Ключі від 9 попелищ: РФ знову спалила магазин «Міс України» з Маріуполя – тепер на Шулявці

Дивлячись на згарище свого магазину на Шулявці, маріупольчанка Катерина Колмикова каже: «Дякую, що взяв грошима». З початку повномасштабної війни це дев'ятий бізнес, який втрачає її сім'я. 2022-го вони залишили в Маріуполі мережу з восьми маркетів, у Києві чоловік пішов працювати вантажником, а сама Катерина - модель та екс-«Міс Україна plus size» - змогла запустити одну торгову точку. Пожежа знищила 99% товару. Катерина розповіла журналістці Коротко про, чому не викидає ключі від знищених магазинів і як підтримка підписників рятує її від страху залишитися на вулиці.

На перший магазин позичила гроші у батьків

Катерина почала працювати у торгівлі з 15 років. Перший магазинчик, маленький контейнер на ринку, відкрила у 18 років, позичивши на оренду та асортимент пляжних сумок гроші у батьків. Так заробила на навчання – стала економістом. Другий контейнер подарували вони ж – на весілля. До 30 з гаком років у неї вже була мережа маркетів з побутовою технікою та корисними дрібницями для дому в Маріуполі, звідки вона родом. Але в 2022 році все відразу втратили, їй і чоловікові довелося змінювати статус успішних підприємців на будні переселенців. Рятуючись від війни, переїхали спочатку до Івано-Франківської області, потім до Києва. Чоловік Катерини влаштувався вантажником. А її, яка ще вчора керувала вісьмома власними магазинами, не взяли навіть у продавщиці на ринку.

- Сказали, що я вже застара, та й акцент у мене – тоді ще він відчувався в моїй українській мові, - сумно посміхається у розмові з журналісткою Коротко про Катерина. – Але це на краще. Зізнаюсь, важко, принизливо і прикро після роботи на себе йти до когось у найм. Як моя сестра, яка також мала мережу магазинів з одягом, сьогодні працює менеджером із закупівель.

Залишились у боргах

Зараз Катерина вже втретє за чотири роки від початку повномасштабного вторгнення починає збирати своє життя з уламків. Магазин на Шулявці – дев'ятий, що згорів під час війни. Поки що вона в сум'ятті. З одного боку, у собі впевнена – впорається і зможе знову відкрити магазин. Усі проблеми – тимчасові. У будь-якому разі переконує в цьому себе. Але черв'ячок сумніву тривожить: дуже страшно починати все спочатку вже втретє.

– Коли згоріли наші вісім магазинів у Маріуполі, мені теж було страшно розпочинати знову, – згадує Катерина. - Тоді у нас пішов приблизно рік, щоб знову запустити бізнес. Багато товару постачальники дали кредит.

Після пожежі в ніч на 15 червня залишилося лише те, що було у багажнику машини – акумуляторні вентилятори.

- У магазині та на складі поруч згоріло 99% товару. Це 45-50 тисяч доларів, – зазначає Катерина Колмикова. – Якраз у неділю, 14 червня, багато чого прийшло, і 15 червня у понеділок ми планували його запускати у продаж...

Катерина зазначає: якби не підтримка підписників, їй було б набагато важче. Хоча без заспокійливих все одно не обходиться.

- Коли згоріла крамниця, я думала про одне: що 1-го числа мені потрібно заплатити за житло, - ділиться Катерина Колмикова. – Де я житиму? На лаві, в коробці? Де спати? Де помитися? Повернувся цей страх знову, що залишишся на вулиці. Оце страшно. І коли люди самі почали відправляти мені на банку гроші, я думала лише про те, що я маю чим заплатити за наступний місяць за квартиру. Ні кредити, нічого мене не хвилювало – головне, що є де жити, а отже, є можливість якось відновитись і щось почати робити. Думала: "У мене є місяць, щоб знову все запустити". І врятовані вентилятори люди вже розкупили. І інший товар продовжує надходити.

Подружжя винаймає квартиру на околиці Києва. Ціна – 17 тисяч гривень на місяць + комуналка. Якщо раніше думали брати житло в кредит, щоб не платити оренду, то зараз щасливі, коли вдалося наскрести на наступний місяць.

