання.
«Це максимально дивна позиція, тому що політичний тиск передбачає як мінімум тиск, що, очевидно, ані в публічній площині, ані в будь-якій іншій не було стосовно них. Як медіа вони мають право писати ті оцінки, які дозволяє їхня редакційна політика. Так само як і я можу давати свої персональні оцінки. І, судячи з дискусії, такі не тільки в мене, а й у Віталія Шабуніна та Юрія Ніколова.
Щодо критики, то поки не бачив від них відповідей по суті. Хоча мої пости були щодо конкретних публікацій і їхньому подальшому синхронному поширенню, зокрема у провладних телеграм-каналах, які, як ми показали раніше, належать, серед іншого, заброньованим у СБУ особам. Тому радив би сконцентруватися на цьому, а не маніпулювати цим. Звичайно, якщо ці відповіді існують», — розповів Железняк.
Останні кілька днів нардеп активно критикував у своїх соцмережах низку матеріалів «Бабеля», зокрема про «справу бронежилетів», польську компанію Lechmar та атомні реактори. За його словами, в цих текстах «достатньо одностороннє висвітлення подій, через які в читача може скластися хибне враження про відсутність корупційних ризиків».
За словами Железняка, це та інші чинники спонукають його вважати, що «Бабель» публікує не повну інформацію про своїх власників. Водночас він зауважив, що наразі питання «реального власника» медіа залишається для нього відкритим.
Головне фото: «Бабель»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.