Бензин у Криму — все: чого домагається Україна і куди будемо бити далі

Українські удари по нафтовій інфраструктурі Росії та окупованого Криму продовжують чинити дедалі помітніший вплив на паливний ринок РФ. Після чергової атаки на об’єкти в Керчі на півострові було введено обмеження на продаж бензину, а в самій Росії збитки від атак уже оцінюються в мільярди доларів.

У суботу, 20 червня, підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій України завдали удару по Тюменському нафтопереробному заводу в Тюменській області РФ. Як повідомили в ССО, об’єкт розташований на відстані понад 2000 кілометрів від українського кордону, а ударні безпілотники подолали близько 2500 кілометрів до цілі.

У Силах спеціальних операцій наголосили, що продовжують нарощувати можливості далекобійних ударів.

"У РФ залишається дедалі менше місць, куди не доходить війна, розпочата росіянами", — зазначили у відомстві.

А президент України Володимир Зеленський повідомив, що українські сили також вразили об’єкти по обидва боки Кримського мосту, зокрема морську логістику для перевезення нафти в Краснодарському краї та нафтобазу в окупованій Керчі. Крім того, було знищено об’єкти військової логістики, чотири радіолокаційні станції комплексів С-400 та два зенітні комплекси "Панцир".

За словами глави держави, "Росія розуміє лише силу, і наша далекобійна сила точно працює на мир".

У Криму обмежили продаж пального після ударів по Керчі

Російський глава анексованого Криму Сергій Аксьонов повідомив, що з 9:00 за московським часом на всіх кримських АЗС було тимчасово припинено відпуск бензину.

Обмеження стосуються як готівкових, так і безготівкових розрахунків, а також талонів для фізичних та юридичних осіб.

За словами Аксьонова, пальне відпускатиметься лише службам, що забезпечують "життєдіяльність та безпеку" регіону.

Водночас російський голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив про затримки з постачанням палива до міста.

У зв’язку з цим мережа АЗС "ТЕС" скасувала відпуск бензину за QR-кодами, а заправка здійснюється виключно для транспорту оперативних служб.

Крім того, з 21 червня було тимчасово припинено поромні перевезення через Керченську переправу.

Паливна криза в Криму триває з травня

Серйозні проблеми з бензином на півострові почалися ще наприкінці травня 2026 року.

Як пише The Moscow Times, удари українських безпілотників по нафтобазах призвели до знищення великих партій палива та зриву контрактів між російськими компаніями.

Так, Арбітражний суд Москви в лютому 2026 року зобов’язав розташований у Криму Морський нафтовий термінал виплатити компанії "Мосрегіонгаз" понад 8,4 млн рублів компенсації.

Причиною стали втрати 132 тонн бензину АІ-92 і майже 24 тонн дизельного палива, знищених після атаки дронів восени 2024 року.

Схожі судові розгляди виникли й навколо Платонівської нафтобази в Тамбовській області, яка також не змогла повернути клієнту понад 80 тонн палива після ударів по об’єкту.

Україна завдала понад 20 ударів по нафтовій інфраструктурі Росії

За даними The Washington Post, з початку 2026 року Україна атакувала російську нафтову інфраструктуру понад 20 разів.

Під удари потрапили:

За оцінками експертів, сумарні збитки вже перевищили 7 млрд доларів.

Особливо болючими для Росії стали атаки на термінали в Усть-Лузі, Приморську та Новоросійську. Через них було тимчасово зупинено експортні операції, що призвело до втрати близько 2,2 млрд доларів.

Керівник Центру енергетичних та кліматичних досліджень Київської школи економіки Борис Додонов вважає, що збитки продовжуватимуть зростати.

За його словами, руйнування на НПЗ "Роснефти" в Туапсе виявилися настільки серйозними, що підприємству може знадобитися повне відновлення, вартість якого оцінюється в 5 млрд доларів.

Удари України змусили Росію скорочувати видобуток нафти

Дослідник Гарвардського університету Крейг Кеннеді зазначив, що тиск санкцій та атаки на нафтову інфраструктуру посилюють навантаження на російський бюджет.

За його оцінками, для виконання бюджетного плану без скорочень Росії необхідна середня ціна нафти близько 115 доларів за барель до кінця 2026 року.

Крім того, російські нафтові компанії вже були змушені скоротити видобуток приблизно на 300–400 тисяч барелів на добу.

Удар по НПЗ у Москві викликав критику російської ППО

Одним із найгучніших епізодів останніх тижнів стала атака на Московський нафтопереробний завод у районі Капотня.

Незважаючи на те, що Москва вважається одним із найбільш захищених міст Росії, кілька безпілотників змогли прорватися до цілі.

Після вибухів у небо злетіла кришка одного з резервуарів, а над столицею піднялися густі клуби диму.

Ситуація викликала хвилю обговорень навіть серед проросійських блогерів.

Автори Telegram-каналу "Кремлівська матрьошка" поставили запитання, де знаходиться обіцяна "непроникна" система протиповітряної оборони столиці.

Навіщо Україна посилює удари по Криму: пояснення експерта

Військовий експерт Роман Світан вважає, що головною метою українських ударів є не зрив туристичного сезону, а руйнування російської військової логістики на південному напрямку. За його словами, російське угруповання діє у вузькому коридорі між Азовським і Чорним морями, що робить його особливо вразливим для ударів по шляхах постачання.

Експерт зазначає, що поступове встановлення вогневого контролю над логістичними маршрутами може фактично перетворити Крим на "оперативний котел". "Наше завдання — перебити логістику росіян та їхню можливість поповнювати угруповання на Херсонському та Запорізькому напрямках. Фактично Крим є островом, якщо відрізати його вогневим контролем. У разі ізоляції півострів перестане становити загрозу для основних фронтів", — заявив Світан. На його думку, у такому разі російське угруповання може втратити можливість вести активні бойові дії навіть без проведення масштабної наземної операції з боку України.

Як спрацювала "дірява" ППО

Експерти зазначають, що дрони є складною ціллю для систем протиповітряної оборони.

Вони летять на невеликій висоті, погано виявляються радарами і перебувають у зоні ураження ЗРК обмежений час.

Для захисту Москви Росія створила щільну мережу комплексів "Панцир" і "Тор", а також використовує переносні зенітні комплекси, стрілецьку зброю та вертольоти.

Однак навіть найпотужніша система ППО має межу своїх можливостей.

Військові аналітики зазначають, що кількість цілей, які може перехопити оборона, обмежена кількістю ракет і часом реакції. Тому під час масованих атак частина безпілотників теоретично здатна долати захист і досягати намічених об’єктів.

На тлі триваючих ударів по нафтовій інфраструктурі та транспортних об’єктах тиск на російську економіку продовжує зростати, а наслідки атак починають дедалі сильніше позначатися не лише на експортних доходах, а й на внутрішньому ринку палива.