NYT: чого бракує Україні для ударів, що змінять плани Кремля

Українці заполонили соцмережі кадрами масованого удару дронів по Москві, а чорний дим над російською столицею багато хто сприйняв як доказ того, що Київ нарешті може відповідати на повітряні атаки Росії. Та за святкуванням ховається складніша картина: попри ефективний арсенал безпілотників, Україні досі бракує зброї, на якій тримаються найруйнівніші удари ворога, - балістичних ракет.

Як передає "Хвиля", про це пише The New York Times.

Балістичні ракети несуть у рази більший заряд, ніж дрони, а їхня швидкість робить перехоплення майже неможливим. Це дозволяє завдавати шкоди, недосяжної для самих лише безпілотників. Російські обстріли раз за разом перевантажують українську ППО, а минулої зими вони руйнували енергосистему в люті морози. Поки армія РФ загрузла на фронті, саме повітряна війна проти українських міст залишається головним джерелом тиску на Київ.

Українські посадовці визнають цей розрив і кажуть, що країна форсує власну розробку балістичних ракет. У Києві бачать у них ключ до тиску на Москву і, можливо, до примусу її до переговорів. "Українська балістична спроможність докорінно змінить характер цієї війни", - заявив міністр оборони Михайло Федоров в ефірі українського телебачення. За його словами, у Києві не роздмухують очікувань, але українські балістичні ракети будуть створені й застосовані проти Росії.

Експерти застерігають, що розробити балістичну ракету значно складніше, ніж дрон. Україна робила ставку на дешеві масові зразки, які допомагають утримувати в бою армію, що поступається ворогові чисельністю. "Багато часу. Багато ресурсів", - так оцінила перспективу експертка Канадського інституту глобальних справ Олена Крижанівська, маючи на увазі терміни розробки.

Попри це, оборонні компанії рухаються вперед. Найдалі просунулася Fire Point, що стоїть за багатьма дронами, які б'ють по Росії. Вона розробляє ракету малої дальності FP-7 та далекобійну FP-9, представлені на оборонній виставці в Парижі. Співвласник компанії Денис Штілерман сказав, що FP-7 "повністю готова", а льотні випробування FP-9 очікують цього літа. Виконавчий директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості Сергій Гончаров уточнив, що Україні потрібна не найсучасніша ракета, а та, яку можна виробляти швидко й відносно дешево.

Україна починає не з нуля. За радянських часів вона була важливою базою ракетобудування, а Дніпро називали "ракетним містом". Більшість цих потужностей згорнули після розпаду СРСР. Запаси радянських "Точок" швидко вичерпалися, а єдина державна програма нової ракети - "Сапсан" - роками тягнеться без результату. США давали ATACMS, але в обмеженій кількості й із обмеженнями на застосування через страх ескалації.

Тим часом Росія різко наростила виробництво. Цьогоріч вона запускала в середньому 74 балістичні ракети на місяць, і близько двох третин пробивали українську оборону, свідчать дані Повітряних сил, опрацьовані NYT. Для порівняння: у 2023 році місячний показник складав шість ракет, у 2024-му - 28, у 2025-му - 49.

Першою відповіддю стали дрони, здатні долати сотні кілометрів углиб Росії. Ними б'ють по нафтових об'єктах - головному джерелі грошей для війни Кремля - і по заводах, що випускають компоненти для тих самих балістичних ракет. Цю стратегію Гончаров описав як спробу "стріляти в лучника, а не в стрілу".

Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав виданню NV, що коли Україна створить ракетну програму, яка справді загрожуватиме Москві та великим російським містам, Путіна змусять "зробити наступний крок". Яким він буде - відкрите питання, адже Кремль час від часу вдається до ядерного шантажу. "Єдине невирішене питання нашої війни - чи долетять балістичні ракети Fire Point до Москви, і чи наважиться Путін застосувати ядерну зброю", - підсумував Кулеба.