Євген Магда: Скандал з орденом почав у Польщі вибори, де українське питання — серед головних

Президент Володимир Зеленський, повертаючи Варшаві орден Білого Орла, пояснив, що, роздмухуючи цей скандал, польський президент Кароль Навроцький розпочав виборчу кампанію до польського парламенту, вибори якого відбудуться наступного року. Журналіст Коротко про детально дізнавався про цей взаємозв’язок у директора Інституту світової політики, політолога й експерта з питань Польщі Євгена Магди.

Українці своєю присутністю тригерять поляків

- Чи буде українська тема гучно звучати під час виборчої кампанії до парламенту в Польщі, яка де-факто розпочалася вже зараз зі скандалу, ініційованого Навроцьким?

- Насправді виборча кампанія до польського парламенту, за який змагатимуться праві президента Навроцького з європейськими лібералами прем’єра Туска, стартувала вже декілька місяців тому. Спочатку партія «Право і Справедливість» (ПіС) Навроцького висунула Тшимислава Чарника своїм кандидатом у прем'єр-міністри, а потім партія Туска «Громадянська коаліція» озвучила своїх кандидатів у першу десятку. Тобто парламентські вибори в Польщі стартували безпрецедентно рано, за півтора року до дня голосування, яке відбудеться у жовтні 2027 року. І так, українська тема буде гучно звучати, тому що українці своєю присутністю тригерять поляків тим, що дуже змінюють етнічний візерунок Польщі. Це очевидний факт.

- Як глибоко скандал навколо позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла вплинув на польський політикум та виборця?

- Тут треба починати не зі скандалу з орденом, а з указу Зеленського про присвоєння почесного найменування Героїв УПА одній із наших військових частин. І цей український крок дійсно дуже сильно консолідував польських політиків - від правих до центристів та лівих.

А ось сама ситуація навколо ордена, як на мене, навпаки, консолідувала українських політиків. І ми отримали шанс тепер жити і співпрацювати з поляками без якихось історичних сентиментів. Тому що у нас Польща була то «адвокатом» України, то «прокурором», а потім «вчителем історії», увесь час повчаючи нас, як нам жити та шанувати свою історію.

Але для країни, яка є стратегічним партнером України і яка позбавляє ордена президента нашої країни, що воює проти споконвічного противника Польщі, це виглядає, як на мене, дещо дивно.

- Можна сказати, що ця тема розколола польське суспільство на два табори - противників та прихильників?

- Я б сказав так: ті, хто підтримував Україну, підтримуватимуть нас і далі. А ті, хто був проти українців та допомоги Україні, так само залишатимуться на своїх позиціях. Тому кардинальних змін не відбулося, але в тому, що українська тема звучатиме на виборах, у мене просто немає сумнівів.

Ставлення до позбавлення Зеленського ордена в Польщі - 50 на 50

- Останні польські соцопитування свідчать, що багато поляків підтримали дії президента Навроцького щодо позбавлення ордена Володимира Зеленського. Який табір зараз переважає в Польщі?

- Питання про противників України та наших прихильників у Польщі не зовсім коректне. У Польщі поділ відбувається за ідеологічними координатами - на дві головні політичні сили (праві Навроцького та проєвропейські ліберали Туска), або, як кажуть у самій Польщі, «дуополь». Їхнє співвідношення приблизно 50 на 50. Логіка Навроцького в тому, щоб бути таким собі «карабасом-барабасом» правих і радикально правих сил.

- Чи стане тема Волинської трагедії головною умовою для будь-якої співпраці з Києвом у разі перемоги правих сил ("ПіС" Навроцького та ультраправої «Конфедерації»)?

- Вона і так на сьогоднішній момент існує, вона присутня і нікуди не поділася. 11 липня, яке є офіційною датою вшанування жертв Волинської трагедії і яке відзначатиметься масштабно та гучно в Польщі, ми це почуємо та побачимо. Польські праві максимально експлуатуватимуть цю тему для підняття своїх рейтингів. І в будь-якому разі, якщо після парламентських виборів до влади прийдуть праві та крайньоправі, то вони більш активно та агресивно висуватимуть свої вимоги.

У Польщі стосовно Волині можна утриматися, не голосувати, але бути проти - ніколи. І коли ухвалювалося рішення про вшанування Дня пам'яті жертв Волині в польському Сеймі, яку назвали геноцидом, не було жодного голосу проти.

- Яких конкретних кроків в історичній політиці праві кандидати вимагатимуть від України?

- Вони можуть вимагати все що завгодно, але ситуація навколо ордена Білого Орла показала, що в українців є не лише власна гідність, а й власне бачення. А сам скандал показав, що Навроцький не досяг тих результатів, яких від нього очікували.

