15% за полгода. Как Украина выполняет "план Качки-Кос" – ключевой список реформ от ЕС

У грудні 2025 року уряд України взяв письмові зобов'язання перед ЄС щодо головних та невідкладних реформ у сфері верховенства права та протидії корупції.

Цей план з українського боку підписав віцепрем’єр Тарас Качка, а документ отримав також неформальну назву – "10 пунктів Качки-Кос".

Від початку в Києві знали, що для європейців цей список має особливе значення.

І питання не лише у тому, що усі його елементи походять із вступних критеріїв ЄС та інших двосторонніх документів.

Для Брюсселя і столиць цей план є індикатором того, чи можна довіряти заявам України про її намір проводити реформи.

Тому до нього включили ті з них, які в ЄС вважають показовими.

"Є потреба відновити довіру країн-членів ЄС до України після 22 липня 2025 року..

Україна зобов'язалася виконати все це протягом року", – пояснила логіку появи цього документа єврокомісарка Марта Кос, посилаючись на сумновідомі липневі подій, коли Україна підірвала власні антикорупційні реформи.

Тож цей план має неймовірне політичне значення навіть без юридичного статусу.

Зараз європейці щоразу повторюють, що Україна сама визначила термін його виконання – один рік.

Та й українські посадовці, включаючи Тараса Качку, продовжують наполягати на цьому терміні.

Але наразі минула половина року, а прогрес у виконанні плану – дуже далекий від очікуваного.

Моніторинг виконання дає оцінку 15 зі 100.

І йдеться передусім про підготовчі роботи, а не про розпочаті реформи.

Якщо не змінити цю ситуацію невідкладно – Україна власними руками створить серйозні перепони на шляху до вступу в ЄС.

Невиконання власних зобов’язань, та ще й тих, які мають статус "тесту на довіру", значно збільшує також загрозу того, що ЄС вирішить достроково роз’єднати пару Україна-Молдова, про що вже натякають у Брюсселі.

У такому разі уряд і парламент зможуть покладати провину лише на самих себе.

Про що цей звіт та що є критерієм успіху.

Відповідність України законодавству ЄС, яке ми маємо ухвалити в процесі вступу, щороку вимірює Єврокомісія – у так званому звіті про розширення.

Для оцінки виконання "фундаментальних" глав 23 та 24 у ЄС є окремий механізм за назвою IBAR.

Із "планом Качки-Кос" складніше.

Він не є частиною вступного процесу, тож публічних інструментів для його оцінки у ЄС немає.

Єврокомісія готує лише внутрішні документи, які передає державам-членам і ніде не публікує.

Тож постає питання: як з'ясувати, чи має Україна успіх у виконанні цих вимог, які в реальності є ключовими для продовження нашого руху до вступу?.

Щоби визначити відповідь на нього, українські експертні центри об'єдналися у коаліцію за назвою "Членство Check" під керівництвом Центру "Нова Європа".

До неї увійшли вісім експертних організацій, що системно опікуються євроінтеграцією, питаннями антикорупції та судової реформи.

Зокрема, "МЕЖА", "Євро.

Правда", ANTS, DEJURE, Центр політико-правових реформ, Центр протидії корупції та Transparency International Ukraine.

У цій статті ми представляємо другий звіт коаліції.

Перший, оприлюднений на початку квітня, показав сумний результат.

За три місяці роботи влада набрала лише 9% від максимального бала.

Тоді в уряді казали, що мають намір прискоритися згодом, бо перші місяці пішли на підготовчу роботу.

Це пояснення мало сенс.

Утім, за другий квартал вдалося досягти ще менше.

Результат, який є станом на кінець червня за нашою методологією (її детальний опис є у попередній публікації) – 15 балів зі 100.

Спрощено кажучи, "план Качки-Кос" виконаний на 15%.

Варто окремо зазначити: не йдеться про обов’язок будь-що досягти 100%.

Це, звісно, лишається бажаним результатом, але реальність завжди складніша.

Навіть коли йдеться про формальні вступні вимоги, Брюссель часто погоджується на неідеальний результат.

Наприклад, у сфері верховенства права Євросоюзу потрібне не дослівне дотримання його рекомендацій, а створення такої системи, за якої і люди, і бізнес довірятимуть рішенням судів та віритимуть у їхню чесність.

