/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F1a2585c0e900ef63b81cfd1fa6e02d14.png)
Київ, Дніпро, Одеса, Харків. Чи може Росія залишити без води міста-мільйонники. Хто «сіє паніку»
Росія може атакувати системи водопостачання українських міст, попереджає українська влада. Чи реально залишити Київ, Харків, Дніпро чи Одесу без води? «Радіо Свобода» опитало водоканали, експертів та місцеву владу, щоб з’ясувати, наскільки реалістичні такі сценарії.
Ми також проаналізували досвід Миколаєва, який уже пережив втрату основного джерела водопостачання, щоб зрозуміти, чи готові великі міста до подібних викликів, наскільки реальними є найгірші сценарії та що варто робити українцям уже зараз.
«Ворог намагатиметься залишити Київ без води, і до цього треба готуватися кожному киянину», – заявив очільник ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв в ефірі «Київ24».
Подібні заяви неодноразово лунали цієї весни від президента Володимира Зеленського. Так, 25 березня він сказав, що в Кремлі «готують операцію проти систем водопостачання» України. А вже 3 квітня, коментуючи нові розвідувальні дані, зазначив, що російські війська «будуть бити по водопостачанню, мостах, дамбах і насосних станціях», закликавши посилити захист критичної інфраструктури.
Народний депутат від «Слуги народу» та член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк попереджав про небезпеку не лише для столиці, а й інших великих міст.
«Їх цікавить водопостачання у містах-мільйонниках: Київ, Дніпро, Одеса, Харків... Міста-мільйонники вони, швидше за все, будуть намагатися позбавити можливості подавати воду та робити водовідведення», – зазначив парламентар.
Чи можуть фекалії потрапити у водопровід?
«Нас цікавили питання, які становлять справжній суспільний інтерес, що буде з Бортницькою станцією аерації та чи не потече у киян гівно з кранів», – так народний депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв відповів на запитання ведучої програми «Радіо Свобода» «Свобода Live» про теми розмови із Володимиром Зеленським.
Президент зустрівся зі «Слугами народу» та лідерами фракцій парламенту 25 травня. Ведуча етеру Радіо Свобода Власта Лазур запитала Микиту Потураєва, чи запитували депутати президента про «Міндічгейт» та «Династію»?
«Якщо ви будете виходити зі студії, де в кранах замість питної води буде замерзле гівно, то, я думаю, вам буде не до пережовування вчергове питань Єрмака і Міндіча», – сказав Потураєв.
Коли Власта Лазур поцікавилась, чи питаннями фекалій у кранах займається президент, Потураєв пояснив, що президент опікується питанням надання Україні ракет PAC-3 для комплексів Patriot, щоб цього не допустити і захистити станцію.
«Паніка, яку сіють окремі депутати, безвідповідальна», – заявив у коментарі «Радіо Свобода» Дмитро Новицький, президент асоціації «Укрводоканалекологія».
Експерт пояснює, що потрапляння фекалій у систему водопостачання неможливе, адже ці системи роз'єднані принципово на рівні проєктування, а сама станція має резервні можливості для продовження роботи у разі атаки.
«Навіть один потужний удар по станції не призведе до критичної зупинки. Можливо, буде знижений тиск в системі водопостачання для того, щоб зменшити кількість стічної води на станцію аерації. Всі ці сценарії розробляються і, відповідно, мають бути чітко розписані і доведені до населення у випадку їх реалізації. Відновлювальні роботи будуть проводитись. Головне – мати обладнання, матеріали, людський ресурс і гроші».
Перед жителями багатоповерхівок цієї зими може постати інша проблема – перемерзання каналізації в багатоповерхівках, переконаний експерт з питань ЖКП Олег Попенко.
