Як Palantir перетворила дані з полів боїв в Україні на "мозок" дальніх ударів по Росії

Американська компанія Palantir Technologies продовжує розширювати свою присутність у війні Росії проти України – від аналітики супутникових знімків у 2022 році до автоматизованого планування масованих ударів дронами по цілях у глибині Росії сьогодні.

Наприкінці травня американський телеканал CNN отримав рідкісний доступ до підрозділу ГУР, що відповідає за планування дальніх ударів дронами по стратегічних об'єктах у Росії, і вперше публічно показав роботу системи PRISMA – розробки Palantir, яка лежить в основі цих операцій.

Поява PRISMA у відкритому доступі стала підсумком кількарічного зближення компанії з українським оборонним сектором. У 2022 році Алекс Карп, співзасновник і CEO Palantir, приїхав до Києва, зустрівся з президентом Володимиром Зеленським і запропонував програмне забезпечення компанії для підтримки оборони України. Відтоді співпраця охопила Міністерство цифрової трансформації, Міністерство економіки, а у 2026 році – й безпосередньо міністерство оборони, Збройні сили та Дослідницький інститут проблем оборони.

12 травня 2026 року ця співпраця вийшла на новий рівень: Зеленський знову прийняв Карпа в Києві, а міністр оборони Михайло Федоров за результатами зустрічі окреслив пріоритети – від виявлення й перехоплення "Шахедів" до прискорених систем командування й аналізу бойових даних. Менш ніж за три тижні після цього CNN показала, як саме виглядає робота цих систем на практиці – у командному пункті, що готує сотні дронів до нічного запуску по цілях углиб Росії.

Що показав репортаж CNN: "мозок" дроновної війни

Журналісти CNN на чолі з Ніком Патоном Уолшем отримали доступ до підрозділу Головного управління розвідки, що спеціалізується на запуску дронів дальньої дії. У відеоматеріалі оператори ГУР працювали з PRISMA – платформою Palantir, яка інтегрує дані з поля бою в реальному часі, маршрути польотів і аналітику на основі штучного інтелекту в єдину операційну картину. За даними CNN, система дозволяє операторам одночасно координувати велику кількість дронів під час однієї операції.

На кадрах із командного пункту видно живі карти, траєкторії польотів і дані, обробленні алгоритмами ШІ, на кількох екранах одночасно – поки командир із позивним "Вектор" планував операцію. За даними CNN, PRISMA безперервно аналізує інформацію, зібрану під час попередніх місій дронів, зокрема точки перехоплення, зони покриття радарів, активність протиповітряної оборони та маршрути польотів попередніх хвиль безпілотників.

Зверніть увагу! На основі цих даних система визначає потенційні прогалини в російській протиповітряній обороні та розраховує альтернативні маршрути для наступних хвиль дронів. Інакше кажучи, кожна наступна група дронів намагається пройти саме через ті "вікна" в обороні, які виявив аналіз попередніх атак – підхід, що принципово відрізняється від хаотичних масованих запусків.

Окрему увагу CNN приділила питанню живучості системи. Канал повідомив, що архітектура PRISMA децентралізована та розрахована на збереження безперервності роботи навіть у разі ураження окремих командних вузлів – оператори ГУР розповіли, що центри моніторингу розосереджені по кількох локаціях, що дозволяє іншим вузлам продовжувати функціонування, якщо один із пунктів виведено з ладу. За словами самих операторів, наведеними в матеріалі видання RBC-Ukraine з посиланням на CNN, у системи немає єдиного центру – використовуються десятки локацій, що дає змогу одночасно працювати з тисячами безпілотників.

Цікаво! Можливості PRISMA вже застосовувалися під час ударів по таких об'єктах, як насосна станція "Лазарево" та Саратовський нафтопереробний завод – приклади того, як аналітика платформи трансформується в конкретні удари по військово-економічній інфраструктурі Росії. Програма аналізує точки перехоплення попередніх хвиль БпЛА, зони радіолокаційного покриття, щільність вогню протиповітряної оборони та розташування зенітних комплексів, після чого алгоритми прокладають маршрути, що оминають небезпечні ділянки.

Карп, Зеленський і Федоров: яка офіційна риторика партнерства

Поява PRISMA в публічному полі не була випадковою – вона збіглася з демонстративним зміцненням стосунків між Palantir і керівництвом України на найвищому рівні. 12 травня 2026 року Зеленський підтвердив зустріч із Карпом у Києві, спрямовану на розширення співпраці у сфері штучного інтелекту між Україною та одним із найвпливовіших оборонних підрядників Вашингтона. У заяві, опублікованій у соцмережах, Зеленський сказав, що переговори з Карпом стосувалися технологічного розвитку – "як у контексті бойових дій, так і цивільних потреб".

Існують напрямки, де ми можемо бути корисними одне одному, посилюючи захист України, Америки та наших партнерів,
– заявив Зеленський.

Окремо про зустріч із Карпом розповів і міністр оборони Михайло Федоров, уточнивши деталі співпраці, яка триває від першого візиту Карпа до України ще в червні 2022 року.

