Понад 13 тисяч авіаударів по Ірану не повалили, а врятували режим та зміцнили репресивну машину

Між Вашингтоном та Тегераном починають вимальовуватися контури першої попередньої угоди після нещодавнього запеклого збройного конфлікту. Понад 90 мільйонів іранців, виснажених руйнівними авіаударами та глибокою фінансовою кризою, зустріли цю новину із пригніченою надією на стабільність, повідомляє The Washington Post.

Наслідки

Протягом активної фази бойових дій авіація США та Ізраїлю уразила понад 13 тисяч стратегічних об'єктів на іранській території. Атаки завдали масштабних руйнувань промисловості та забрали життя понад 1700 мирних жителів, серед яких було щонайменше 150 дітей. Військові удари не лише не призвели до повалення чинного режиму, а й зробили фінансову кризу в країні ще страшнішою.

Зараз Іран переживає рекордне знецінення національної валюти:

• Рівень інфляції в країні перевищив 70 відсотків, що фактично знищило купівельну спроможність громадян.
• Курс іранського ріала на чорному ринку впав до історичного мінімуму — понад 1,8 мільйона за один долар США.

«Обережна надія»

Пересічні громадяни, з якими журналістам вдалося поспілкуватися через захищені месенджери, висловлюють глибокий скепсис щодо політичних компромісів. Вони вважають, що крихке перемир'я може зруйнуватися будь-якої миті через низьку довіру до обох урядів. До того ж у суспільстві впевнені, що навіть у разі скасування економічних обмежень фінансові ресурси не дійдуть до звичайних людей через корупцію.

Офіційний Тегеран намагається продемонструвати силу та внутрішню стабільність. Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що країна не піде на приниження, а підписаний меморандум про взаєморозуміння є лише першим кроком до припинення вогню та початку тривалих переговорів.

Спіраль мовчання

Водночас у суспільстві немає єдності щодо дипломатичного кроку Білого дому. У столиці спалахнули протести ультрарадикальної меншості, яка виступає проти будь-якого діалогу зі США, вимагаючи помсти за ліквідацію верховного лідера країни Алі Хаменеї.

Проте після оголошення припинення вогню репресивна машина всередині Ірану лише набрала обертів. Громадяни повідомляють про значне збільшення кількості воєнізованих патрулів, масові затримання та нічні трансляції примусових зізнань у шпигунстві по телебаченню. У країні формується тотальна «спіраль мовчання», а незгодні остаточно залякані.

Правозахисники з організації Amnesty International зафіксували щонайменше 39 політичних страт з моменту початку війни, які відбулися за прискореними та несправедливими судовими процедурами під прикриттям «воєнних умов». Аналітики зазначають, що війна, фактично, врятувала диктатуру від масштабної внутрішньої кризи легітимності, яка загрожувала режиму через масові протести. Експерт Квінсієвського інституту Тріта Парсі вважає, що лише довгострокове послаблення санкцій та зміцнення середнього класу можуть з часом запустити процеси демократизації, проте швидких змін чекати не варто.

Нагадаємо, що війна між США, Ізраїлем та Іраном почалася 28 лютого 2026 року. Бойові дії тривали трохи більше місяця, і у квітні сторонам вдалося досягти хиткої угоди про припинення вогню. Рішення напасти на Іран, зокрема, підкріплювали наймасштабніші за останні 20 років внутрішні протести в Ірані, які відбулися у грудні та січні і були жорстоко придушені силовиками. Репресивна машина забрала життя тисяч людей. Наразі Тегеран та адміністрація Трампа намагаються юридично закріпити умови мирного врегулювання та уникнути відновлення повномасштабної війни, яку багато аналітиків вважають екзистенційною для обох сторін.