Перекази на картку під прицілом податкової: кому загрожують величезні штрафи

Перекази з картки на картку — звична справа для мільйонів українців. Хтось отримує оплату за фриланс, хтось продає речі через інтернет, а хтось просто допомагає родичам. Але межа між безпечною операцією та тією, яку податкова розцінить як прихований дохід, виявилася тоншою, ніж багато хто думав.

За словами юриста Євгена Булименка, прямого штрафу саме за "переказ на картку" українське законодавство не передбачає. Проблема починається тоді, коли Державна податкова служба кваліфікує регулярні надходження як дохід, з якого не сплатили податки.

Що допомагає податковій вас знайти

Ще з 2024 року Національний банк почав надавати ДПС дані про великі обсяги P2P-транзакцій. НБУ отримує від усіх банків інформацію про перекази з картки на картку, формує список клієнтів із найбільшими сумами оборотів — і передає його податковій. А та, своєю чергою, спрямовує вказівки місцевим органам за місцем реєстрації кожної людини.

Під особливий контроль потрапляють рахунки, де присутні чіткі маркери ризику: регулярні великі суми, системний характер платежів, надходження від багатьох різних людей, невідповідність обсягу операцій офіційним доходам або явні ознаки ведення бізнесу без сплати податків. Особливо це стосується активної торгівлі через соцмережі, маркетплейси чи Telegram-магазини.

Алгоритми аналізують не лише суми, а й частоту переказів, призначення платежу та зв'язок між відправником і отримувачем. Якщо призначення не вказане або виглядає шаблонно — ризик перевірки зростає. Банки зобов'язані повідомляти про підозрілі операції фінансовому моніторингу, який передає інформацію податківцям.

Як відбувається перевірка на практиці

Схема проста й невблаганна. Спершу місцева податкова надсилає людині лист із проханням пояснити велику кількість переказів і підтвердити їхнє походження. Далі на основі листа від НБУ та пояснень — або їх відсутності — складається акт податкової перевірки. У ньому фіксується, що оборот за P2P-переказами визнається доходом, і на нього нараховується ПДФО та військовий збір.

Якщо платник не дає жодних пояснень — податкова виписує податкове повідомлення-рішення. Не сплатили вчасно? Сума автоматично оформлюється як податковий борг. А далі — звернення до суду й офіційне судове рішення про стягнення.

Скільки доведеться заплатити

Порушнику нарахують 18% ПДФО та 5% військового збору від усієї прихованої суми. Для прикладу: зі 100 000 гривень переказів доведеться доплатити 23 000 гривень податків. Але це ще не все. Згідно зі статтею 123 Податкового кодексу, за заниження зобов'язання накладається штраф — 25% від суми нарахованого податку. За повторне аналогічне порушення штраф зростає до 50%.

Крім того, за кожен день прострочення платежу нараховується пеня на підставі статті 129 ПКУ. Як пише РБК-Україна, у судових реєстрах уже є десятки реальних справ, де люди роками отримували перекази на звичайну картку — а потім в один день отримували лист від податкової, акт перевірки й вимогу сплатити сотні тисяч гривень.

Які перекази не оподатковуються

Важливо знати винятки. Подарунки або допомога від близьких родичів першого ступеня — батьків, дітей, подружжя — податком не обкладаються. Як і грошові подарунки, на які оформлені договори дарування. Сам факт переказу грошей на картку не є підставою для оподаткування — податкові наслідки виникають лише тоді, коли надходження мають ознаки доходу й не були задекларовані.

Варто пам'ятати про строки: усі кошти, перераховані протягом 2025 року, можуть обкладатися податком до 1 серпня 2026 року. Строк позовної давності спливає аж 1 серпня 2029 року. Тож на кожен незрозумілий переказ варто дивитися з думкою: чи зможете ви пояснити його протягом наступних трьох років.

Окремий ризик — для тих, хто фактично розгорнув бізнес через особисті карткові рахунки, ігноруючи реєстрацію підприємницької діяльності. Це стосується й ФОПів: якщо гроші, пов'язані з підприємницькою діяльністю, надійшли на особисту картку, податкова може розцінити їх як звичайний дохід фізичної особи й обкласти за ставками 18% плюс 5%.