Від комунікації до співпраці: які секрети тварин розкрило нове дослідження

У дослідженні було зібрано приклади з життя ссавців, птахів, риб та комах, що демонструють: співпраця між видами є більш поширеною та витонченою, ніж багато хто уявляє. Дослідники проаналізували широкий спектр взаємодій у природі, пише Phys.org.

Одним із добре відомих прикладів є воскоїд великий, птах, який приводить людей до гнізд диких бджіл. Після того як люди збирають мед, птах отримує доступ до бджолиного воску та інших залишків. У огляді також розглядаються риби-чистильники, які видаляють паразитів із більших риб рифових екосистем в обмін на їжу та захист.

За словами головної авторки дослідження, докторки Кеті Данклі з Оксфордського університету: "З відомих нам прикладів випливає, що особини координують свої дії, щоб отримати доступ до спільних ресурсів, таких як їжа, або обміняти ресурси на послуги, наприклад, захист від хижаків".

Дослідження показало, що успішна співпраця залежить від здатності тварин обмінюватися інформацією. Різні види часто сприймають навколишній світ за допомогою різних органів чуття, що ускладнює координацію дій. Попри ці відмінності, тварини розвинули сигнали, які допомагають їм визначати надійних партнерів та організовувати свою діяльність. Наприклад, бородавочники можуть просити птахів і ссавців про допомогу в очищенні шерсті за допомогою характерних поз тіла.

Комунікація також допомагає тваринам уникнути експлуатації. Взаємодія з іншими видами може бути пов'язана з ризиками, особливо коли один партнер може скористатися іншим. У огляді було виділено риб-чистильників, таких як Labroides dimidiatus, та креветок-чистильників, наприклад видів роду Urocaridella, які використовують яскраве забарвлення та впізнавані рухи, щоб сигналізувати, що вони надають послуги з очищення, а не становлять загрозу.

Огляд також показав, що комунікація між видами може бути надзвичайно гнучкою. Деякі сигнали залишаються стабільними упродовж тривалих періодів, наприклад, положення "голова вгору" або "хвіст вертикально", які використовують риби, що потребують послуг з очищення. Інші сигнали варіюються залежно від місцевих умов.

Одним із прикладів є взаємодія дельфінів і рибалок, коли певні форми поведінки дельфінів рибалки трактують як ознаки того, що настав правильний момент для закидання сіток. Старший автор дослідження, доктор Ван дер Вал, пояснив: "У деяких формах міжвидової співпраці підказки та сигнали варіюються залежно від екологічного контексту, залучених видів, а також від того, чи є сигнал вродженим, чи набутим".

Дослідники припустили, що деякі сигнали можуть починатися як прості форми поведінки або риси, які ненавмисно надають інформацію. Коли ці підказки стають корисними, природний відбір може сприяти їхньому подальшому використанню, зрештою перетворюючи їх на цілеспрямовані сигнали. Інші сигнали могли виникнути в зовсім інших ситуаціях, таких як догляд за потомством або вирішення конфліктів, перш ніж бути адаптованими для міжвидової співпраці.

Данклі зазначила: "Вивчення того, як інформація передається між видами, дає нам чудову можливість зрозуміти, як виникають, змінюються та іноді спільно еволюціонують системи комунікації". Цей процес може допомогти вченим краще зрозуміти не лише поведінку тварин, а й більш широкий розвиток систем комунікації протягом еволюції.

Цей огляд став результатом міждисциплінарного семінару, що відбувся в Кембриджі в липні 2023 року. Проєкт об'єднав 58 дослідників із таких галузей, як біологія, антропологія, лінгвістика та поведінка тварин. Їхні спільні знання дозволили їм дослідити співпрацю серед широкого спектру видів та в різних середовищах.

Вчені вважають, що про ці взаємовідносини ще багато чого належить дізнатися. Доктор Ван дер Вал наголосив на цьому, зазначивши: "Нам ще багато чого належить дізнатися про те, як ці системи функціонують та еволюціонують. Ми з нетерпінням чекаємо на майбутні дослідження, які розкриють як ці взаємодії, так і інші форми міжвидової співпраці, що ще не відкриті".

Інші новини науки

• Вчені розповіли про простий спосіб порозумітися з кішками. Дослідники виявили, що певний тип зорового контакту може допомогти кішкам почуватися комфортніше в присутності людей та сприяти позитивній взаємодії.
• Вчені виявили тисячі фрагментів чужорідної ДНК у геномі тарганів. Ймовірно, це сталося через бактерій, які живуть у тілах комах.