Financial Times: Зеленський цілком може посміятися з Трампа останнім

Президент України Володимир Зеленський цілком можеЗеленський цілком може бути тим, хто посміється з Трампа останнім. І дедалі більше складається враження, що саме він тримає у своїх руках майбутнє Заходу. Про це пише оглядач газети Financial Times Едвард Люс.

Хто з них із більшою ймовірністю залишатиметься на чолі своєї країни у 2029 році — Дональд Трамп чи Володимир Зеленський?

Раціональна ставка — на Зеленського, навіть якщо Трамп спробує обійти конституційні обмеження щодо президентських термінів.

Жоден інший світовий лідер не може похвалитися тим, що не лише пережив, а й зміцнив свої позиції попри ворожість як Трампа, так і Владіміра Путіна.

Невдачі російської «спеціальної військової операції» означають, що Зеленський цілком може пережити політично навіть самого Путіна.

Проте його стійкість виходить далеко за межі поля бою.

Саме Зеленський — більше, ніж будь-який інший західний лідер, за винятком Трампа, хоча й з інших причин, — здатний стати каталізатором глибоких змін у Європі.

Трамп любить асоціювати себе з переможцями.

П’ятнадцять місяців тому в Овальному кабінеті він намагався представити Зеленського як того, хто програє. Тоді американський президент заявляв, що український лідерне має жодних козирів.

Після того як йому не вдалося змусити Зеленського підписати невигідну для України угоду щодо мінеральних ресурсів, міністр фінансів США Скотт Бессент назвав президента України «маленьким покидьком» і «дитиною з особливими потребами для європейців». Про це пишуть Меггі Габерман і Джонатан Свон у своїй новій книзі Regime Change.

Дітям з особливими потребами часто буває складніше навчатися. Проте здатність України постійно впроваджувати інновації на полі бою свідчить, що Зеленський точно не має такої проблеми.

Ситуація на фронті розвивається не на користь Росії.

Тому минулого тижня на саміті G7 в Евіані Трамп уже демонстрував зовсім інший підхід до Зеленського.

Масштаб цієї зміни було видно у підсумковій заяві G7, де відзначалися «стійкість» України та її «новий імпульс», а також містилася обіцянка надати Києву додаткову зброю та допомогу для проходження наступної зими.

Навряд чи Трамп колись зможе сприймати Зеленського як переможця.

Його схильність до помсти означає, що він ніколи не пробачить українському лідеру відмову збирати компромат на Джо Байдена під час свого першого президентського терміну.

Для Трампа Зеленський назавжди залишиться людиною, через яку він пережив свою першу процедуру імпічменту.

Проте він уже перестав представляти його як невдаху.

На початку цього місяця Палата представників США схвалилановий пакет допомоги Україні на 8 мільярдів доларів.

Законопроєкт був винесений на голосування за допомогою тієї ж процедури, яку республіканці використали для обходу блокування спікером Майком Джонсоном публікації матеріалів справи Епштейна.

Допомога Україні пройшла голосування впевнено. Тепер вирішальним стане голосування в Сенаті.

Чи накладе Трамп вето?

Той факт, що сьогодні на це питання немає очевидної відповіді, уже багато про що говорить.

Ще важливіше те, чи погодиться Трамп виконати прохання Зеленського щодо розміщення в Україні систем протиракетної оборони Patriot.

Український президент стверджує, що така згода вже отримана. Компанія Lockheed Martin, імовірно, лише вітатиме таке замовлення.

З огляду на переконання Трампа, що Путін є головним гравцем у регіоні, його остаточне схвалення виглядає малоймовірним.

Однак тепер Зеленський має нові важелі впливу.

Команди українських оборонних підприємців консультують Пентагон у межах нової програми розвитку безпілотних технологій обсягом 54 мільярди доларів.

Українські стартапи та військові, які використовують їхні розробки на фронті, сьогодні мають величезний попит у світі.

Тому прихильникам Трампа дедалі складніше представляти Україну як державу, що просто живе за рахунок допомоги інших.

Крім того, в епоху, коли перша родина США відкрито використовує президентську посаду для власного збагачення, звинувачення України в корупції вже не мають колишнього впливу у Вашингтоні.

У Зеленського були власні корупційні скандали.

Але Трамп, який фактично призупинив дію американського Закону про боротьбу з корупцією за кордоном, прихильно ставиться до різноманітних стимулів для укладання угод.

І Зеленський тепер може запропонувати такі стимули.

Путін, натомість, не проявляє жодного інтересу до постійних пропозицій Трампа виступити посередником у переговорах.

Саме це також пояснює, чому Трамп погодився підтримати підсумкову заяву G7.

Після нещодавніх ударів українських безпілотників пожежі було видно навіть у Москві та Санкт-Петербурзі, тому Росія нині не перебуває в позиції для переговорів.

Чіткість мети Зеленського дає йому більший вплив на майбутнє Заходу, ніж будь-якому іншому лідеру, окрім самого Трампа.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні також має зрозумілий порядок денний — багато в чому через агресивну риторику Трампа.

Однак саме дискусія щодо членства України в Європейському Союзі може стати поштовхом до створення справжньої європейської оборонної ідентичності.

З огляду на неприязнь Трампа до НАТО, питання розширення ЄС і майбутнього Альянсу дедалі більше переплітатимуться між собою.

А Україна, яка має найбільшу й найсучаснішу армію в Європі, відіграватиме в цих дискусіях ключову роль.

Риторика Зеленського є докором нерішучості багатьом західним лідерам.

Поки одного британського прем’єра змінює інший, а Франція може вже наступного року отримати ультраправого президента, Зеленський демонструє послідовність і переконаність.

У світі, де дедалі більше впливу набувають праві сильні лідери, він без вибачень відстоює ідеї ліберальної демократії.

Через обставини, в яких опинилася Україна, його голос звучить для значно ширшої аудиторії, ніж голос будь-якого іншого лідера — за винятком одного.

Трамп не є другом Заходу. Натомість Зеленський сьогодні нагадує самому Заходу про те, ким він є насправді.