Україна та США обговорюють план "заморожування" війни — The Economist

Саміт G7 відкрив нове вікно можливостей для української дипломатії. Тепер Україна та США обговорюють плани припинення вогню у розв’язаній Росією війні, попри скептичні настрої щодо намірів Кремля.

Про це повідомило видання The Economist.

Підсумки саміту G7

Європейські лідери вже давно навчилися не сприймати заяви президента США Дональда Трампа буквально. Проте саміт G7 завершився в атмосфері стриманого оптимізму: можливо, США все ж можна переконати знову активно підтримати Україну.

Трамп прибув на саміт на тлі напружених відносин між союзниками, зіпсованих взаємними докорами та зростанням трансатлантичної недовіри. Втім, завершуючи візит, він назвав поїздку «великим успіхом». Лідери семи держав — США, Великої Британії, Канади, Франції, Німеччини, Італії та Японії — оцінили укладену ним угоду з Іраном як «прорив».

Документ Трамп несподівано швидко підписав просто під час вечері у Версалі 17 червня. За словами президента Франції Емманюеля Макрона, морська коаліція під керівництвом його країни та Британії вже готова сприяти відновленню безпечного судноплавства через Ормузьку протоку.

Результати саміту G7 для України

Однак для Європи ключовим підсумком стало інше: усі семеро лідерів, включно зі США, підтвердили «непохитну підтримку» Україні та пообіцяли посилити санкційний тиск на Росію, зокрема в енергетичному секторі. Також пролунали зобов’язання надати Україні більше систем ППО та далекобійного озброєння, а ще вивчити можливість виробництва союзницької зброї за ліцензією на українській території.

Як зауважило одне французьке дипломатичне джерело, Трамп усвідомив: «сьогодні переможцями є українці, а той, хто програє, — це Володимир Путін».

Втім, оцінюючи позицію президента США щодо України, варто й надалі зберігати стриманий скепсис. Європейські партнери вже неодноразово спостерігали, як він змінював своє ставлення до війни, дедалі більше дистанціюючись від конфлікту, який свого часу обіцяв завершити. Достатньо одного дзвінка від президента РФ Володимира Путіна — і будь-які домовленості, досягнуті на берегах Женевського озера, можуть швидко втратити силу.

Трамп може повернутися до активнішої участі в питанні України

Водночас європейські дипломати переконані: зараз відкривається нове вікно можливостей для повернення Трампа до активнішої участі в українському питанні. Допомога Європи у розмінуванні протоки та забезпеченні безпеки судноплавства може стати частиною неформальної угоди, за якою США у відповідь посилять тиск на Росію.

Стриманий оптимізм значною мірою ґрунтується на новій угоді з Іраном. Теоретично вона розв’язує одразу кілька важливих завдань. Передусім дає американській адміністрації змогу знову зосередити хоча б частину своєї уваги на Україні. Крім того, поступово зменшує напруженість на світовому енергетичному ринку, відкриваючи шлях до жорсткіших санкцій проти російських енергоносіїв. І нарешті — позбавляє Росію надприбутків від високих нафтових цін: йдеться приблизно про 5-6 млрд дол. щомісяця, які дозволяли Путіну фінансувати війну, зберігаючи при цьому відносну фінансову стабільність.

Не менш показовою є й трансформація настроїв у Вашингтоні. Там дедалі сильніше закріплюються два ключові українські наративи: Росії не можна довіряти, а Україна — не сторона, яка програє, а та, що здобуває перевагу.

Уже 18 червня, майже одразу після підписання угоди, українські безпілотники уразили нафтопереробний завод на південно-східній околиці Москви, здійнявши над столицею РФ густий стовп диму. Такі операції у США помічають.

Ще в травні секретар армії США Ден Дрісколл заявляв, що рівень інтеграції українських військ на полі бою перевершує американський. А згодом очільник Пентагону Піт Гегсет визнав: Сполучені Штати «дуже багато чому навчилися» з української практики використання дронів.

За словами близьких до Білого дому джерел, змінилося й особисте сприйняття війни Трампом: вона стала для нього більш «людяною», ближчою до повсякденної реальності. Як зазначив один із колишніх українських посадовців: «Трамп обпікся на іранському досвіді й тепер зрозумів, що без тиску на Путіна не отримає бажаного».

Утім, це ще не означає, що завершення війни вже близько. Але нинішня ситуація може знову відкрити те вікно можливостей, яке зачинилося навесні, — цього разу на вигідніших для України умовах.

План припинення вогню в Україні

На початку року представники США, Росії та України попередньо погодили дорожню карту до припинення вогню вже у травні. Проте момент було втрачено. Але зараз, за інформацією видання, неформальні контакти з Москвою поновилися, а між Україною та командою Трампа тривають щоденні консультації. Один із варіантів, який нині обговорюється, передбачає двоетапне припинення вогню: спершу — обмеження бойових дій у смузі 50 — 70 км по обидва боки лінії фронту, а згодом — вихід на ширшу мирну домовленість.

Один із українських високопосадовців припускає, що Росія навряд чи буде готова до поступок раніше жовтня, коли може спробувати дати Трампу певний передвиборчий бонус — і «отримати щось натомість». Вірогідніше, Кремль спробує затягнути процес щонайменше до весни, розраховуючи, що масштабна зимова кампанія ракетних та дронових ударів по українській енергетичній інфраструктурі змусить Київ іти на компроміси.

Перешкоди на шляху до мирної угоди між Україною та РФ

Попри це, перешкоди на шляху до будь-якої мирної угоди залишаються надзвичайно серйозними. Москва й надалі наполягає на так званій «формулі Анкориджа» — пакеті домовленостей, які нібито були напрацьовані під час американо-російського саміту на Алясці минулого літа. На той час Україна перебувала у слабшій позиції, тоді як Росія, хоч і зазнаючи значних втрат, повільно просувалася на південному сході.

Ці домовленості досі залишаються закритими для широкого загалу та викликають чимало суперечок, однак, за наявною інформацією, передбачають юридичне визнання російської окупації всього Донбасу та Криму, а також фактичне закріплення нинішньої лінії фронту в Запорізькій і Херсонській областях. Для України такі умови є неприйнятними.

Крім того, Росія розраховує на непослідовність американського президента та на створений ним прецедент зіскасуванням санкцій проти Ірану. Було б наївно вважати, що Путін добровільно відмовиться від війни або не скористається будь-яким новим розвитком подій — навіть припиненням вогню — для досягнення власних стратегічних цілей.

Попри все, вимальовується нова політична реальність, і значною мірою її формують саме українці. Як сказала українська дипломатка Лана Зеркаль: «Колись Путін намагався вдавати, що війна десь далеко. Тепер він уже не може цього робити, коли росіяни бачать дим на власні очі».

Зеленський заявив, що Україна прагне завершити війну з Росією до зимишляхом дипломатії та системного тиску, проте готується до сценарію затяжної війни. Президент закликав лідерів ЄС допомогти з підготовкою до опалювального сезону, забезпечивши постачання енергоносіїв, обладнання та щонайменше 300 протиракет для захисту від російських ударів. Глава держави наголосив на важливості прискореної інтеграції України до ЄС як безпекової гарантії. Зеленський також закликав терміново розблокувати 6 млрд євро з Європейського фонду миру.

Валерій Харчишин / © instagram.com/valeriy.kharchyshyn_dr День Конституції України: історія свята / © pexels.com Атака РФ. / © Getty Images Володимир Путін. / © Associated Press