Як США можуть виграти ШІ-перегони, але не здобути технологічного лідерства — Bloomberg

США усвідомили важливість технологій штучного інтелекту, особливо в конкуренції з Китаєм. План полягає в тому, щоб розгорнути масштабне будівництво центрів обробки даних, підкріплене складними корпоративними партнерствами та ліберальним регуляторним середовищем, у поєднанні з певним контролем над тим, хто отримує доступ до найсучасніших мікросхем та передових моделей ШІ. Але якщо мета полягає в тому, щоб виграти технологічні перегони, то всі ці заходи є лише однією частиною загальної картини. 

Хоча штучний інтелект — це потенційно революційна технологія загального призначення, він не є єдиною важливою технологією. Про це пишуть у статті для Bloomberg професор Школи менеджменту Слоуна при Массачусетському технологічному інституті Саймон Джонсон та професор-практик кафедри архітектури та планування Массачусетського технологічного інституту Елізабет Рейнольдс.

Протягом другої половини XX століття та на початку XXI століття США лідирували в галузі технологічних інновацій. Однак зараз Китай кидає виклик цьому лідерству, адже останні два десятиліття країна активно розбудовує свій інноваційний та промисловий потенціал. 

Щоб відповісти на цей виклик, США доведеться збільшити інвестиції, але робити це варто обдумано — спираючись на свої унікальні можливості та сильні сторони.

На яких технологіях потрібно зосередитися? 

У галузі безпілотників, які стали вирішальною силою в сучасній війні, діє звична для промислового розвитку США схема: розробка всередині країни, виробництво — за її межами. Як зазначає міжнародна експертка з інноваційного менеджменту Фіона Мюррей, більшість основних компонентів дронів винайдено в США, Японії та Європі. Але в питанні масового виробництва на сцену виходить Китай, який зараз виробляє від 70% до 80% усіх дронів у світі. Це дозволяє Пекіну використовувати торгівлю як зброю. 

Хороша новина для США полягає в тому, що за останні два роки баланс у цьому секторі почав зміщуватися. У Штатів є активна група інноваторів у сфері БпЛА та зароджується екосистема промислового виробництва, в якій беруть участь як державний сектор (на чолі з Пентагоном), так і приватний. Успіх у цій сфері вимагає не лише передових технологій, а й фінансування для розширення масштабів, пошуку клієнтів, виробничих потужностей, робочої сили та джерел постачання поза межами Китаю. Наразі інноваційні та промислові екосистеми США у сфері дронів є досить скромними за масштабами, але завдяки стратегічним інвестиціям та партнерам, таким як Україна — яка є рушійною силою інновацій у галузі БпЛА — США можуть зміцнити свої позиції та розвинути власні внутрішні можливості.

Дві інші сфери — біовиробництво та квантові обчислення — стосуються як питань національної безпеки, так і значних економічних можливостей для США. З огляду на те, на якому етапі “життєвого циклу” вони перебувають, кожна з них вимагає окремого підходу.

США досі лідирують у галузі біотехнологічних інновацій, але, як і з БпЛА, їм бракує виробничих потужностей та фінансування для розширення масштабів, щоб скористатися потенціалом сектору. США важливо інвестувати в біотехнологічну промислову екосистему, щоб відповідати своїм інноваційним можливостям і уникнути вразливостей, подібних до тих, з якими країна стикається у сферах дронів чи напівпровідників.

Для всіх цих технологій США потребують міцної промислової бази. Це не означає повернення саме тих заводів, які покинули країну десятиліття тому. Це означає інвестування в передове виробництво, де цифрові технології трансформують виробничі системи за допомогою штучного інтелекту, робототехніки та 3D-друку. Впровадження передових технологій виробництва, ймовірно, є найнагальнішим викликом для американської промисловості. Близько 250 тисяч малих і середніх виробників є основою промислових ланцюгів постачання країни. Виведення навіть 20% з них на передовий технологічний рівень означатиме трансформацію 50 тисяч підприємств.

На відміну від Китаю, у США немає систематичного механізму, який би спонукав 50 тисяч компаній інвестувати в інновації, що підвищують продуктивність, такі як штучний інтелект і робототехніка. Країні вкрай необхідні субсидії, податкові пільги, державні закупівлі та інші стимули, щоб спонукати малих виробників впроваджувати ці технології.

Стійкість без ізоляціонізму

США можуть відновити свою конкурентоспроможність у кожній ключовій сфері з переліку. Однак для цього потрібна оновлена, довгострокова відданість справі та ширше бачення — від досліджень на ранніх етапах до подальшого виробництва. Інвестиції в нові галузі можуть забезпечити наукові та технологічні прориви, які дозволять йти нарівні з Китаєм або навіть випередити Пекін. Збільшення фінансування та політика, яка гарантує попит або допомагає компаніям знайти перших клієнтів, можуть сприяти виведенню продукції на ринок. Виробничі можливості та потужності, виснажені десятиліттями аутсорсингу й офшорингу, можуть забезпечити здатність до інновацій, а також створити стійкіші внутрішні ланцюги постачання.

Ніщо з цього не є закликом до ізоляціонізму. У розвитку будь-якої нової технології масштаб має значення. Якщо США мають доступ до більшого ринку, це надає важливу перевагу. Якщо вони можуть залучати таланти з усього світу, це створює значну перевагу, якої не має Китай. А можливість співпрацювати з технологічними партнерами в надійних країнах — наприклад, у межах НАТО — є важливим джерелом стратегічної сили.

Є думки, що світ стоїть на порозі наукової революції, в якій вчені-спеціалісти з ШІ розроблятимуть і проводитимуть експерименти, відкриватимуть ліки та, можливо, навіть запускатимуть нові підприємства. Такі сценарії інтригують, але вони становлять ризик зведення перспектив наукового прогресу виключно до того, наскільки країна успішна у сфері ШІ.

Штучний інтелект, безсумнівно, впливатиме на те, як у майбутньому розроблятимуться, масштабуватимуться та впроваджуватимуться технології. Але технологічний прогрес ніколи не залежав і не залежатиме лише від одного чинника — навіть такого важливого й універсального, як ШІ. Технологічне лідерство у XXI столітті дістанеться тій країні, яка швидко сприйме ці нові ідеї та застосує їх у розумний спосіб. А для цього необхідні динамічні інноваційні та промислові екосистеми, які впроваджуватимуть і поширюватимуть нові технології, зокрема й ШІ, зазначають автори.

NYT писала, що Китай створює бар’єри, щоб запобігти відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. У сукупності запроваджувані Пекіном заходи становлять новий план "економічної фортеці", яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах з Європою та США. 

Також Китай готується витратити близько двох трильйонів юанів ($295 млрд) протягом наступних п’яти років на будівництво центрів обробки даних по всій країні. План є "найагресивнішою" на сьогодні спробою Пекіна створити основу для майбутнього розвитку китайського ШІ, щоб випередити США в потенційно революційній технології. Politico попереджало, що Китай може перетворити передові ШІ-моделі США на кіберзброю.  

Про те, хто контролюватиме штучний інтелект, цифрові платформи й технології, від яких у XXI столітті залежатимуть економіка, війна і політика, — у статті“США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі” розмірковував Олексій Костенко.