Наступ на Краматорськ через Добропілля? Що задумала Росія

• 1 •

Сьогодні Добропільський (Покровський) напрямок.◘ Противник (російські війська) продовжує наступ в операційній зоні свого угрупування військ (УВ) «Центр», у смугах своїх 2-ї та 51-ї загальновійськових армій (ЗВА), аби дістатися їх основними силами ближніх підступів до Добропілля з півдня та південного сходу.

Темпи просування передових частин і підрозділів противника на цьому напрямку за останні два тижні значно сповільнилися, однак його командування продовжує підтягувати додаткові сили та засоби до першого ешелону обох армій.

Зокрема, зафіксовано пересування до лінії фронту низки штурмових піхотних підрозділів на лівому фланзі 51-ї ЗВА (район Білецьке – Новоторецьке – Червоний Лиман – Родинське), а також обладнання додаткових позицій і опорних пунктів у смузі 2-ї ЗВА в районі Гришине та на північно-західній околиці Покровська.

Противник досить активно «затягує» свої групи БПЛА до бойових порядків передових частин і підрозділів обох армій, наполегливо облаштовує додаткові пункти зв'язку та ретрансляції у цих зонах, а також позиції для засобів РЕБ.

Наразі основні сили 2-ї та 51-ї ЗВА, а також частина сил 41-ї ЗВА, беруть участь у наступі на Добропілля, зокрема:

51-а ЗВA

• 1-ша окрема мотострілецька бригада (омсбр).
• 5-та омсбр.
• 9-та омсбр.
• 110-та омсбр.
• 114-та омсбр.
• 132-га омсбр.
• 14-та окрема артилерійська бригада (оабр).
• А також до 6 окремих стрілецьких полків (осп) і до 5 окремих стрілецьких батальйонів (осб).

2-а ЗВA

• 27-ма мотострілецька дивізія (мсд) – 433-й, 506-й та 589-й мотострілецькі полки (мсп).
• 15-та та 30-та омсбр.

41-а ЗВA

• 35-та омсбр.
• 55-та омсбр.
• 74-та омсбр.

Ймовірно, низка підрозділів щонайменше двох її бригад бере участь у наступі на Добропілля у смузі 2-й ЗВА.

Крім того, раніше в смузі 2-ї ЗВА відзначалась присутність кількох підрозділів 90-ї танкової дивізії (тд). Однак останнім часом їх там не фіксували. Цілком можливо, що їх перегрупували назад на Новопавлівський напрямок або в смугу 29-ї ЗВА УВ «Восток», де ЗСУ нещодавно провели низку контратакуючих дій.

• 2 •

Поточна ситуація на Добропільському напрямку характеризується двома основними факторами:

1. Підготовкою противника до наступного етапу різкого підвищення (нарощування) рівня інтенсивності його атак/штурмових дій у тактичній зоні
2. Частковим перегрупуванням його сил та засобів в оперативно-тактичній зоні, зокрема, очевидно, у смузі своєї 51-ї ЗВА, противник здійснив низку ротаційних дій, а в смузі 2-ї ЗВА продовжує накопичення значної кількості штурмової піхоти у своїх передових частинах і підрозділах.

Водночас командування обох російських армій продовжує намагатися прорвати систему оборони ЗСУ на тактичному рівні, діючи переважно методом «проникнення» малих піхотних (штурмових) груп у низці тактичних напрямків і ділянок, навіть незважаючи на його низьку ефективність і супутні значні втрати своєї штурмової піхоти.

Зокрема:

• У районі Софіївки противник намагався просунутися вздовж річки Казенний Торець у північно-східному напрямку до Торецького. Однак його штурмова група (до 8-10 осіб) раптово «нарвалася» на приховані позиції ЗСУ, була змушена вступити в ближній бій, внаслідок чого, зазнавши втрат убитими і пораненими, буда вимушена відступити на свої вихідні позиції.
• У напрямках Нове Шахове – Вільне та Шахове – Кучерів Яр противник також здійснив низку спроб провести атакувально-штурмові дії, причому, кількома штурмовими групами одночасно (по 4-6 осіб кожна), але безуспішно.

Внаслідок зіткнень із передовими українськими піхотними групами (відповідно на південь від Кучерів Яр \ «Кар'єри» і в районі так званих «Дач Вільного»), зазнавши втрат, він був змушений відступити на свої вихідні позиції.

Щоб зрозуміти ситуацію, у районі на північ від Нового Шахова російська штурмова група чисельністю 6 осіб була майже повністю знищена (до 5 осіб загинули), південніше Кучерів Яр, з 5 російських штурмовиків, що атакували українські позиції, 1 загинув зразу, троє тяжко поранені (2 з них, ймовірно, пізніше були ліквідовані безпілотниками).