Так само і тут: у разі, якщо Україна покаже прагнення виконати усі пункти, але ухвалене рішення в деталях буде відрізнятися від бачення ЄС (або експертної коаліції) – цілком можна буде говорити про зарахування плану як виконаного.

Навіть якщо за цифрами це буде, скажімо, 80 балів, а не 100.

Але проблема в тому, що зараз гідного результату немає за жодним із 10 пунктів.

Україна виконала лише один міноритарний елемент одного з пунктів.

При цьому повністю заваливши головні елементи, що стосуються судової реформи.

В коаліції навіть були дискусії, чи не варто зарахувати від'ємний бал, адже йдеться, по суті, про відкат за одним із напрямків реформ.

Поза тим співрозмовники коаліції в уряді зберігають оптимізм.

Там кажуть, що робота іде, низку проєктів узгоджують із Єврокомісією, і це є однією з ключових причин затримки (тобто тут винна не Україна, а ЄС).

Що ж, Київ може показати стрімкий прогрес у виконанні плану за ті пів року, що лишаються до дедлайну, визначеного самою Україною.

Щоправда, навіть це не пояснює, як виправити вже згадану зруйновану реформу декларацій доброчесності суддів.

Ще однією підставою для стриманого оптимізму є те, що група депутатів, у тому числі голова профільного антикорупційного комітету Анастасія Радіна (фракція "Слуга народу"), почали самі, не дочекавшись уряду, реєструвати проєкти, що виконують пункти плану.

Але чи збереться у парламенті більшість голосів, щоб піти всупереч уряду? Навіть розуміючи, що на кону – рух України до вступу в ЄС.

Тим більше за умови, коли уряд демонструє незгоду з окремими депутатськими проєвропейськими ініціативами.

Тепер про всі 10 пунктів детальніше.

Пункт 1: закриття лазівок для корупціонерів у КПК.

Цей пункт "плану Качки-Кос" формально звучить так: "Прийняти комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства для забезпечення швидкого та якісного правосуддя".

Це найвагоміший пункт з усього плану і найбільший за обсягом.

У детальному поясненні плану перелічені п'ять його елементів, що мають вирішити кілька застарілих та вкрай важливих проблем.

Зокрема, Україна зобов’язалася закрити лазівки, які зараз дають змогу частині топкорупціонерів уникати відповідальності.

Наприклад, затягуючи розслідування і далі закриваючи справу за строками давності (це – давня проблема, яку Україна створила собі сама ще за попереднього скликання Верховної Ради, коли та ухвалила, а президент підписав так звані "правки Лозового").

Усі спроби парламенту виправити цю та інші подібні норми не дали успіху, тож Євросоюз визначив виправлення цих проблем одним з критеріїв на шляху до вступу.

В оцінці коаліції перший пункт має найвищу максимальну вагу – 20 балів.

Але наразі наша оцінка – 2,5 бала з 20.

Бо Україна лише готується до роботи над цією реформою.

В уряді давно обіцяли подати відповідний законопроєкт, і дійсно розробили його, але виникли нюанси під час узгодження.

Зараз документ повернули для доопрацювання спільно з Національним антикорупційним бюро (НАБУ) і Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).

Нещодавно – певно, не розраховуючи на швидкий успіх уряду – народні депутати зареєстрували два альтернативні законопроєкти: №15333 щодо підвищення ефективності кримінального провадження після спливу строків досудового розслідування та запобігання процесуальним зловживанням та №15334 щодо вдосконалення порядку визначення підслідності й забезпечення міжнародного співробітництва.

Жодного руху в парламенті за ними поки не було.

Пункт 2: незалежні судові експертизи для НАБУ.

Тут все також на початковому етапі.

Є, по суті, лише політичні заяви про готовність виконати цей пункт.

Мін’юст розпочав розробку законопроєкту, але в НАБУ незадоволені напрацюваннями і критикують запропоновану урядом концепцію роботи установи, що матиме повноваження на здійснення судових експертиз.

Після обговорення ідей, які просувають у Мін'юсті, антикорупційники мають сумнів, що новий орган виявиться дійсно незалежним.

Проєкту, достатнього для експертного аналізу, наразі немає.

Оцінка експертів – 2 бали з 10.

Пункт 3: зміна правил звільнення та відбору кандидатів на посаду генпрокурора.

