Кримський міст більше не рятує: як Україна змінює правила гри на півострові

У ніч на 23 червня тимчасово окупований Кримський півострів знову зазнав атаки безпілотників. На тлі нальоту безпілотників окупаційна влада перекрила рух через Кримський міст. З різних районів півострова надходили повідомлення про вибухи та роботу засобів протиповітряної оборони.

У Керчі сталася велика пожежа на ТЕЦ у районі Аршинцевого. За попередніми даними, після прильоту загорівся резервуар на території об’єкта. Крім того, цього ж ранку в Сімферополі сталася пожежа поруч із торговим центром "Доброцен".

Напередодні СБС України завдали удару одразу по трьох поромних переправах неподалік від порту Кавказ. Варто зазначити, що поромне сполучення не вперше зазнає ударів українських дронів, повідомляє військовий експерт Олександр Коваленко. Наприклад, на початку березня ГУР МО України завдало удару по дорожніх переправах "Авангард" і "Слов'янин", а в квітні результат було закріплено ударами по "Слов'янину".

Станом на початок року у Росії залишалося сім працездатних поромів, що курсують через Керченську протоку, а після вчорашнього удару їх залишилося лише два, зазначає Коваленко. І тепер росіянам доведеться внести серйозні корективи у свої плани на літо.

А представник окупаційної влади, так званий "губернатор" Севастополя Михайло Развожаєв підтвердив, що на півострові припинено вільний продаж палива, і попередив про перебої з електропостачанням. Тим часом у Криму почалися віялові відключення та запроваджено графіки подачі електроенергії.

Те, що зараз відбувається, — Сили оборони України відрізають окупований Крим від материкової України, повідомляє військовий експерт Дмитро Снєгирьов. Удари наносяться як безпосередньо по Чонгарському перешийку, так і по Чонгарському та Вірменському мостах.

"Тобто, фактично, йдеться про паралізацію логістики російських окупантів та неможливість використовувати Крим як базу для накопичення ресурсів. Причому, зауважу, самі окупанти визнають серйозні логістичні проблеми під час передислокації особового складу, боєкомплектів, продовольства, води та, головне, паливно-мастильних матеріалів безпосередньо до лінії зіткнення", — зазначає експерт.

А нещодавно міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що Крим незабаром стане островом. Він офіційно підтвердив курс на логістичну блокаду півострова. Українські дрони середньої дальності планомірно завдають ударів як по Керченському мосту, так і по інфраструктурі, що з’єднує Крим з окупованою частиною Херсонської області (мости біля села Ставки та селища Войінка).

Виникає питання: якщо у росіян у Криму справи підуть не дуже добре і вони програють логістичну війну, як Україні повернути півострів і скільки часу на це знадобиться? І наскільки реально це втілити в життя?

Можливо, через 20 років Крим стане нашим

Як зазначає політолог Руслан Бортник у коментарі для Фокусу, сама Росія демонструвала готовність поставити під сумнів нібито непорушний статус Криму через 20 років — пропонувалося провести повторний референдум. Тобто це така невеличка щілинка можливостей. Це свідчить про те, що питання Криму не є на 100% остаточно вирішеним навіть для російських еліт, раз вони були готові обговорювати його у 2022 році.

Повернути Крим Україні можна через певні перехідні етапи, наголошує політолог. Спочатку у Криму має з’явитися представництво України та міжнародних організацій на підставі політичної домовленості, а також має бути забезпечена вільна діяльність українських ЗМІ, громадських організацій та бізнесу. Потім можлива передача Криму під спільне управління або під міжнародну адміністрацію за участю України та Росії. Після цього — проведення міжнародно визнаного референдуму та повернення Криму до складу України.

"Пройшовши ці три етапи, ми можемо дійти до того, щоб повернути Крим. Повернути його одразу неможливо, не спровокувавши ядерного конфлікту. Проблема в тому, що у нас немає флоту, у нас немає можливості на суші встановити контроль над півостровом. І навіть перекриття всієї логістики Криму не вирішує це питання", — підкреслює Бортник.

Свого часу у Криму не було мосту аж до 2018 року, не було й сухопутного маршруту до півострова, і все одно ми не могли повернути собі Крим, зазначає політолог.

"Тому слід розуміти, що, пройшовши ці три етапи — спочатку повернення України до міжнародних процесів, потім через спільне управління, а згодом через передачу Криму Україні — ми могли б повернути півострів, наприклад, безболісно й безконфліктно, у перспективі приблизно за 20 років", — вважає політолог.