На думку Попенка, подібні ситуації можуть повторитися і наступної зими, якщо багатоповерхівки не будуть належним чином підготовлені до можливих перебоїв із теплопостачанням та електроенергією:
«Ця проблема може повторитись, тому що на сьогодні певна кількість будинків, точно ніхто не знає, скільки, не готові до опалювального сезону. Потрібно, щоб в цих будинках було постійно забезпечене теплопостачання, тобто повинні бути резервні джерела живлення в будинках вище п’яти поверхів для подачі тепла».
Міста-мільйонники без води – це реально?
Водоканали серйозно ставляться до попереджень влади та розвідки, запевнив у коментарі Радіо Свобода Дмитро Новицький, президент асоціації «Укрводоканалекологія», яка об’єднує водоканали України. На його думку, загрозу часто перебільшують, що грає на руку Росії.
«Головна помилка – в тому, що об'єкти водопостачання і водовідведення наших підприємств сприймають як щось крихке, лінійне, де достатньо пошкодити один елемент – і все зупиняється. Воно насправді не зовсім так. Системи водопостачання планували, проєктували, будували ще за радянських часів. І ті норми проєктування передбачали ризики військових дій».
Новицький зазначив, що під час підготовки виходять з найгірших можливих сценаріїв. Під кожен з них підприємства повинні мати окремо затверджений план дій: від зниження тиску в мережі до розгортання локальних мереж і графіку подачі води.
Рівень підготовки водоканалів у містах різний, Новицький пояснює це тим, що малі міста підготувати набагато легше, ніж міста-мільйонники, як-от Київ, Одеса, Дніпро та особливо прифронтовий Харків, але роботи проводять:
«Чим більші міста, тим більші обсяги водопостачання, складніша система і більш потужні насоси, які треба забезпечувати електричною енергією більш потужними генераторами».
Сценарій, коли російські військові влучать в один об'єкт критичної водної інфраструктури Києва – і у всьому місті одночасно зникне вода, неможливий, пояснив у коментарі Радіо Свобода голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко:
«Фізично це неможливо. Для того, щоб вода не потрапила в крани, потрібно, щоб росіяни вразили каналізаційно-насосні станції, яких величезна кількість по Києву. І зруйнувати одночасно всі станції неможливо».
Але вплинути на те, щоб вода в деяких районах великих міст зникла тимчасово, російські війська можуть, і вони це вже робили взимку, нагадує Попенко.
«Може бути така ситуація, яка склалась в Києві або в інших містах, коли були удари по енергетиці і не було можливості подати електроенергію, щоб насосні станції працювали. Але я думаю, що у більшості міст був час для того, щоб встановити резервні джерела живлення, генератори. Не у всіх містах ця робота зроблена. Я знаю, що вона триває».
Досвід руйнування енергетичних об'єктів показав, що в Києві максимальний термін відключення води в такому випадку – до двох діб, каже Попенко. Але ситуації відрізняються в інших містах.
«Харків – це все ж таки прифронтова зона. Потрібно розуміти, що і водоканал знаходиться в більш складних умовах. Там влучання в енергетичну інфраструктуру може призвести до довших зупинок. Там фахово працюють енергетики, які швидко усе відновлюють. Але там у водоканалів фінансові проблеми – величезні заборгованості, які вимірюється мільярдами гривень. В Одесі вода може бути відсутня до 5 днів, зважаючи на те, що в Одеській області не було світла по 5-7 днів. Це напряму впливає на роботу водоканалу».
«Готуйтеся до найгіршого, поки все працює»
У Харківській обласній військовій адміністрації у відповідь на запит Радіо Свобода запевняють, що аналізують пошкодження об'єктів водопостачання та водовідведення, а також мають плани дій на випадок нових атак чи перебоїв з електроенергією.
Зокрема, передбачене підключення споживачів до резервних свердловин, переведення обладнання на резервні джерела живлення та підвезення питної води спеціальним транспортом. Також визначені місця забору питної та технічної води у разі аварійних ситуацій.
«На підприємстві постiйно здійснюються заходи з інженерного захисту об'єктів водопостачання. Для підвищення стійкості та надійності роботи системи об'єкти водопостачання забезпечені резервними джерелами електроживлення», – повідомили в КП «Харківські теплові мережі».
