Небувалий позов: президент Чехії судиться з прем'єром через саміт НАТО

Історія сягнула свого піку, коли президент Петр Павел звернувся до Конституційного суду країни, освідчуючи рішення прем'єр-міністра Андрея Бабіша не включати його до офіційної делегації на липневий саміт НАТО в Анкарі. Це стало несподіванкою, адже з часу вступу Чехії до Альянсу глави держави традиційно представляли країну на таких зустрічах, і сам Павел був присутній на всіх самітах з моменту вступу на посаду у 2023 році.

У своєму поданні глава держави просить суд визначити, який саме державний орган уповноважений ухвалювати рішення щодо участі президента у зустрічах найвищого рівня Альянсу. Павел стверджує, що Бабіш намагається "виключити" його з саміту, таким чином "обмежуючи роль, надану йому Конституцією".

Спір стосується не лише представництва на саміті, а й глибших розбіжностей. На зустрічі в Анкарі прем'єр-міністр Чехії, як очікується, оголосить про рішення скоротити оборонні витрати до 1,8% ВВП, що нижче за цільовий показник НАТО в 2%. Будучи колишнім генералом, Павел виступає проти цих скорочень, називаючи їх "безвідповідальними", що, ймовірно, і стало причиною його недопуску.

Андрей Бабіш, поважаючи право президента звертатися до суду, не підтримує такий спосіб вирішення суперечки. На його думку, конфлікти між вищими посадовими особами держави не повинні переходити в судову площину. Він зазначив, що цей саміт "відрізнятиметься від попередніх", обґрунтовуючи відсутність президента.

Проте Петр Павел наголошує, що справа виходить далеко за межі питання участі в конкретному міжнародному заході. За його словами, йдеться про принциповий розподіл повноважень між конституційними інститутами влади. Він застеріг, що відмова від захисту президентських компетенцій могла б створити небезпечний прецедент і відкрити шлях до подальшого звуження повноважень інших конституційних посадовців.

Цей конфлікт є черговим етапом політичного протистояння між Павелом і Бабішем, яке триває ще з часів президентської кампанії 2023 року, коли вони були головними суперниками у боротьбі за посаду глави держави. Очікується, що Конституційний суд розгляне це питання на найближчому пленарному засіданні.

З моменту вступу Чехії до НАТО, участь президентів у самітах Альянсу завжди була усталеною практикою, що підкреслювало єдність зовнішньополітичного курсу країни. Ця традиція допомагала підтримувати стабільність у міжнародних відносинах та гарантувала високий рівень представництва країни на світовій арені.

Важливою також є позиція Чехії щодо ініціативи із закупівлі боєприпасів для України. Раніше Петр Павел заявляв, що з моменту вступу Бабіша на посаду кількість країн, що беруть участь у цій ініціативі, зменшилася вдвічі: з 18 до 9, що може свідчити про суттєві зміни в оборонній політиці Чехії та її ставленні до міжнародних зобов'язань. Дізнатися більше можна, переглянувши Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

"Якби я не захищав ці повноваження, я б ніс певну відповідальність за те, що широко відкрив би двері для подальшого свавільного обмеження повноважень конституційних посадових осіб", — заявив Петр Павел.

"Конституційним посадовцям не личить подавати позови один проти одного", — написав Бабіш у соціальній мережі X, зазначивши, що він "не вважає це гарною ідеєю", хоча й поважає рішення президента повідомляє Politico.

Цей судовий позов стане перевіркою конституційних принципів Чехії та може суттєво переформатувати баланс влади в країні. Результат чекає вся Європа, адже він визначить не лише долю конкретного саміту, а й майбутню динаміку взаємин між найвищими посадовими особами держави, впливаючи на її міжнародну позицію та внутрішню стабільність.