– Живемо тут два роки і вдячні, що господарі не піднімають оренду, – каже Катерина. – На попередній квартирі раптово з 15-ти підняли до 28 тисяч гривень. Довелося з'їжджати.

Випадково виграла конкурс "Міс Україна"

Катерина згадує недавній випадок. Приїхала підписниця, передала конверт із грошима та маленьку іграшкову корону.

- Я не могла з нею зустрітися, передала через чоловіка, але потім їй написала та подякувала, - ділиться наша співрозмовниця. – Вона сказала: «Ваш контент колись допоміг мені пережити події у Донецьку». А корона тому, що вперше, коли вона мене побачила, я була в короні. Сказала: «Не забувайте, що ви королева, навіть у таких умовах». Я сиділа з цією короною і плакала. Це, мабуть, найдорожче… Хоча я так і не розумію, чим я допомогла і що я такого зробила… Отакі дивні речі зі мною відбуваються.

Катерина Колмикова не лише підприємниця. Вона ще "Міс Україна plus size" 2021 року. І акторка – після переїзду з Маріуполя грала у театрі у Києві. Починала у рідному місті.

– Ще у 2019-му я пішла на курси ораторського мистецтва, щоб навчитися гарно говорити – хотіла записувати ролики для соцмереж, – пояснює Катерина. - І там мені порадили спробувати себе в акторській майстерності. Через три місяці я вже грала у виставах.

Щоправда, зарплата залишала бажати кращого – 15 тисяч гривень. Виручали зйомки як моделі.

– Сестра, коли підбирала моделей для своїх магазинів, побачила оголошення, що шукають учасниць на конкурс "Міс Маріуполь plus size", – розповідає Катерина. – Я вирішила перевірити, чи пройду. Заради жарту. І… випадково виграла конкурс. А потім виявилось, що за контрактом я зобов'язана брати участь у Всеукраїнському конкурсі. Я не хотіла – навіщо це мені треба, це витрати, костюми. Але ж підписала договір, не подивившись.

Катерина каже: з огляду на її характер, могла з ними посваритися і не поїхати. Але на очі потрапило інтерв'ю одного з рестораторів, який казав, що не бере на роботу повних – мовляв, вони ліниві.

– Мене це зачепило, бо особисто я працюю дуже багато, – зазначає Катерина. – Захотілося довести, що повні – не ліниві, і взагалі не смійте нас ображати! Поїхала на конкурс. І знову виграла.

Наступним етапом мав стати світовий конкурс у Бразилії. Але почалася війна.

Підтримують підписники

Після переїзду до Києва Катерина почала отримувати пропозиції щодо роботи моделлю. Їздила на кастинги, зйомки, що теж підживлювало сімейний бюджет.

– Попрацював день – і вже можеш заплатити за два місяці за квартиру, – зазначає Катерина. – Якщо за кордоном. Минулого року до Мілана їздила на зйомки. В Україні за це мало платять.

Зараз Катерина намагається далеко не заглядати вперед.

– Я тримаюся лише завдяки коментарям та повідомлень, – признається Катерина Колмикова. – Бачу, що вони щирі, люди співчувають. І це надихає мене щось робити.

Допомоги від держави сім'я не отримує – дохід був понад 10 тисяч гривень на місяць.

Ключі від усіх дев'яти магазинів, що згоріли, досі в її сумочці. Як і від квартир – своєї, батьків та батьків чоловіка, гаража у Маріуполі.

– У Маріуполі люди, їдучи, прощалися з містом і вішали ключі в одному місці, – згадує Катерина. – А я не змогла своїх віддати. Не знаю, навіщо я їх бережу. Хоча мені вже нема чого ними відкривати.

Наприкінці розмови Катерина Колмикова розповідає про нещодавню мінівідпустку. Їздили до Одеси.

- Я маріупольчанка, морська людина, - зазначає вона. - Коли почалася війна, я, яка щиро обожнює своє місто, на емоціях говорила: нехай його віддадуть, тільки щоб люди не гинули. Але в Одесі, стоячи біля моря, я чітко відчула: я стоятиму в українському Маріуполі біля моря, як раніше. Я у цьому переконана.