У Дніпропетровській ОВА у відповідь на запит повідомили, що критичну інфраструктуру планують додатково захистити, а підприємства забезпечити когенераційними установками та резервними генераторами.
Також в області реалізують проєкти альтернативного водозабору, які мають забезпечити населення водою у разі пошкодження основних систем.
«Завершення впровадження заходів передбачено до 01.09.2026 року» – повідомили в Дніпропетровській ОДА про регіональний план стійкості.
В Одеській ОВА повідомили, що в області працюють 2329 об’єктів водопостачання та водовідведення, з яких 2215 (95,1%) уже забезпечені резервними джерелами електроживлення. Зокрема, резервне живлення мають 219 із 226 насосних станцій та очисних споруд (96,9%) і 1996 із 2103 артезіанських свердловин та водонапірних башт (94,9%). В адміністрації зазначають, що для захисту водної інфраструктури реалізують комплекс інженерних та організаційних заходів, а на випадок пошкодження об’єктів передбачені резервні джерела живлення, аварійні запаси матеріалів і обладнання та підвезення питної води населенню.
У Миколаївській ОВА повідомили, що критичні об'єкти комунальної та енергетичної інфраструктури вже забезпечені інженерним захистом першого рівня. Також триває будівництво додаткових захисних споруд на ключових енергетичних об'єктах, зокрема підстанціях та об'єктах передачі електроенергії.
За рахунок міжнародної допомоги регіон отримав понад 3,5 тисячі генераторів, з яких частину передали підприємствам водопостачання та водовідведення, зокрема в Миколаєві.
Також в Миколаєві чітко визначений перелік свердловин та альтернативних точок, які запускаються в роботу протягом перших 4–6 годин після зупинки центральної системи. Закріплено відповідальність за кожним районом міста щодо розподілу водовозів. Водії та комунальники мають чіткі маршрути, які координуються через закриті канали зв'язку, повідомив «Миколаївводоканал».
Олег Попенко та Дмитро Новицький вважають, що інші міста України мають звернути увагу на досвід Миколаєва. Радіо Свобода запитало у «Миколаївводоканал», які поради вони можуть дати іншим обласним центрам на випадок подібної ситуації.
«Готуйтеся до найгіршого сценарію, поки все працює. Досвід Миколаєва доводить, що за умов сучасної війни концепція «це велике місто, його не посміють/не зможуть залишити без води» – помилкова», – написали у відповідь на запит «Радіо Свобода» і дали кілька практичних порад.
- «Диверсифікація джерел 50/50. Місто не може залежати від однієї річки чи одного водогону. Київ має розвивати артезіанські системи (бювети) та створювати автономні зони водопостачання на правому та лівому берегах окремо.
- Необхідно заздалегідь прорубати свердловини біля кожної великої лікарні, хлібозаводу та котельні. Кожна така свердловина повинна мати автономну систему очищення (осмос) та генератор.
- Постійно проводити інформаційні кампанії для населення. Кожна родина в місті повинна мати вдома постійний запас води на 3-5 діб. Це знижує паніку та навантаження на логістику в перші, найважчі дні кризової ситуації».
Редакція також звернулася з питаннями щодо захисту об’єктів критичної водної інфраструктури та розробки планів на випадок їх пошкодження до обласної військової адміністрації та водоканалу Києва. У відповідь нам повідомили, що інформацію, що стосується критичних об'єктів інфраструктури, не розголошують з міркувань безпеки.
Як підготуватися жителям міст?
Експерти радять звернути увагу на мапу бюветів вашого міста і тримати вдома запас води: 5 літрів питної та 10-15 літрів технічної для однієї людини на добу.
«Кожен, хто проживає в багатоквартирному будинку, повинен потурбуватись – встановити собі інвертори з установками зберігання енергії, щоб на випадок довгострокового відключення будинку було забезпечено подачу води постійно», – радить Олег Попенко.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
- Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
- Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.