Кінець «княжої» доби: як завершилася справа ексголови Верховного суду

П’ять років ув’язнення, конфіскація майна та понад мільйон доларів на ЗСУ — це підсумок справи ексголови Верховного суду Всеволода Князєва. Спочатку він заперечував провину, називав себе жертвою провокації та розповідав про тиск, але зрештою пішов на угоду зі слідством.

У цьому матеріалі розповімо про обставини справи, долю арештованих активів Князєва та юридичні деталі угоди, які турбують суспільство.

Справа Князєва: від затримання до вироку

Всеволод Князєв очолив Верховний суд у жовтні 2021-го — після 12 років суддівської кар’єри. А 15 травня 2023 року його викрили на хабарі у 2,7 млн дол.

Справа стосувалася акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату: у вересні 2022 року апеляційний суд постановив витребувати їх у компанії Ferrexpo AG, що означало втрату олігархом Костянтином Жеваго контролю над комбінатом. Аби скасувати рішення, Жеваго вирішив підкупити суддів Великої палати Верховного суду. Адвокат Олег Горецький, який потім також уклав угоду (його вирок засекречено), запропонував допомогти, посилаючись на особисті стосунки з Князєвим. Як посередника залучили нотаріуса Кирила Горбурова. Усі вони потім стали фігурантами справи.

Хоч загальна сума хабаря у справі — 2,7 млн дол., Князєв знав про 2 млн, із яких 1,8 млн мали піти суддям, а решта — посередникам. Насправді ж апетити Горецького та Горбурова були значно більші — вони таємно хотіли забрати собі ще 700 тис. дол. Зрештою Князєв погодився на хабар і домігся перенесення розгляду, щоб Жеваго встиг зібрати гроші.

19 квітня 2023 року Велика палата скасувала рішення апеляції, повернувши акції Ferrexpo AG Жеваго. Аби приховати свою зацікавленість, Князєв приєднався до окремої думки іншого судді. Опісля 1,34 млн дол. доставили до його квартири розфасованими в пакети для інших суддів. Коли НАБУ задокументувало отримання другої частини хабаря — 450 тис. дол., Князєва затримали «на гарячому».

Початкова застава становила 107 млн грн, але згодом суд поступово зменшив її до 18 млн. У січні 2024-го Князєв вийшов із СІЗО в електронному браслеті і з забороною виїзду з України. А вже у липні його затримали в селі Солотвино Закарпатської області за кілометр від румунського кордону.

Негласні слідчі (розшукові) дії, закриті засідання, угода зі слідством та інші деталі процесу

Справу до суду передали у березні 2024 року. В межах процесу було досліджено, зокрема, аудіозаписи та листування між учасниками схеми. У записах розмов Горбурова та Горецького фігурували фрази: «Вопрос на пятёрку», «Більше п’ятнадцяти точно ніяк», «Як ми строїм розмову із Сєвою?». На думку прокурорів, ішлося про хабар та вихід на Князєва. Переписка між Князєвим і Горбуровим містила вказівки підготувати 13 пакунків із грошима — за версією слідства, це число відповідає кількості голосів суддів Великої палати, необхідних для цього рішення.

Захист наполягав на провокації: мовляв, Горбуров був агентом НАБУ і схилив Горецького до злочину. Оскаржували й аудіоконтроль у кабінеті нотаріуса — як порушення права на недоторканність житла та нотаріальної таємниці.

Коли у травні-червні 2026-го Князєв несподівано уклав угоду, суд запитав його, чи не стало визнання вини наслідком тиску обвинувачення. Князєв відповів, що зауваження до дій детективів залишаються в силі, але на рішення укласти угоду вони не вплинули.

8 червня 2026 року ВАКС затвердив угоду й визнав ексголову Верховного суду винним за частиною 4 статті 368 КК України. Вона передбачає п’ять років позбавлення волі, заборону обіймати посади в судових та правоохоронних органах строком на три роки та конфіскацію майна засудженого. Одразу після оголошення вироку його заарештували просто в залі суду.

Санкція частини 4 статті 368 КК України передбачає від восьми до дванадцяти років тюрми — Князєв отримав лише п’ять. Річ у тім, що він не просто визнав участь у корупційній схемі, а й надав важливі свідчення, які допомогли викрити інших учасників злочину, зокрема колег-суддів. Суд застосував статтю 69-2 КК України, впроваджену спеціально для корупційних справ: вона дає змогу призначати покарання, нижче за мінімальну межу, якщо обвинувачений уклав угоду та допоміг слідству. Тож замість мінімальних восьми років сторони узгодили п’ять.

Якою є роль Князєва у справі та чому ця угода така важлива?

Певний час Князєву інкримінували створення організованої групи, однак в обвинувальному акті й у вироку його дії кваліфіковано як дії виконавця — службової особи, яка одержала неправомірну вигоду для себе та інших. За версією слідства, схему вибудовували посередники — Горецький і Горбуров, — тоді як Князєв забезпечував результат у суді.