Під час зустрічі ми показали команді Palantir, як Україна захищає своє небо, тримає ворога на фронті та б'є по російській економіці", – зазначив Федоров, додавши: "Наша мета – поглибити партнерство з Palantir щодо рішень на основі ШІ та оборонно-технологічних проєктів, які дають Україні технологічну перевагу".

Сама компанія відреагувала на зустріч публічною заявою, витриманою у показово союзницькому тоні. Palantir написала, що розгортання її програмного забезпечення на полі бою в Україні допомагає захищати український народ від агресії Росії з 2022 року – і визначатиме, як весь західний світ воюватиме й перемагатиме впродовж десятиліть. Поряд із цим Зеленський у своєму повідомленні описав Palantir як "всесвітньо відому компанію зі значним потенціалом".

Ширший контекст цих заяв дає інтерв'ю самого Карпа виданню UNITED24 Media, опублікованому за день після зустрічі. Карп розповів, що коли він уперше приїхав в Україну чотири роки тому, у нього було загальне відчуття: "вау, перед нами стоїть надзвичайно складне завдання". Найбільше враження на нього тоді справила готовність українців боротися та йти на жертви заради виживання своєї країни. За даними того ж видання, на зустрічі 12 травня Федоров представив пріоритети України у сфері оборонних технологій, включно з виявленням і перехопленням "Шахедів" на основі ШІ, швидшими системами командування, аналізом бойових даних та виявленням цілей.

Заяви Федорова про цю співпрацю мають довшу історію й конкретніші деталі, ніж публічна риторика навколо зустрічі з Карпом. Раніше міністр цифрової трансформації повідомляв, що у співпраці з американською компанією Palantir з червня 2022 року Україна впровадила низку рішень на основі штучного інтелекту для підтримки Сил оборони, серед яких – система детального аналізу російських авіаударів по Україні, рішення для обробки розвідувальних даних та інтеграція технологій ШІ в планування операцій дальнього удару. Окремо Федоров назвав ще один спільний проєкт – Brave1 Dataroom, створений у співпраці з Palantir, який покликаний відкрити розробникам доступ до унікальних масивів даних із фронту для тренування власних алгоритмів.

Не менш показовою є й позиція самого Карпа щодо ролі його компанії у війні – позиція, яку він публічно артикулює вже не перший рік. Ще у 2023 році, коментуючи співпрацю з Києвом, Карп заявляв, що Palantir "відповідає за більшість цілевказання в Україні", уточнивши, що програмне забезпечення компанії допомагає Україні визначати цілі, зокрема танки й артилерію. У 2026 році, за даними видання Military Watch Magazine, риторика Карпа стала ще прямішою: він схарактеризував те, що його компанія створила для України, як "операційну систему для війни", яка дозволяє управляти полем бою, так само як технологічна компанія обслуговує своїх клієнтів – з тією різницею, що ключове запитання тут не про продажі, а про те, скільки російських солдатів убито на квадратний кілометр, чому й завдяки яким засобам.

Що це означає для перебігу війни – і які питання залишаються відкритими

Поява системи на кшталт PRISMA у публічному полі важлива не лише як технологічна новина, а як індикатор того, наскільки глибоко комерційний американський софт інтегрований у щоденне ведення бойових дій Україною.

Показово, що Palantir у своїй роботі з Україною давно вийшла за межі суто військового цілевказання. Платформа Gotham компанії стала центральною для процесу ще з 2022–2023 років: вона поглинає відео з дронів, супутникові знімки, перехоплені комунікації та навіть повідомлення цивільних через український застосунок "Є-ворог", об'єднуючи їх у цілісну операційну картину. Супутниковий інструмент компанії Meta Constellation оркеструє рої комерційних супутників, фокусуючи їх на конкретному запиті командира – наприклад, що змінилося вздовж залізничної лінії від півночі, тоді як новіша Artificial Intelligence Platform (AIP) додає генеративні інтерфейси й запобіжники політики, дозволяючи командирам формулювати запити природною мовою.

Окрім бойового застосування, співпраця охоплює гуманітарну та відбудований складник. Ще у 2023 році Palantir і Міністерство цифрової трансформації України підписали меморандум, який мав відкрити шлях до співпраці в таких напрямках, як каталогізація й оцінка пошкоджень будівель та інфраструктури, а також застосування програмного забезпечення для оптимізації відбудови. У 2024 році до цього додалося партнерство з Міністерством економіки щодо розмінування: нова технологія мала підтримати державну ціль – звільнити від мін 80 відсотків потенційно забрудненої території протягом десяти років, для чого використовуються дані земельних обстежень Державної служби з надзвичайних ситуацій та Держспецзв'язку.

Це питання – хто володіє даними й хто отримує довгострокову вигоду від їх використання – імовірно, залишатиметься центральним у міру того, як Palantir заявляє про намір зробити українську модель шаблоном для співпраці з іншими західними союзниками. Поки що, однак, найбільш конкретним і документально підтвердженим результатом цієї співпраці залишається саме PRISMA – система, яку CNN наприкінці травня вперше показала світові в роботі.