Від блокади до переговорів: що змінює нова угода між Вашингтоном і Тегераном

Тимчасова мирна угода між США та Іраном набрала чинності, а судноплавство через Ормузьку протоку почало поступово відновлюватися після того, як Вашингтон оголосив про припинення морської блокади. Водночас сторони розпочали складний етап переговорів щодо майбутнього іранської ядерної програми, пише Bloomberg.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс повідомив журналістам, що вже розпочався відлік 60-денного терміну для узгодження деталей підписаного напередодні меморандуму про взаєморозуміння.

Він також применшив побоювання щодо можливого запровадження Іраном плати за проходження суден через Ормузьку протоку — один із найважливіших транспортних маршрутів світу, який традиційно вважається міжнародними водами.

«Перш за все, ми вважаємо, що міжнародні водні шляхи повинні бути вільними від будь-яких зборів», — сказав Венс.

За його словами, країни регіону спільно вироблять нову систему безпеки для протоки.

«Якщо протока не буде відкрита, остаточної угоди не буде», — додав він.

Нафта в четвер коливалася між зростанням і падінням. Марка Brent завершила торги нижче позначки 80 доларів за барель. Водночас ціни залишаються приблизно на 30% вищими, ніж на початку року.

Представники нафтового ринку зазначають, що для повного відновлення обсягів транспортування нафти та зрідженого природного газу через Ормузьку протокуможе знадобитися кілька місяців або навіть більше часу.

Поки сторони лише формують свої позиції для наступного етапу переговорів, Дональд Трамп і Джей Ді Венс намагаються відбити хвилю критики, зокрема й з боку власних політичних союзників, які вважають, що Іран отримав надто багато поступок.

В інтерв’ю Axios Трамп відкинув припущення про те, що військова кампанія продемонструвала межі американської сили.

«Жодних меж немає», — заявив він.

Президент США повторив свою тезу про те, що Вашингтон «повністю переміг Іран у військовому плані» і навіть припустив, що меморандум можна розглядати як «майже безумовну капітуляцію» Тегерана.

Проте вже другий день поспіль Трамп визнає, що на рішення укласти угоду значною мірою вплинули ризики для світової економіки та нафтового ринку.

«У нас не було б нафти протягом кількох місяців. Поки ви скидаєте бомби, ця протока автоматично залишається закритою», — сказав він, маючи на увазі Ормузьку протоку.

Також він попередив, що тривале блокування маршруту могло б спричинити глобальну економічну депресію.

Раніше в четвер Трамп написав у соціальних мережах, що «нафта знову рухається», через кілька годин після підписання документа про продовження режиму припинення вогню та початок переговорів щодо завершення конфлікту, який США разом з Ізраїлем розпочали наприкінці лютого.

Закриття Ормузької протоки Іраном призвело до різкого зростання цін на енергоносії, підвищило ризики світової економічної кризи та спричинило серйозну нестабільність на Близькому Сході.

Центральне командування США (CENTCOM) у четвер офіційно оголосило про припинення блокади морського руху до іранських портів та прибережних районів.

«Американські сили не перешкоджають руху суден до іранських портів у Перській затоці та Оманській затоці або з них», — йдеться в повідомленні командування.

У четвер танкери з нафтою, які раніше застрягли в районі протоки, почали виходити у відкриті води. Кувейт оголосив про поступове збільшення видобутку нафти.

За даними ринку, судна, які перевозять майже 10 мільйонів барелів нафти, вже або пройшли протоку, або перебувають у процесі проходження. Серед них — перші саудівські танкери з моменту початку війни понад три місяці тому.

Іран повідомив, що комерційне судноплавство в південних портах країни повернулося до нормального режиму роботи ще з понеділка. Про це повідомило напівофіційне агентство Iranian Students’ News Agency.

Втім, багато представників судноплавної та нафтової галузей наголошують, що їм досі бракує ясності щодо низки питань. Зокрема, невідомо, чи повністю очищено протоку від морських мін і чи потрібно отримувати дозвіл від Ірану для проходження через неї.

Серед критиків угоди — представники жорсткої лінії щодо Ірану в США, включно з деякими союзниками Трампа серед республіканців.

Вони вважають, що угода передбачає надто великі поступки Тегерану, особливо щодо послаблення санкцій та можливого розмороження десятків мільярдів доларів іранських активів.

Деякі з них вже заявили, що ця угода не краща за ядерну домовленість 2015 року, яку сам Трамп свого часу називав «найгіршою угодою в історії».

Сенатор від штату Міссісіпі Роджер Вікер, який очолює Комітет Сенату США у справах збройних сил, заявив:

«Фонд відновлення та економічного розвитку Ірану на 300 мільярдів доларів, навіть якщо його не фінансуватимуть американські платники податків, виглядає гігантською винагородою порівняно з тим, що Іран отримував за угодою Обами 2015 року».

Критику угода викликала й в Ізраїлі. Багато політиків, включно з членами уряду прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, вважають, що документ надає Тегерану надто багато фінансових поступок і не містить жодних ефективних обмежень щодо балістичної ракетної програми Ірану.

Коментуючи невдоволення Ізраїлю,Венс нагадав про роль США.

«Якби я був членом ізраїльського уряду, я б не атакував єдиного впливового союзника, який у мене залишився у світі», — сказав він.

Сам Трамп останніми тижнями дедалі більше дратується через дії Нетаньягу. За інформацією джерел, під час телефонних розмов він різко висловлювався на адресу ізраїльського прем’єра та заявляв, що авіаудари по Бейруту ледь не зірвали домовленості з Іраном.

У четвер президент США відповів на запитання ізраїльського телеканалу Channel 14 про те, чи захищатиме Вашингтон Ізраїль у разі нового удару по Ірану без погодження зі США.

«Якщо це не буде значна атака — так», — відповів Трамп.

Згідно з текстом меморандуму, оприлюдненим президентом Ірану Масуд Пезешкіан, Іран забезпечить безкоштовний прохід комерційних суден через Ормузьку протоку протягом лише 60 днів. Відновлення повноцінного судноплавства має завершитися протягом 30 днів.

Також Іран проведе переговори з Оманом щодо майбутньої системи управління протокою та морських сервісів відповідно до міжнародного права і суверенних прав прибережних держав Перської затоки.

Поки що залишається незрозумілим, чи відбудеться в п’ятницю у Швейцарії запланована зустріч між Венсом та спікером парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф, який очолює іранську переговорну делегацію.

Протягом наступних 60 днів сторони намагатимуться погодити параметри обмеження іранської ядерної програми та механізми знищення або розбавлення запасів високозбагаченого урану.

Багато експертів у сфері ядерної безпеки вважають, що двох місяців недостатньо для вирішення настільки складних технічних питань. Водночас документ передбачає можливість продовження переговорного періоду.

Для порівняння,укладення ядерної угоди 2015 року, яку Трамп пізніше розкритикував і скасував під час свого першого президентського терміну, тривало близько двох років.