Україна перенесла війну у Москву: вибухи гриміли кілька днів поспіль

Про це пише агентство Reuters.

Під ранок 18 червня Сили оборони атакували Московський нафтопереробний завод, який розташований лише за 15 кілометрів від Кремля, на Московській кільцевій дорозі.

На опублікованих у мережі відео видно, що вибух був настільки потужним, що "величезна кришка резервуара для нафтопродуктів у формі диска злетіла в небо над Москвою, як фрісбі".

Безпілотники та ракети України успішно подолали російську протиповітряну оборону й атакували НПЗ у Москві – двічі.

Внаслідок влучання спалахнула масштабна пожежа, над російською столицею здійнявся чорний густий стовп диму.

Ці атаки є частиною ширшої української кампанії, спрямованої на зупинку нафтової промисловості, доходи якої фінансують воєнні зусилля Росії,
– йдеться у матеріалі.

Ураження об'єктів критичної інфраструктури в районі Москви, у безпосередній близькості до центру влади, водночас сприймаються як символічний меседж для росіян.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга коментуючи реакцію мешканців Москви на атаку, зазначив, що одним із найпоширеніших запитань було "що відбувається". У відповідь він сказав, що Росія розпочала агресивну війну проти України, яка триває роками й призводить до загибелі цивільних людей та військових. Тож Сибіга запропонував звернутися безпосередньо до Володимира Путіна із питаннями про строки припинення війни.

У Києві також відзначили, що системні атаки по "серцю Росії" й раніше недоторканих місцях свідчать про зміну ініціативи у цій війні. Саме це намагався пояснити Володимир Зеленський Дональду Трампу під час зустрічі на саміті G7 у Франції.

Водночас у Кремлі, звісно, заперечують, що Київ нині має перевагу на фронті та у далекобійних ударах й наголошують, що Трампу донесли неправдиву та шкідливу інформацію.

Також автори пишуть, що протягом понад чотирьох років війни в Україні політичні аналітики та соціологи відзначали, що частина російського суспільства намагається не помічати реальність конфлікту, який у Кремлі офіційно називають "спеціальною військовою операцією", і продовжувати жити звичним життям.

З травня 2023 року Москва періодично зазнає атак безпілотників, зокрема два з них навіть долетіли до Кремля, але не спричинили значних пошкоджень. До останнього часу такі інциденти майже не впливали на повсякденне життя мегаполіса з населенням близько 13 мільйонів осіб.

Наслідки атаки на Москву у червні 2026 року

Reuters пише, що після української атаки 18 червня 2026 року московські аеропорти тимчасово призупинили свою роботу. Понад 500 рейсів було скасовано чи перенесено, зокрема найзавантаженіший аеропорт російської столиці Шереметьєво – евакуювали.

Також було зупинено рух транспорту на автомагістралі навколо міста поблизу нафтопереробного заводу.

Мешканці столиці у соцмережах висловлювали невдоволення через відсутність попередження про комбіновану атаку. Водночас вони публікували кадри "нафтового дощу", що пройшов після ударів. Зазначається, що злива залишила на автомобілях і підвіконнях плями та розводи від нафтопродуктів.

Також видання відзначає ще один важливий наслідок українських далекобійних атак на економіку Росії – дефіцит пального у деяких частинах країни.

Джерела Reuters повідомляють, що Росія, як один із найбільших виробників і експортерів нафти у світі, цього місяця планує імпортувати паливо морськими шляхами.

Московська влада заявила, що ситуація з бензином у столиці та її околицях була "нормальною", але федеральний антимонопольний орган попросив великого роздрібного продавця пояснити, чому він підвищив ціни на найпопулярніший сорт бензину на 19% за останній тиждень,
– йдеться у матеріалі.

Для Києва такі удари мають значною мірою і символічний ефект.

Інші подробиці атаки на Москву

Зауважимо, що Московський нафтопереробний заводє одним із десяти найбільших нафтопереробних підприємств Росії – саме він на 50% забезпечує бензином та дизельним пальним жителів російської столиці.

Об'єкт відіграє важливу роль у постачанні палива та інших нафтопродуктів для забезпечення економіки й військової логістики держави-агресорки.

Внаслідок влучань на підприємстві зафіксовано щонайменше 5 осередків загоряння. Горіли комбінована установка первинної переробки нафти, установки гідроочищення дизельного пального та резервуарний парк.

З опублікованих у мережі відео видно, що через погану роботу російських засобів радіоелектронної боротьби безпілотник врізався у щонайменше один житловий будинок. Також через невдалу роботу "певео" у російській столиці загорівся один із найбільших торгівельних центрів "Садовод". Пожежу гасили гелікоптерами.