Незважаючи на те, що у нас зараз є прокуратура Криму, адміністрація Криму та інші структури, до завдань яких входить збереження якомога ширших соціальних, правових та економічних зв’язків з окупованим півостровом, ефективність їхньої роботи є недостатньою. Великої шкоди нам завдали деякі внутрішні політичні рішення, наприклад, блокада Криму свого часу. Усе це віддаляло півострів, а нам потрібно, образно кажучи, обіймати його. Навпаки, необхідно максимально стимулювати поширення українського бізнесу, медіа та туризму — проводити своєрідну повторну політичну українізацію півострова.

"Але зараз це неможливо зробити. Це стане можливим лише після військової перемоги та завершення активної фази бойових дій. Адже зараз наші дрони летять до Криму, і це теж не дуже сприяє приєднанню. Але, з іншого боку, це створює умови для повторних переговорів щодо Криму", — каже Бортник.

Україна має інструменти впливу на півострів, і для Росії є привід знову обговорити питання Криму з Україною, підкреслює політолог.

Крим — "священна корова" для Кремля

У військовому плані Україна може створити проблеми з логістикою, але повністю перекрити Крим нереально: український флот не панує в Чорному морі. І доки у Кремля є хоча б пороми, організувати постачання можна. Як зазначає у коментарі для Фокусу політолог Андрій Золотарьов, до 2018 року Крим існував без сухопутного сполучення та без Кримського мосту. Сьогодні проблеми є, але це здебільшого проблеми цивільного сектора: у військових і силових структур є паливо — отже, контроль над півостровом Кремль не втратив.

"Що стосується військової сфери, давайте згадаємо події 2022 року. Ні ЗСУ, ні російській армії не вдавалося проводити масштабні операції з форсування водних перешкод та десантування. З 2022 року Україна серйозно ослабила російський флот, і у Кремля виникли проблеми з десантними суднами. Але й у нас таких можливостей не з’явилося. Залишилася лише можливість висаджувати диверсійні групи та використовувати штурмові човни, які надала Швеція. Тому говорити про десант у Криму, яким лякає Стрєлков-Гіркін, поки що передчасно. Залишається лише сухопутний варіант — через перешийки. Чи є у нас такі резерви, які могли б прорвати російську оборону? Боюся, що ні", — підкреслює політолог.

Якщо говорити про дипломатичний шлях, то для Кремля Крим — це "священна корова". Віддати Крим — це все одно, що визнати поразку у війні. Тому нинішня влада навряд чи піде на такий компроміс.

"Більше того, ще до війни пропонувалися такі варіанти: Крим виноситься за межі переговорів, а все інше ми готові обговорювати, зокрема й Донбас — на конфедеративних засадах і під контролем України. Але Крим для них — "священна корова". Тому дипломатичний варіант із нинішньою владою, а також із тими, хто перебуває в найближчому оточенні Путіна, у найближчій перспективі не проглядається", — вважає Золотарьов.

Ну і найголовніше, на думку політолога, досить жорстка логістична ізоляція Криму навряд чи сприятиме зростанню симпатій до України серед кримчан. Це означає, що ми воюємо за територію, але не за людей, підкреслює експерт. Тобто, навіть якщо провести референдум під міжнародним контролем, на думку Золотарьова, його результати можуть виявитися не на користь України.

"Тому поки що тема Криму — це значною мірою інформаційний порядок денний, який затьмарює проблеми на Донбасі, де ситуація на полі бою складається не на нашу користь. Крим — це яскрава картинка для наших партнерів. Безумовно, вона багато чого змінює у сприйнятті ситуації. Можливо, це сигнал про те, що гроші та ресурси, які нам надають, не марнуються й використовуються ефективно. У цьому є своя логіка. Але що стосується реальності повернення Криму військовим або дипломатичним шляхом — поки що я такої можливості не бачу", — підсумовує Золотарьов.

Раніше Фокус розбирався, що означає можливий відхід російських військ з Кінбурнської коси і чому це поки що не означає ані негайного вторгнення ЗСУ на територію, ані початку операції зі звільнення Криму.

Також Фокус повідомляв, що 22 червня ЗМІ повідомляли про початок віялових відключень електроенергії в Криму на тлі напруженої ситуації в регіоні.