Він думав, що набере політичні бали на позбавленні Зеленського ордена через процес контрасигнації (процедура скріплення акта президента другим підписом прем'єр-міністра) свого політичного опонента - прем’єра Дональда Туска в антиукраїнський контент. Мовляв, чи підтримує Туск польські історичні вимоги і чи готовий він через це погіршити відносини з Україною. Але Туск переграв Навроцького, дистанціювавшись від цього скандалу і наголосивши на необхідності стратегічного партнерства з Україною.

Навроцькому цим скандалом не вдалося заплямувати свого опонента

- Тобто цей скандал не торкнувся Туска?

- Так, він його ніяк не заплямував, бо Туск поставив себе «над сутичкою», закликаючи Навроцького та Зеленського мирно розібратися в історичних питаннях. А це саме те, чого хоче Київ. І це досить хитра позиція, адже загалом Туск - досвідчений політик, як і його політичний опонент та фактичний лідер партії «Право і Справедливість» Ярослав Качинський. Але зараз позиції Качинського дещо ослабли, і на перший план вийшов президент Кароль Навроцький, який хоче консолідувати праві сили навколо себе, безпосередньо не беручи на себе керівництво ними.

- Але чи вдасться польському прем’єру Дональду Туску втримати баланс між захистом національних інтересів Польщі та збереженням стратегічного союзу з Україною проти Росії?

- Це залежить не тільки від Туска, він же очолює коаліційний уряд. І я думаю, що це взагалі завдання для польського політикуму в цілому.

- Як противник Навроцького - Дональд Туск буде в подальшому реагувати на претензії правих до України? Він їх відкине, промовчить чи підтримає? Адже йому треба також якось залучати правий електорат?

- Він взагалі не буде боротися за правий електорат, він шукатиме можливості для консолідації своїх прихильників. Для нього це питання досить складне, але загалом Туск все-таки вестиме курс на підтримку України, а не правих.

Польща не стане другою Угорщиною для України

- Будуть праві експлуатувати негативні настрої польських виборців щодо українських мігрантів?

- Так, безумовно. Ультраправа «Конфедерація» вже зараз проводить відповідні мітинги з відповідними закликами.

- Отже, варто очікувати повного скасування соціальної допомоги для українців у Польщі після виборів 2027 року чи це суто передвиборча риторика?

- За це виступали під час президентської виборчої кампанії і фіналісти виборів восени 2025 року - правий Навроцкий і євроліберал Тшасковський. Тому соціалку в Польщі наші мігранти практично не отримують.

- Зрозуміло, що українське питання є головним драйвером зростання рейтингів ультраправої «Конфедерації». Але чи не призведе це загалом до «угорщинізації» Польщі?

- У принципі, може бути і такий варіант, але я думаю, що Польща - набагато більша за Угорщину, вона має набагато більше економічне зростання і багато інших факторів, які стоять на заваді «угорщинізації». Для Польщі на сьогоднішній момент це не та перспектива, яка виглядає реалістично.

- Як має на це реагувати Україна? Агресивно, як і на Орбана в Угорщині, чи більш стримано?

- Будь-які дії одразу породжують протидію, а ми маємо розуміти, що польське суспільство неоднорідне, і в ньому є не лише наші опоненти, а й наші союзники. Тому маємо насамперед справу з ним.

Аргументи Навроцького не є історичними

- Наскільки реальною є загроза того, що Варшава заблокує вступ України до ЄС, якщо Київ не піде на поступки у питаннях історії в разі перемоги правих Навроцького?

- У нас на сьогодні не стоїть питання вступу України до ЄС, бо наші європейські партнери не підтримали ідею прискореного вступу. А за планом це станеться не в найближчі роки, тому позиція Навроцького не зможе нам завадити. Бо не можна вплинути на те, що не відбувається.

- Президент Навроцький досить незграбно та невдало спробував виправдати свою позицію з позбавленням ордена Білого Орла Зеленського. Мовляв, Польща не може виправдати УПА, яка під червоно-чорними прапорами діяла на Волині в 1943–1945 роках. Але ж польські військові формування вирізали українські села під біло-червоним прапором Польщі, однак Україна не вимагає його заборони.

- Так, це спотворена логіка правого поляка. І це свідчить про те, що Навроцький більше воліє брати участь у подібних політичних перформансах, а не говорити як історик. І його аргументи не є історичними.

- Як ви прогнозуєте подальший розвиток цієї ситуації з орденом, чого слід чекати від поляків?

- Очевидно, що з їхнього боку не буде жодних кроків назад, ніхто не скасовуватиме позбавлення Зеленського ордена. Видається, що потрібно зупинитися в цьому і провести якісь консультації за посередництва когось, наприклад Литви. З одного боку, вона теж була з нами у складі Речі Посполитої, з іншого - теж мала свою визвольну боротьбу - «Лісових братів», які чинили запеклий опір радянській окупації. А зараз вона входить до Люблінського трикутника - тристороннього регіонального альянсу України, Польщі та Литви, створеного для поглиблення військової, політичної, економічної та культурної співпраці. Тобто вона має пряме відношення до цієї теми.