Цей пункт плану заслуговує на окрему увагу.

Зазвичай Євросоюз дуже обережний у тому, щоб не втрутитися у національні традиції та процедури.

Особливо у тих питаннях, де в самому ЄС немає спільних правил.

А правила призначення генпрокурора у різних державах Європи є відмінними, і часто цю посаду заповнюють за політичною квотою – але з дотриманням жорстких професійних критеріїв.

Утім, для України зробили виняток.

Перегляд процедури відбору та звільнення генерального прокурора включили до критеріїв Євросоюзу, а також до "плану Качки-Кос".

Причина виняткового ставлення – роль генпрокурора України Руслана Кравченка в атаці на антикорупційні інституції у липні минулого року.

В ЄС чудово знають, що саме Кравченко готував проєкт скандального закону про підрив незалежності НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Утім, Євросоюз не може і не буде вимагати його звільнення.

Вимога полягає лише у тому, щоб Україна зробила запобіжники на майбутнє.

Щоб наступних генпрокурорів відбирали за їхньою фаховістю, а не лояльністю.

Та навіть тут уряд наразі не зробив нічого.

Ба більше, немає навіть політичних заяв про наміри провести змістовну реформу.

Експерти дали пів бала лише за депутатську ініціативу: у Раді зареєстровано законопроєкт №15343 про конкурсний відбір на посаду генерального прокурора.

Оцінка експертів – 0,5 бала з 10.

Пункт 4: поновити відбір під час призначення та переведення прокурорів.

Це ще один наслідок сумнозвісного липневого закону 2025 року.

Як відомо, під тиском українського суспільства та західних партнерів влада скасувала обмеження незалежності НАБУ і САП.

Але той закон містив також елемент, що стосується прокуратури.

Його парламент "забув" скасувати, і досі офіційний Київ ігнорує усі нагадування з боку ЄС.

Політичні заяви про намір виконати цей пункт лунають.

Але дій – немає.

Зараз офіс генпрокурора, як кажуть, має законопроєкт, але той не відновлює конкурсні призначення прокурорів на посади (коаліція ознайомилася з документом).

Уряд декларує намір подати законопроєкт до Венеційської комісії після його доопрацювання, що може додатково затягнути процес.

Оцінка експертів: 0,5 з 10.

Пункт 5: реформа ДБР.

Попри те що "план Качки-Кос" має бути виконаний до кінця 2026 року, в уряді, схоже, вже зараз планують порушити цей термін стосовно Державного бюро розслідувань (ДБР).

Наразі з уряду лунають заяви про намір подати законопроєкт "до кінця року" – доволі пізно для настільки складної реформи.

В уряді пояснюють, що підготують проєкт лише після завершення аудиту ДБР.

Та головна проблема – не зрив цього терміну, а можливе навмисне цементування політично залежного керівництва бюро.

Річ у тім, що повноваження чинного директора ДБР закінчуються 31 грудня 2026 року, а конкурсна комісія для відбору його наступника має бути сформована не пізніше 31 жовтня 2026 року.

Тому існує небезпека, що нового директора буде обрано за чинною процедурою, до прозорості та незалежності якої є питання.

Оцінка експертів: 1 із 10.

Пункт 6: призначення членів Конституційного суду та Вищої ради правосуддя.

Цей пункт "плану Качки-Кос" містить умову: новими суддями КСУ та новими членами ВРП мають стати лише ті кандидати які пройшли міжнародну перевірку.

Тут загалом немає кричущих проблем, хоча швидкість виконання могла бути вищою.

За квотою Верховної Ради триває конкурс на дві вакантні посади суддів КСУ.

Орієнтовно наприкінці червня – на початку липня Дорадча група експертів має визначити рейтинг кандидатів і передати їх у комітет Ради.

Посади суддів КСУ за квотами президента і з’їзду суддів лишаються вакантними.

Що стосується Вищої ради правосуддя, то зʼїзд суддів обрав двох членів ВРП, але лишаються вакантні посади за квотою зʼїзду адвокатів (конкурс не оголошується ще з 2022 року, бо адвокатське самоуправління, колись контрольоване Андрієм Портновим, лишається системною проблемою, "ЄП" про це розповідала).

