Президент Болівії оголосив надзвичайний стан через блокування доріг протестувальниками — AP

Президент Болівії Родріго Пас у суботу оголосив надзвичайний стан внаслідок політичної кризи, яка вже перейшла у фазу силового протистояння. Він надає військовим широкі повноваження для ліквідації дорожніх блокад, що спричинили серйозні перебої з постачанням пального та продовольства до Ла-Паса й інших великих міст країни. Про це повідомили AP.

Президент Болівії оголосив про запровадження надзвичайного стану, який надає військовим широкі повноваження для усунення дорожніх блокад. Вони фактично паралізували постачання пального та продуктів харчування до урядової столиці країни та інших великих міст.

Хвиля протестів, яка триває останні п'ять тижнів, супроводжується вимогами відставки Паса через запроваджені урядом заходи жорсткої економії, зокрема скасування паливних субсидій, а також через низку інших проблем. Демонстрації призвели до жорстких сутичок між протестувальниками, які використовували динаміт, та спецпідрозділами поліції.

За даними влади, унаслідок заворушень було затримано щонайменше 365 осіб, ще 37 дістали поранення. Щонайменше 17 людей загинули, більшість із них – через відсутність своєчасної медичної допомоги, спричинену транспортними перебоями. Про це повідомили офіс омбудсмена Болівії та правозахисні організації.

Барикади, встановлені на ключових автомагістралях, фактично ізолювали місто Ла-Пас, що спричинило дефіцит пального та продуктів, паралізувало транспортну систему і не дозволило багатьом пацієнтам дістатися лікарень. За інформацією уряду, щонайменше сім осіб померли через неможливість отримати медичну допомогу.

"Це не надзвичайний стан для обмеження життя людей. Це надзвичайний стан, щоб повернути людям їхню свободу", — заявив президент у телевізійному зверненні до нації.

Чому влада Болівії залучає армію до розгону блокад

У міру того, як через протести закривалися підприємства, полиці супермаркетів порожніли, а лікарні залишалися без кисню, частина суспільства дедалі активніше вимагала від Паса відновити порядок силовими методами. У п'ятницю ввечері Пас підписав угоду з однією з профспілок, лідери якої закликали припинити блокування доріг. Однак інші протестувальники продовжують вимагати відставки президента та відмовляються від переговорів.

За словами Паса, надзвичайний стан запроваджено насамперед для гарантування постачання пального, яке стало дедалі дефіцитнішим через блокування доріг і затримання бензовозів.

Відповідний указ забороняє "блокування вулиць, проспектів, доріг і автомагістралей у спосіб, який впливає на транспорт і постачання", а також доручає збройним силам тимчасово підтримувати поліцію у "відновленні порядку, розблокуванні доріг та захисті населення". При цьому надзвичайний стан не обмежує права на належну правову процедуру та конституційні гарантії, а громадяни можуть продовжувати повсякденну діяльність.

Надзвичайний стан діятиме 90 днів, однак уряд заявив, що його можуть скасувати раніше, якщо "насильство та загрози для населення припиняться". Родріго Пас прийшов до влади у листопаді, поклавши край майже двадцятирічному безперервному правлінню партії "Рух до соціалізму" (MAS), за часів якої країна пережила найглибшу економічну кризу за останні десятиліття.

Політик центристських поглядів переміг консервативніших суперників, пообіцявши подолати хронічний дефіцит пального, поповнити майже порожні резерви центрального банку та водночас зберегти систему соціального забезпечення, яка була одним із головних чинників популярності MAS.

Однак заходи жорсткої економії, зокрема скасування багаторічних субсидій на пальне, лише посилили інфляційний тиск. Хоча уряду вдалося частково вирішити проблему дефіциту пального, це супроводжувалося постачанням бензину низької якості, який пошкодив тисячі автомобілів. Крім того, запропоновані реформи для залучення іноземних інвестицій та стимулювання економічного зростання заблоковані у парламенті.

Гірські корінні громади та сільські трудові колективи, які тривалий час підтримували партію MAS, але торік допомогли Пасу здобути владу, стали рушійною силою протестів. Вони звинувачують президента у тому, що після приходу до влади він перестав враховувати їхні інтереси.

На Паса також посилюється тиск як з боку ультраправих сил, які домінують у Конгресі Болівії, так і з боку лівих політичних сил, що тривалий час перебували при владі. Колишній президент Ево Моралес підтримав протести та закликав провести нові вибори, перебуваючи у своєму прихистку в регіоні вирощування коки, де він переховується від ордера на арешт.

Адміністрація президента США Дональда Трампа підтримала Паса, який відновив відносини зі Сполученими Штатами після багаторічної антизахідної політики Болівії за часів Моралеса. Державний секретар США Марко Рубіо минулого тижня зателефонував Пасу та повідомив, що Вашингтон "посилює екстрену допомогу та логістичну підтримку", щоб допомогти пом'якшити наслідки дефіциту, спричиненого блокуванням доріг.

Міністр оборони США Піт Гегсет засудив протести, назвавши їх "спробою повалення законного уряду", та звернувся з жорстким попередженням до тих, хто, за його словами, "отримує вигоду зі смертей та руйнувань у нашій півкулі".

"Сполучені Штати спостерігають", – написав він у соцмережі X.

Нагадаємо, що нинішня криза в Болівії розгортається на тлі тривалої політичної нестабільності, зокрема після організації державного перевороту в червні 2024 року. Тоді збройні сили Болівії захопили центральну площу столиці. Бронемашина протаранила вхід до президентського палацу. Після цього всередину увірвалися солдати. Президент Луїс Арсе назвав події в Ла-Пасі спробою держперевороту. Колишній лідер країни Ево Моралес звинуватив генерала Хуана Хосе Сунігу в організації заколоту. Після цього Арсе привів до присяги нове керівництво збройних сил. Уряд тоді наказав військовим залишатися в казармах і не приєднуватися до сил генерала.