Термінали для поповнення карток під загрозою: що буде з готівкою

Українці, які звикли поповнювати картки через термінали в супермаркетах та торгових центрах, можуть зіткнутися з несподіваною проблемою. Дві найбільші мережі платіжних терміналів — EasyPay та City24 — отримали від Національного банку штрафи, які загрожують самому існуванню цього бізнесу.

За результатами травневих перевірок НБУ виписав кожній компанії санкції на суму 135 мільйонів гривень. Разом — 270 мільйонів. Офіційна причина — «неналежна організація первинного фінансового моніторингу». Простіше кажучи: регулятор вважає, що термінали недостатньо ретельно перевіряють походження грошей, які через них проходять.

Для небанківських фінансових установ такі суми є безпрецедентними. Фактично це абсолютний рекорд за всю історію українського фінтех-ринку. Як пише видання UA.NEWS, рішення про штрафи ухвалювалося особисто головою НБУ Андрієм Пишним.

Хто стоїть за мережами терміналів

EasyPay — це проєкт українських бізнесменів Олексія та Антона Авраменків, відомих також за кондитерським брендом «АВК». Мережа City24 належить групі «Асканія» братів Горбанів. Обидві компанії контролюють понад 70% ринку платіжних терміналів у країні.

Перед оголошенням штрафів у медіа активно поширювалася інформація про нібито зв'язок цих мереж із фігурантами гучних кримінальних справ. Однак, за даними журналістів, жодних юридичних чи фінансових доказів таких зв'язків регулятор не надав. На сьогодні ні «Асканія», ні EasyPay не є сторонами у відповідних кримінальних провадженнях.

Технічні суперечності: що не так із претензіями НБУ

Позиція регулятора містить кілька суперечливих моментів. Платіжний термінал — це лише пристрій для внесення готівки. Коли людина поповнює картку, вона вводить номер телефону, отримує SMS-підтвердження. Повноцінний фінансовий моніторинг і перевірку доходів має здійснювати банк, який випустив картку і володіє повним досьє на клієнта. Термінал не має доступу до банківських баз через банківську таємницю.

Законодавство прямо передбачає спрощену верифікацію для переказів до 5 000 гривень — достатньо коду на мобільний. Більшість транзакцій через термінали якраз і є такими дрібними поповненнями. Штрафувати компанії за роботу в межах закону — щонайменше нелогічно.

Ще один блок претензій стосується затримок SMS-підтверджень під час блекаутів 2024–2026 років. В умовах масованих відключень електроенергії термінали часто були чи не єдиним способом для українців оплатити комуналку чи поповнити мобільний.

Судова практика не на боці НБУ

Українські суди вже неодноразово скасовували подібні штрафи Нацбанку. Верховний Суд повністю скасував санкції щодо «РВС Банку», визнавши дії чиновників такими, що не відповідають Конституції. Апеляційний суд скасував стягнення 20,5 млн грн із «Міжнародного інвестиційного банку» через упередженість ревізорів. Платіжна система WayForPay також через суд захистила свою ліцензію від дискримінаційних дій регулятора.

Що це означає для українців

Якщо EasyPay та City24 не зможуть сплатити штрафи або програють суди, десятки тисяч терміналів у супермаркетах, ТРЦ та на вулицях можуть просто зникнути. Через ці мережі щомісяця проходить близько мільярда доларів готівки.

Альтернативою для українців стануть каси та термінали державних банків — ПриватБанку й Ощадбанку. Однак зникнення конкуренції з боку приватних мереж майже напевно призведе до зростання комісій за поповнення карток.

У самому Нацбанку ситуацію ускладнює публічний конфлікт між головою НБУ Андрієм Пишним та головою фінансового комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим. Депутати прямо звинувачують керівництво НБУ в непрозорих кадрових рішеннях, що підриває довіру до регулятора загалом.

Більше деталей читай у матеріалі: не передали показання: «Нафтогаз» попередив — платіжки за газ зростуть.