Ключовою умовою угоди стали викривальні показання проти інших учасників схеми. На їх підставі підозру повідомили чотирьом суддям Великої палати: Жанні Єленіній, Ірині Григор’євій, Ігорю Желєзному та судді у відставці Олександру Прокопенку. Князєв підтвердив, що координував виплату «винагороди» між посередниками та суддями. Зокрема після ухвалення рішення він особисто передав Прокопенку чорну папку з 50 тис. дол. — хоч той підготував окрему думку, нібито не згоден із рішенням. Гроші Князєв пояснив просто: «люди вдячні всім суддям», які забезпечили результат.

Як зазначено у вироку, корупційний злочин, який скоїв голова найвищого судового органу, підірвав довіру до правосуддя та завдав шкоди міжнародному авторитету України. Важливим аргументом на користь угоди став суспільний інтерес у швидкому правосудді. За понад 50 засідань ВАКС навіть не дослідив усіх доказів обвинувачення; угода дала змогу уникнути багаторічного процесу. Показання Князєва відкрили розслідування щодо інших суддів Великої палати — без його співпраці довести їхню причетність було б украй складно.

Для міжнародних партнерів, зокрема ЄС, цей вирок — сигнал про те, що невідворотність покарання спрацювала навіть на найвищому щаблі судової системи. П’ять років реального ув’язнення з конфіскацією майна — це, на думку суду, стане ще й застереженням для інших.

Що сталося з грошима у справі Князєва

Загальна сума хабаря становила 2,7 млн дол., із яких Князєву передали 1,8 млн — решту отримали посередники. Під час обшуків детективи вилучили 1,248 млн дол. у кабінеті та квартирі ексголови Верховного суду. За інформацією прокурора, ще 112 тис. знайшли в інших суддів. Офіційний статус іще близько 439 тис. дол. у тексті вироку не деталізовано, тож де ці кошти — громадськості невідомо.

Крім спецконфіскації хабаря, держава отримала квартиру й будинок Князєва у Миколаєві, близько 66 тис. грн та 34 тис. дол. на банківських рахунках, а також 1700 євро готівкою. Суд також конфіскував половину активів, набутих Князєвим у шлюбі, — 167 тис. дол. із двох банків. Частину речових доказів — телефон і блокноти — суд повернув засудженому, решту передали для використання в іншому кримінальному провадженні.

Звідки у Князєва 1 млн дол. для БФ «Повернись живим»?

Після завершення процесу чимало запитань викликало рішення щодо понад 1 млн дол., вилучених у кабінеті Князєва. Суд постановив перерахувати їх на потреби Збройних сил України через БФ «Повернись живим».

Сума складалася з двох частин і мала інший процесуальний статус: гроші не були «міченими» й не фігурували як хабар. Майновий інтерес щодо цього мільйона заявила третя особа, яка надала нотаріально посвідчену згоду на передачу їх для підтримки армії. Суд визнав цю заяву добровільною, а сам Князєв підтвердив, що не претендує на ці активи.

Ще 104,6 тис. дол. Князєв визнав своєю власністю і також погодився передати їх БФ «Повернись живим».

Повернення Князєва в мантію: чи реально це взагалі, і якщо так, то коли?

Посаду судді Князєв втратив іще до вироку, і не через кримінальну справу. 2023-го його визнали винним в адмінправопорушенні, пов’язаному з корупцією: під час обшуку знайшли договір оренди чотирикімнатної київської квартири за символічну тисячу гривень. Недоплачені до ринкової вартості 906 тис. грн суд визнав незаконним подарунком і конфіскував, а ще оштрафував Князєва на 2550 грн. Тоді НАЗК звернулося до Вищої ради правосуддя. Та відкрила дисциплінарну справу й звільнила Князєва з посади. Опісля Велика палата Верховного суду залишила рішення без змін.

Тепер — вирок у справі кримінальній. Заборона обіймати посади в судових і правоохоронних органах строком на три роки починає діяти лише після відбуття основного покарання. З урахуванням часу під вартою фактичне ув’язнення становитиме близько 4,3 року. Тобто повернення до судової системи неможливе протягом щонайменше семи років.

Але й після цього шлях до правосуддя фактично закритий. Судимість за особливо тяжкий злочин погашається лише через вісім років після відбуття покарання. А вирок за корупційний злочин і звільнення з посади судді залишатимуться вагомими обставинами на будь-якому суддівському конкурсі — ВККС та Громадська рада доброчесності навряд чи оминуть цей епізод біографії.

…Ця справа стала однією з найрезонансніших у практиці ВАКС — уперше в Україні на хабарі викрили чинного голову Верховного суду. А вирок із реальним ув’язненням та конфіскацією став предметом активного обговорення. І хоч його ще можуть оскаржити протягом 30 днів, підстави для цього обмежені.

Як і будь-який засуджений, Князєв має право звернутися до президента України з клопотанням про помилування, але й для цього вкрай мало підстав. Якщо ж він не виконуватиме угоду, прокурор може клопотати про скасування вироку.