Про "Труху" і Telegram

Для тих, хто раптом не знає: "Труха" - парасольковий бренд, який об'єднує кілька новинних Telegram-каналів, на які сумарно підписані 9 мільйонів, здебільшого українців. Той, хто купив "Труху", кажуть, що за 25 мільйонів доларів, тепер може закидати будь-яку інформацію (або дезінформацію) безпосередньо в кишені цим 9 мільйонам. Ну, чи де там підписники "Трухи" тримають свої смартфони. 

Ці цифри відображають загальну тенденцію. 

Згідно з дослідженням осені минулого року, в середньому 81% українців віком від 18 до 55 головним джерелом інформації назвали російський Telegram. Це означає в реальному житті, що будь-яка людина приблизно мого віку або молодша, яку зустрічаю протягом дня, з імовірністю 4 з 5, підписана на якийсь Telegram-канал.

Це різко контрастує з ситуацією на захід від нас. В Євросоюзі традиційним медіа довіряють понад 70% громадян. І ніяких Telegram-каналів в них нема.

Звісно, в цілому світі існує тренд: молодь все частіше читає чи переглядає новини в соцмережах. Свіжі дані Оксфордського дослідження, яке охопило 100 тисяч респондентів в 48 країнах світу, показують, що частка людей, які черпають інформацію з соцмереж, зростає. Зараз це кожен третій, а серед молоді вже кожен другий. Але тут треба сказати, що соцмережі теж бувають різні. Не ставмо знак "дорівнює" між, скажімо, офіційним акаунтом на Facebook і анонімними чатами в російському месенджері. Є різниця, правда? 

Читайте також: Хто вгамує Telegram в Україні?

Можна сказати, звичайно, що все ці мої міркування — то просто ремствування, як казав екскерівник офісу президента Андрій Богдан, "класичного журналіста". І що навпаки треба тішитися, що Україна очолює світовий тренд. Ну, нехай. А знаєте, хто ще в цьому тренді? Крім України ще є рівно дві країни, де Telegram - основне джерело новин для населення. Росія та Іран. І в принципі я розумію, чому мешканці цих країн більше довіряють анонімній інформації з месенджерів, а не тотальній пропаганді державних телеканалів. Тільки як ми опинилися в цьому тренді?

Тут я дозволю собі ще раз зацитувати пана Богдана. Пам'ятаєте, як він казав, що влада не зацікавлена в співпраці з традиційними медіа? Цитую оригінал: "Як довела наша виборча кампанія, ми спілкуємося із суспільством без посередників, без журналістів".

Все так. Богдан давно пішов, а навіть потрапив під президентські санкції, а цей modus operandi живе. 

Порахуймо, скільки разів Зеленський зустрівся з українськими журналістами з 2022 року? П'ять. А скільки він за цей час записав звернень до українців? Понад 1,5 тисячі. Кожне по 5-8 хвилин в середньому. Що в підсумку дає нам майже 200 годин безперервної розмови з главою держави. 

Така, сказати б, тривала розмова. Це, до прикладу, приблизно в 5 разів довше, ніж всі епізоди головного серіалу мого дитинства "Рабиня Ізаура". Круто. Тільки ця розмова за жанром — суцільний монолог. І якщо суспільство хоче вставити бодай пару слів, то часом для цього ці слова треба писати на картонках. І виходити з ними на вулиці. 

На словах всі визнають, що Telegram - це загроза безпеці України. Але, як каже голова профільного комітету "слуга" Федієнко, заблокувати російський месенджер технологічно надзвичайно складно і дорого. Давайте не будемо лукавити. 

Не треба глушити Telegram і інтернет за прикладом ФСБ в Росії. Замість того забороніть офіційним особам і інституціям користуватися Telegram - для цього потрібна лише політична воля і нуль складної апаратури. Припиніть зливати ексклюзивну інформацію кишеньковим провладним блогерам. Відмовтеся від гнилої практики закритих "оф-рекордз" зустрічей для обраних медіа. Закрийте нарешті провладний телемарафон "єдиних новин". Бо інакше ми ніколи не закриємо навіть перший кластер на шляху до Євроунії. Маємо яскравий приклад Туреччини, яка майже по всіх пунктах обігнала Україну у виконанні умов вступу. Крім того, де свобода слова і демократія. Там в турків "одиниця". В нас - "двійка".

Спеціально для Еспресо

Про автора. Андрій Сайчук, журналіст, телеведучий

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів