Коли і на яких умовах можуть заморозити війну в Україні – The Economist

Саміт G7 в Евіані приніс несподіваний сигнал – Дональд Трамп, який дистанціювався від українського питання, вперше заговорив про тиск на Кремль. У Вашингтоні закріплюється нове бачення – Україна не програє, а перемагає.

За лаштунками саміту могла народитися негласна угода, що поєднує безпеку Ормузької протоки з жорсткішими санкціями проти Росії. Успіхи українських дронів і зміна настроїв у США змушують Трампа по-новому оцінювати роль Володимира Путіна і перспективи війни. Зокрема, проглядаються умови і часові межі можливого замороження війни в Україні, пише The Economist. LIGA.net переповідає коротко.

"Трамп зрозумів, що українці – переможці, а Путін переможений"

Рік тому Трамп покинув саміт G7 у Канаді у перший вечір. Його перебування протягом трьох днів у французькому Евіан-ле-Бен є прогресом. Допомогло, що цьогорічний господар Емманюель Макрон влаштував для нього вечерю у Версальському палаці.

"Це вам не сусальне, а справжнє золото!", – захоплено вигукнув Трамп.

Європейці, обпечені гірким досвідом, навчилися не вірити Трампу на слово. Проте саміт завершився обережним оптимізмом, що Америку вдасться переконати відновити підтримку України.

Трамп відвідав Евіан під час гострих суперечок і браку трансатлантичної довіри. Він назвав поїздку "великим успіхом", а лідери G7 його угоду з Іраном – проривом. Президент США підписав її завчасно – під час вечері у Версалі 17 червня. Морська коаліція на чолі з Великою Британією і Францією, заявив Макрон, готова допомогти США відкрити Ормузьку протоку.

Вирішальним для Європи є те, що всі сім країн, серед яких і США, висловили непохитну підтримку Україні та пообіцяли посилити санкції проти Росії, зокрема щодо нафти і газу. Вони пообіцяли поставити Києву більше систем ППО та засобів далекого ураження, і розглянути можливість дозволити Україні виробляти зброю від союзників за ліцензією.

Негласна угода в Евіані

Макрон назвав це "моментом Евіана". Канцлер Німеччини Фрідріх Мерцсхвалив "новий тон" трансатлантичних відносин. Трамп зрозумів, каже французьке дипломатичне джерело, "що нині українці – переможці, а Путін переможений".

Щоб оцінити позицію Трампа щодо України, слід усе ж зберігати певний скептицизм. Європейці вже бачили, як Трамп змінює ставлення до України, дистанціюючись від участі у війні, яку обіцяв завершити за день. Одна телефонна розмова з Путіним, і всі зобов'язання з Евіану він може миттєво забути.

Макрон, який організував зустрічі Трампа з Володимиром Зеленським, раніше бачив, як його зусилля завоювати прихильність президента США розвалюються. Однак, як кажуть європейські дипломати, існує простір для відновлення співпраці з Трампом щодо України.

Європейська допомога в розмінуванні протоки і забезпеченні безпечного проходу нею може означати негласну угоду, що американці натомість посилять тиск на Росію.

Стриманий оптимізм випливає з нової угоди з Іраном. Теоретично, вона досягає трьох речей. По-перше, дозволить Трампу знову приділити трохи уваги Україні.

По-друге, має поступово послабити світову енергетичну кризу, що зробить можливим посилення санкцій проти російської нафти і газу.

По-третє, позбавляє Росію доходів від високих цін на нафту – $5-6 млрд на місяць (вартість російської марки Urals впала до рівня початку війни проти Ірану – 64$ за барель. – Ред.). Саме ці гроші давали Путіну ресурс на війну.

Обнадіює зміна настроїв у Вашингтоні. Там закріплюються два українські наративи – Росії не можна довіряти і Україна перемагає, а не програє. 18 червня, невдовзі після підписання угоди, українські дрони вдарили по НПЗ на околиці Москви, піднявши над столицею Росії величезні хмари диму. Такі удари помічають у США.

У травні міністр армії СШАДен Дрісколлзаявив, що українці більш адаптовані до сучасної війни, ніж американці. Пізніше його шеф Піт Гегсетвизнав, що Америка "багато чому навчилася" з операцій українських дронів. Джерела, близькі до Білого дому, помітили зміну ставлення самого Трампа.

"Трамп обпікся досвідом в Ірані й тепер розуміє, що без тиску на Путіна не отримає того, чого хоче", – каже колишній український чиновник.

Коли можуть заморозити війну в Україні

Втім, ніщо з цього не означає, що мир близько. Але це може відкрити вікно для переговорів, яке закрилося навесні. Цього разу з Україною в сильнішій позиції.

На початку року переговірники від США, Росії та України попередньо домовилися про дорожню карту щодо припинення вогню у травні. Але війна в Ірані підвищила ціни на нафту і дала Москві фінансовий рятівний круг.

Зараз неформальні переговори з Росією відновилися. Між Україною та командою Трампа є щоденні контакти. Одна з ідей, яку обговорюють – припинення вогню у два етапи – спочатку обмеження бойових дій зоною 50-70 км по обидва боки фронту, а потім ширша угода.

Високий український чиновник каже, що Росія навряд чи зробить це до жовтня (20 вересня так звані вибори до Думи, а 3 листопада довибори до Конгресу США. – Ред.), коли вона, можливо, захоче дати Трампу передвиборчу підтримку і отримати щось натомість.

Швидше за все, росіяни виграватимуть час до наступної весни, роблячи ставку на те, що руйнівна зимова кампанія ударів ракетами і дронами по енергетичній інфраструктурі України змусить Київ піти на поступки.

Перешкоди для мирної угоди залишаються непосильними. Росія досі наполягає на тому, що називає "формулою Анкориджа" – угоді, нібито укладеній з Трампом на саміті Росія-США на Алясці минулого літа.

Тоді Київ був у слабшій позиції, а Москва повільно і криваво досягала успіхів на фронті. Ці псевдоугоди – секретні та сумнівні – передбачають юридичне визнання російської окупації всього Донбасу та Криму, і фактичне визнання нинішніх ліній фронту в Запорізькій та Херсонській областях. Ці умови – анафема для України.

Росія також спиратиметься на різкі коливання Трампа та прецедент, який він створив, скасувавши санкції проти Ірану. Було б нерозумно очікувати, що Путін відмовиться від війни проти України чи вважати, що він не використає можливе припинення вогню, для досягнення своїх цілей.

З іншого боку, формується нова картина, яку малюють українці.

"Путін колись намагався вдати, що війна далеко. Він не може цього робити тепер, коли москвичі бачать дим на власні очі", – каже українська дипломатка Лана Зеркаль.