У серпні 2026 року, а потім на початку 2027 закінчиться термін повноважень ще 13 членів ВРП; конкурси на заповнення цих вакантних посад оголошені.

Оцінка експертів: 1 із 5; є сподівання, що ближчим часом оцінка зросте.

Пункт 7: залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13382, але з червня 2025 року його розгляд не просувається.

Уряд стверджує, що підготував альтернативну законодавчу ініціативу, яка перебуває на етапі узгодження з Європейською комісією.

Оцінка експертів: 1,5 із 10.

Пункт 8: декларації доброчесності суддів та цифровізація виконавчого провадження.

Це – складний пункт, до якого входять три елементи, тож максимальну кількість балів (10) експерти домовилися приблизно порівну розділити між ними.

Почнемо з позитиву.

7 квітня 2026 року парламент ухвалив нове законодавство щодо цифровізації виконання судових рішень.

Закон отримав позитивну оцінку з боку Єврокомісії, експерти також не мають до нього зауважень, тож тут коаліція дала максимальну оцінку – 3,5 бала.

Два інших елементи – це реформування декларацій доброчесності суддів, що має включати "вдосконалення процедури їх перевірки", а також запровадження окремого інструменту таких декларацій для суддів Верховного суду, передбачивши "тимчасове залучення незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами".

За обома пунктами маємо або нуль, або навіть негативний розвиток.

Варто пояснити, що декларації доброчесності – це один з небагатьох інструментів очищення суддівського корпусу.

Точніше, вони мали би виконувати таку роль.

Але Верховна Рада вирішила захистити недоброчесних суддів.

І ця оцінка не є перебільшенням.

9 червня 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13165-2 щодо декларацій доброчесності суддів.

Але він суперечить вимогам плану, не вдосконалює перевірку наявних декларацій та навпаки, полегшує суддям лазівки для уникнення відповідальності.

"Європейська правда" детально розповідала про це, читайте у статті "Європейська" імітація реформи.

Крім того, ухвалений проєкт всупереч вимогам плану взагалі не передбачає перевірку декларацій доброчесності суддів Верховного суду з тимчасовим залученням експертів від міжнародників, тож виконання цього елементу Рада навіть не намагалася імітувати.

Наразі скандальний закон очікує підпису президента.

Сумарна оцінка експертів за трьома елементами пункту: 3,5 з 10.

Пункт 9.

Антикорупційна стратегія та антикорупційна програма.

Формально цей пункт вже порушений.

Він – єдиний, за яким "план Качки-Кос" має окремий дедлайн: обидва документи мали ухвалити до кінця II кварталу 2026 року, тобто вже.

Однак лише у травні, після тривалої затримки з боку уряду (який не схвалював стратегію, розроблену НАЗК), у Верховній Раді з’явилися проєкти Державної антикорупційної стратегії (ДАС).

Причому процес розблокували всупереч волі Кабінету міністрів: депутатка Анастасія Радіна вирішила сама подати проєкт від НАЗК.

Лише після цього в уряді зважилися на подання свого законопроєкту – але викреслили зі стратегії кілька важливих зобов'язань України (Євро.

Правда детально про це розповідала).

Згодом у парламенті з'явився також третій, альтернативний депутатський законопроєкт.

Наразі всі три документи лежать без руху.

Невідомо, чи дасть уряд згоду на ухвалення документа у редакції, що буде відповідати зобов'язанням України перед ЄС.

І лише після ухвалення стратегії дійде черга до Державної антикорупційної програми, що має бути написана на базі ДАС.

Оцінка експертів: 1,5 з 10.

Пункт 10: системи внутрішнього контролю проти корупції.

Тут, за оцінкою експертів, робота перебуває на початковому рівні, хоча низку заходів вже здійснено.

Державна аудиторська служба України додала питання про стан внутрішнього контролю на обʼєктах, які перевіряє.

Функціонує портал викривачів, але він потребує доопрацювання.

У травні набрали чинності оновлені Стандарти внутрішнього аудиту, якими оновлено вимоги до організації внутрішнього аудиту в державному секторі та посилено вимоги щодо організаційної і функціональної незалежності підрозділів внутрішнього аудиту.

Оцінка експертів: 1 з 10.

Автори оцінювання: Коаліція "Членство Check".

Текст: Сергій Сидоренко, "Європейська правда".