• Спроба противника просунутися у напрямку Іванівка – Новий Донбас двома штурмовими групами також завершилася марною для нього та додатковими втратами – 4 російські «штурмовики» були знищені в районі Іванівки, ще один захоплений в полон на південній околиці Нового Донбасу, а ще 4 змогли втекти до Дорожного.
• У свою чергу, ЗСУ завдали масованого удару по самому Дорожньому тактичними безпілотниками (з 7-и росіян, які були виявлені на позиціях, щонайменше 4-200, і ще один – 300).
• У тому ж районі противник здійснив ще одну спробу закріпитися в Білецькому. Штурмова група з чотирьох осіб, пройшовши вздовж посадки з боку Дорожнього, змогла проникнути на північно-східні околиці Білецького (район вулиць Східна та Липова) і навіть знайти там укриття. Однак їх все одно виявили і підірвали з повітря (дронами) разом із укриттям.
• Противник також здійснює подібні спроби по напрямках Родинське – Шевченко, а також Сухецьке – Водянське, де відбувається досить активний рух малих піхотних (штурмових) груп противника, яким в деяких випадках все ж-таки вдається «проникати» у бойові порядки передових українських підрозділів, хоча ці групи регулярно атакуються українськими тактичними дронами (так, лише за одну добу у районі шахти «Білецька», на околицях Родинського та в районі шахти «Водянська» та її околиць, ЗСУ знищили до 7-и російських «інфільтраторів»).

Проте окремі російські групи і навіть окремі військовики змогли проникнути і закріпитися між Білецьким і Красноярським, у районі Світлого та на південний схід від Шевченка.

Крім того, у районі Заповітного, Торецького-Маяка, Червоного Лиману, очевидно, командування 51-ї ЗВА противника продовжує активно накопичувати штурмову піхоту та засоби її моторизації (ЛАТ, баггі, мотоцикли тощо). Там фіксується дуже активний рух досить значних, як для сучасності, груп ворожої піхоти чисельністю від 10-и -11-и та до 30-45-и осіб.

Очевидно, що командування цієї російської армії намагається досить активно «затягнути» свіжі сили та засоби на передову (наприклад, вдень, лише через одне Новоекономічне, просунулись на північ кілька російських піхотних груп загальною чисельністю у 65-70 осіб). Також там фіксується достатньо активне обладнання противником нових вогневих позицій для своєї артилерії.

Точно такі ж заходи, ймовірно, здійснює командування й російської 2-ї ЗВА на своєму правому фланзі (у напрямку Покровськ – Гришине, вже тиждень, як фіксується регулярне «перетягування»\пересування з Покровська в район Гришине та Новоолександрівка ворожих піхотних груп чисельністю 10-12 осіб кожна). Однак їх спроби просунутися з Новоолександрівки дорогою на північ у бік Добропілля поки що не мали успіху.

Очевидно, що найближчим часом слід очікувати посилення тиску російських 2-ї та 51-ї ЗВА на їхніх прилеглий одна до одної флангах, де вони спільно намагатимуться дістатися до рубежу Добропілля – Водянське основними силами своїх передових частин і підрозділів.

У цьому сенсі утримання флангових районів (Сергіївка та Білецьке) ЗСУ безумовно здатне відігравати досить важливу тактичну роль. Поки що противник не зміг прорватися в район Сергіївки (у смузі 41-ї ЗВА) або повністю взяти під свій контроль район Білецького (у смузі 51-ї ЗВА), тому противник змушений зосередити свої сили та засоби, призначені для прориву на Добропілля, у досить вузькому «вклиненні», що простягається від Покровська до Новоолександрівки, який, до того ж, очевидно «пробивається» ЗСУ з обох флангів.

Однак досить наполегливі спроби російської 51-ї ЗВА прорватися з Родинського в напрямку Світле і Шевченко, а також регулярні атакуючі дії 41-ї ЗВА у напрямку Удачне – Сергіївка, чітко свідчать про те, що командування противника цілком адекватно оцінює тактичну ситуацію на правому фланзі своєї 2-ї ЗВА і намагається «розвернути» її у вигідний для себе бік.

Тому, на мою суб'єктивну думку, у найближчому майбутньому передові частини та підрозділи російської 51-ї ЗВА намагатимуться стати значно активнішими. Особливо на своєму лівому фланзі, який межує зі смугою 2-ї ЗВА.

У цьому випадку значення для противника його гіпотетичного прориву до Сергіївки в смузі 41-ї ЗВА може дещо зменшитися. Що може сприятиме тому, що частина її сил і засобів знову може бути використана командуванням УВ «Центр» у смугах 2-ї та 51-ї ОА.

• 3 •

В оперативному сенсі прагнення російського командування зберегти і навіть посилити свої дії у напрямку Добропілля цілком зрозуміле і очевидні.

У рамках російської гіпотетичної Слов'янсько-Краматорської оперативної наступальної операції можливе просування військ російського УВ «Центр» до району Добропілля означає досить значне збільшення глибини оперативного охвату цієї агломерації з півдня. Особливо в контексті завершення боїв за Костянтинівку.

Фактично, це відчутно і суттєво полегшить подальші бої за Дружківку для сусіднього російського УВ «Юг» (8-а ЗВА і 3-й АК), а в ширшому сенсі – дозволить їм захистити свій лівий фланг від можливих контрнаступальних дій ЗСУ.

