Що не можна робити на Івана Купала: групова любов, ніч пристрасті й злі духи

На Івана Купала час найбільшої сили сонця. В уяві наших предків це час святковий і чудодійний. Вони вірили, що в цей день "сонце в воді купається", тому й вода очищає. Таку ж силу має й вогонь. Що потрібно знати про свято Івана Купала, що відзначається в ніч з 23 на 24 червня, – читайте у матеріалі Фокусу.

Дослідниця української народної традиції Леся Храплива-Щур у праці "Українські народні звичаї в теперішньому побуті" пише, що в цей вечір хлопці й дівчата розводили вогнище і скакали через нього. Це очищувало й приворожувало щастя. Якщо скакали хлопець з дівчиною разом, це пророкувало їхнє одруження.

Коріння свята

Івана Купала – це стародавнє свято літнього сонцестояння, яке первісно відзначали в найкоротшу ніч року. Із прийняттям християнства воно злилося з Різдвом Іоанна Хрестителя, звідси й назва – Іван Купала. Але церква так і не змогла вигнати з нього дух язичництва: вогонь, вода, трави, оголеність і вільне кохання залишилися серцевиною свята на століття.

Саме слово "купала" дослідники пов'язують із двома значеннями: "купатися" (очищення у воді) і "купати у вогні" (стрибки через багаття). Обидва образи – ключові для розуміння свята.

Що відбувалося в купальську ніч

Головне дійство – величезне багаття, яке розпалювали на пагорбі або біля річки. Вогонь для нього здобували виключно тертям – жодних кресал і тим паче запальничок. Такий вогонь вважався живим, тобто священним.

Пари стрибали через полум'я, тримаючись за руки. Якщо руки не розімкнулися – бути їм разом. Якщо розімкнулися – розлучаться до наступного Купала. Молодики змагалися у висоті стрибка: чим вище, тим більше щастя і кращий урожай. Через вогонь проганяли навіть худобу, щоб вберегти від хвороб і відьом.

Купання і вода

У купальську ніч уся вода набувала цілющої сили. Вважалося, що злі духи полишають річки й озера, і вода стає абсолютно чистою. Купалися всі – незалежно від віку і статусу. Прийнято було купатися голими, що у звичайний час було немислимим.

Дівчата вмивалися росою на світанку – для краси та здоров'я шкіри. Роса на купальське ранку вважалася чарівною, зібраною з листя трав до сходу сонця.

Ворожіння на долю

Як і всі знакові свята року, на Івана Купала ворожили. Дівчата плели свої вінки зранку та залишали, "щоб їх сонце поцілувало", а ввечері пускали на воду зі засвіченими свічками. Такі ж вінки пускали й хлопці, і чиї вінки зійшлися, ті й мали одружитися. Якщо вінок тонув, – це віщувало смерть.

Було теж повір'я, що в ніч під Купала цвіте й "горить вогнем" папороть. Під цією квіткою заховані великі скарби, а сама вона дає надлюдську силу й щастя. Та лихі сили сторожать її і може її здобути тільки великий сміливець.

Плетіння вінків, мабуть, найвідоміший жіночий обряд. Дівчата вплітали до вінка польові квіти, осоку, часник (від нечисті) та свічку. Увечері вінки пускали на воду:

• поплив прямо – незабаром вийдеш заміж;
• закрутився на місці – ще рік у дівках;
• потонув – лихо або смерть близького;
• поплив до берега хлопця – він і буде твоїм;

Хлопці нерідко заходили у воду й ловили вінки, щоб знайти свою пару.

Збір трав та зілля

У купальську ніч трави набирали особливої сили. Знахарки і звичайні жінки йшли на луки й до лісу – збирати звіробій, материнку, деревій, безсмертник, папороть. Вважалося, що зібране цієї ночі зілля цілюще, захищає від злих духів і навіть допомагає у любовних справах.

Окреме місце займала папороть. За легендою, рівно опівночі вона зацвітає – і той, хто знайде квітку папороті, отримає доступ до скарбів, розумітиме мову звірів і птахів. Але охоронці скарбів усіляко намагатимуться збити шукача з пантелику – галасом, жахіттям чи примарами.

Хороводи, пісні й групові гуляння

Свято ніколи не було приватним. Уся громада збиралася разом: водили хороводи, співали купальських пісень (вони збереглися і до нашого часу), розігрували обрядові дійства: "топлення" або "спалення" опудала Купали, символічні весілля.

Купальська ніч – єдина у році, коли суспільна мораль свідомо послаблювалася. Молодь отримувала негласний дозвіл на вільнішу поведінку. Пари, що утворилися цієї ночі, нерідко йшли до шлюбу вже восени.

Ліс у купальську ніч

Похід до лісу – окрема і дуже важлива частина свята. Ліс у народній уяві — це завжди інший світ, де діють інші правила, а в купальську ніч він відкривається повністю. Молодь ішла до лісу шукати квітку папороті, іншими словами – усамітнитися. Саме в лісі відбувалося те, про що всі знали, але вголос не говорили. Купальська ніч – час, коли природа і суспільство разом давали дозвіл на любов.

Що не можна робити в купальську ніч

• Хто засне в купальську ніч – проспить найважливіше. До того ж сонна людина беззахисна перед нечистю, яка саме цієї ночі гуляє особливо вільно.
• Ходити на самоті. Особливо в ліс, до води, на роздоріжжя. Духи вибирають одинаків.
• Не можна купатися після опівночі. До того часу вода цілюща – після опівночі нечиста сила повертається у воду.
• Не можна підбирати чужі вінки. Знайдений на землі вінок може бути навіяний відьмою. Підібравши, візьмеш на себе чужу долю або хворобу.
• Не можна позичати нічого з дому – ні вогню, ні солі, ні хліба. Поріг дому цієї ночі особливо важливий: дати щось із рук до рук – значить передати добробут і удачу.
• Не можна лихословити і сваритися. Слова цієї ночі мають особливу силу – погане повернеться потрійно.
• Не можна рвати траву до сходу сонця голими руками без молитви або примовки. Інакше набереш не цілющу, а отруйну силу.
• Не можна оглядатися, повертаючись додому після обрядів. Якщо щось покликало тебе ззаду – не озирайся.

Як святкують Купала сьогодні

Найвідоміші сучасні фестивалі проходять поблизу Переяслава, у Пирогові під Києвом, у Карпатах.

Сучасні купальські вечори зберігають головне: живий вогонь, стрибки, вінки на воді, пошук папороті, нічне купання. Атмосфера, яка виникає, – щось незвичайне навіть для людей, які прийшли зі скептицизмом.

Нагадаємо, раніше Фокус писав:

• Щороку в третій четвер травня відзначаємо День вишиванки. Це свято вишитої сорочки як символу національної єдності та давніх звичаїв, що передаються з покоління у покоління. Втім, далеко не всі знають її таємниці.
• Українська греко-католицька церква та Православна церква України перейшли на новоюліанський календар у вересні 2023 року. Тож у 2025 році День святого Володимира святкуватимуть 15 липня, а не 28 липня, як раніше.

21 червня ми відзначали День батька — свято, коли кожен має нагоду подякувати найріднішим чоловікам за їхню підтримку, мудрість та безкінечне терпіння.