За згодою або через суд: коли сторони можуть достроково розірвати договір і захистити права

Чи можна змінити умови договору після його підписання?

Юридично домовленості можна адаптувати до нових обставин, або ж зовсім припинити зобов'язання достроково. Для цього є визначені підстави й механізми захисту сторін. Про це повідомили в Міністерстві юстиції України.

Якщо сторони дійшли згоди щодо розірвання договору або змін у ньому, то робити такі дії можна, якщо інше не встановлено самим договором або законом.

Виняток, за яким договір може розірвати лише одна сторона – це коли інша істотного порушила його умови, або ж таке правило було прописано в самому договорі.

Тобто особа цілком має право на захист від порушень, невизнання або заперечення договору, в якому вона є учасником. Якщо її право було порушене, то справу щодо особистого немайнового або майнового інтересу можуть розглядати в суді.

Крім того, договір може бути розірваний, коли від нього відмовилися односторонньо. Така умова одразу прописується в документі.

Дії з договором також можна вчинити, якщо сталася істотна зміна обставин. У такому випадку договір теж можна розірвати за згодою сторін.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах,
– пояснили у відомстві.

Наприклад, підставою для перегляду або розірвання договору може бути різке подорожчання матеріалів за довгостроковим контрактом, втрата майна через бойові дії або інші обставини, які сторони не могли передбачити під час укладення договору.

При цьому кодекс визначає норми розірвання домовленостей, якщо сторони не дійшли згоди. Тоді діє частина 4 статті 651 ЦК, яка дозволяє змінювати умови за рішенням суду. Вимагати цього може зацікавлена сторона, якщо:

• така зміна обставин не передбачалася під час укладання договору;
• обставини змінилися через умови, які зацікавлена зовсім сторона не могла усунути після їх виникнення;
• сторони через договір могли б втратити співвідношення майнових інтересів сторін;
• із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

Суд має встановити наслідки розірвання договору та розподілити витрати, які могли виникнути.

Важливо, що момент розірвання або припинення деяких норм договору настає з моменту домовленості між сторонами.

Якщо дії з договором були вчинені в судовому порядку, то зобов’язання змінюється або припиняється, коли з'являється відповідне рішення суду.

Як показує практика, найпроблемнішими питаннями, через які часто виникають спори з договорами – це оренда житла, купівля-продаж майна та кредитні проблеми.

Експерти звертають увагу, що перед поданням позову до суду, сторонам варто спробувати письмово домовитися про зміну або припинення договору. Якщо компроміс знайти не виходить, то листи та відповіді можуть стати доказами в суді.

Якими можуть бути наслідки розірвання договору?

Якщо договір якимось чином було змінено, то так само сторони отримують нові зобов’язання щодо предмета, місця чи строків виконання. При цьому після розірвання договору такі зобов'язання мають зовсім припинитися. Повернення того, що було зроблено під час дії договору вимагати не може жодна сторона, якщо про таку умову не йшлося раніше.

При цьому інші правила діють, якщо одна сторона істотно порушила договір, через що постраждала інша. Тоді можливо вимагати від винуватця відшкодування збитків, які виникли через зміну або розірвання договору.

Юристи звертають увагу, що сам факт незручності або невигідності договору не є підставою для його розірвання. Необхідно довести істотну зміну обставин або порушення умов іншою стороною.

Важливе про деякі види договорів

Спадковий договір дозволяє власнику майна за життя визначити умови, які повинна виконати інша особа, щоб після його смерті отримати це майно. На відміну від заповіту, набувач бере на себе конкретні обов'язки, а право власності переходить лише після смерті відчужувача. Такий договір укладається у нотаріуса та може містити як майнові, так і немайнові умови.

Також в Україні можна укласти шлюбний договір, який дає змогу подружжю заздалегідь врегулювати майнові права та обов'язки. Водночас документ не може обмежувати особисті немайнові права подружжя чи права дітей. Суд може визнати шлюбний договір недійсним, якщо його умови суперечать закону.