Якщо війська УВ «Центр» захоплять Добропілля і досягнуть дороги Добропілля-Краматорськ (приблизно, в районі Новотроїцького), то питання подальшого захоплення Дружківки силами УВ «Юг» і її подальшого просування на ближні підступи до Краматорська з півдня і південного сходу фактично стане виключно «технічною» проблемою.

Однак справжня проблема противника полягає все ж-таки не в цьому, а в тому, що він ще не здатен вирішувати всі ці оперативно-тактичні завдання в операційних зонах своїх двох угрупувань («Юг» і «Центр») більш-менш одночасно, що, ймовірно, передбачено планом (задумом) саме цієї Слов'янсько-Краматорської наступальної операції.

У нього просто не вистачає для цього сил (даються взнаки втрати російських військ у боях за Покровськ-Мирноград, Часів Яр і його околиці, а також на південь від Костянтинівки, де, очевидно, обидва угрупування ще навесні «спалили» значну частину своїх оперативних резервів).

Тому вимушені робити все це «по черзі» – спочатку захопити Костянтинівку (а між тим, бої за неї ще далеко не завершені), лише потім, ймовірно, доведеться «зрізати» тактичний виступ у районі Часів Яру (без якого успішний наступ до Краматорська малоймовірний), потім захопити Дружківку (причому, саме в цей момент й знадобиться наступ на Добропілля) тощо.

Цілком можливо, що влітку і восени, для російського командування, може стати недостатньо для всього цього. Адже, я не згадую про штурм і взяття самих Краматорська та Слов'янська.

З іншого боку, наступальні дії російських військ у напрямку Добропілля оперативно не є такими вже «критичними» щодо усієї Слов'янсько-Краматорської агломерації. Оскільки саме Добропілля все ще розташована дещо осторонь від Слов'янсько-Краматорського виступу.

Так, збільшення глибини охвату Краматорська з півдня є дуже бажаним для противника, але явно не зовсім обов'язковим та безальтернативним. Особливо в контексті реальної наявності у нього необхідних сил і засобів для таких «масштабних» дій.

Однак, якщо у російського командування з'явиться ідея, щодо перерозподілу своїх зусиль з Добропілля на наступ по обох берегах річки Казенний Торець у напрямку Дружківки, то ситуація може змінитися кардинально. Іншими словами, воно може спробувати розвернути свою 51-шу ЗВА з Добропільського напрямку на Дружківський, щоб суттєво скоротити час, необхідний йому для «підповзання» до Краматорська з півдня.

Хоча це може виявитися лише «формальним» рішенням. Сьогодні російська 51-а ЗВА активно готується до наступного етапу свого чергового «прориву на Добропілля» (до якого вона набагато ближче, ніж до Дружківки), для чого вона вже потребує відповідних «пауз» у своїх активних наступальних діях, для проведення різних ротацій, перегрупувань і накопичень.

Більше того, чим далі, тим довшими стають ці «паузи» і потреба в них виникає частіше. Водночас нинішній темп просування (наступу) цієї армії, м'яко кажучи, не можна назвати вражаючим.

За організаційно-штатним складом російська 51-ша ЗВА виглядає однією з найпотужніших армій усіх Збройних сил РФ. Так, це той самий колишній «Донецький» 1-й армійський корпус ДНР. Армія успадкувала від нього дуже, дуже велику кількість піхоти (я навіть сказав би – надмірну кількість піхоти), але дуже мало сучасної важкої зброї та військової техніки.

Насправді ця армія є своєрідною «штурмовою версією (модифікацією)» звичайної загальновійськової російської армії (не випадково російське командування планує розгорнути саме в її складі так звані «штурмові мотострілецькі дивізії»).

Саме через її «окремі стрілецькі полки та батальйони» російське військове командування «прогнало» значну (більшу?) частину чоловічого населення окупованого Донбасу. Так само, як й через 3-у ЗВА (колишній 2-й армійський корпус ЛНР), де також існує ціла низка «м'ясних комбінатів» під розмитою назвою «окремі стрілецькі полки та батальйони мобілізаційного резерву».

Наразі обидві армії (51-ша та 3-тя ЗВА) діють на Слов'янсько-Краматорському оперативному напрямку. Одна (3-а ЗВА) наступає на Слов'янськ, друга (51-а ЗВА) намагається просунутися на Добропілля.

Я цілком допускаю, що військово-політичне керівництво РФ, зі своєю схильністю до символізму, вже доручило їм (як арміям «донбаського походження») головну роль у Слов'янсько-Краматорській наступальній операції, спрямованій на таке собі «звільнення» останньої агломерації Донбасу, яка перебуває під контролем «київського режиму». Ну, аби їх силами можна було «водрузить флаг» і зробити все інше, що має значення для пропагандистського угару...

Питання в тому, чи підійдуть вони до цього «водружения» у більш-менш боєздатному стані, адже спосіб, у який їх зараз використовує російське командування, ні в оперативному, ні в іншому сенсі, не може бути визнаний розумним.

Виходячи з усього вищесказаного, перенаправлення 51-ї ЗВА противника з Добропілля на Краматорськ (а спочатку, найімовірніше, на Дружківку) є цілком ймовірним. І треба бути готовими до цього...