Трамп "прозрів" щодо України?: що стоїть за різкою зміною тону США

Володимир Зеленський і Дональд Трамп / © Володимир Зеленський

Після непростого 2025 року адміністрація президента США Дональда Трампа демонструє ознаки реальної зміни підходу до України. Попри оптимістичні сигнали, залишається головне питання: чи готові у Вашингтоні перетворити зміну риторики на реальні дії.

Про це йдеться у статті Foreign Policy.

Зміна ставлення США до України

Трамп тривалий час демонстрував скептичне ставлення до України. Під час напруженої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у лютому 2025 року він заявив, що український лідер «не має козирів». Втім, цьогорічний саміт «Великої сімки» продемонстрував інший підхід. Минулого тижня Трамп охарактеризував Росію як «наступальну» сторону у війні та підтримав заяву на користь України. Президент Франції Емманюель Макрон окремо підкреслив, що очільник Білого дому демонструє «реальну зміну підходу» щодо України.

Схоже, що зміни в настроях простежуються не лише у самого Трампа, а й серед представників його адміністрації. Державний секретар Марко Рубіо у травні наголосив, що Україна має найпотужнішу армію в Європі, а також звернув увагу на масштаби російських втрат.

«Росіяни щомісяця втрачають уп’ятеро разів більше солдатів, ніж українці», — сказав Рубіо.

У четвер цю оцінку повторив міністр оборони Піт Гегсет: «Українці утримують свої позиції навіть попри постійні російські штурми».

Чому США змінили ставлення до України?

Медіарадник української громадської організації «Разом для України» Остап Яриш пояснив цю зміну, зокрема, успішними діями держави на фронті — передусім завдяки використанню дронів середньої та великої дальності.

За словами Яриша, ці атаки серйозно підірвали образ Росії як недосяжної та захищеної держави, водночас породжуючи резонансні кадри руйнувань у Москві та Санкт-Петербурзі. Один із таких ударів викликав густі чорні клуби диму, які було видно навіть із території престижного економічного форуму, де перебував президент Росії Володимир Путін.

«Вони дуже наочні, тому, думаю, це впливає на суспільне сприйняття. Ефективні удари України говорять голосніше й переконливіше, ніж будь-яка російська пропаганда», — пояснив Яриш.

Консолідація на підтримку України серед прихильників Трампа

Водночас серед впливових прихильників Трампа також дедалі помітнішою стає консолідація на підтримку України, хоча поки складно оцінити, наскільки вагомий цей вплив усередині американської влади.

Останніми тижнями ультраконсервативна інфлюенсерка Лаура Лумер опублікувала низку проукраїнських і антиросійських повідомлень у соцмережах. Частково це стало реакцією на поїздку до Росії іншої ультраправої інфлюенсерки — Кендіс Оуенс.

Раніше Лумер уже мала певний вплив у Білому домі завдяки своїм зв’язкам із Трампом і була причетна до кадрових змін у Раді національної безпеки на початку його президентства.

Меган Моббс, донька колишнього спецпредставника Трампа з питань України Кіта Келлога та відома консервативна прихильниця України, наголосила, що з політичною базою президента США можна працювати активніше.

«Вони цілком відкриті до переконання — але з ними просто ніхто не працює», — сказала вона.

Захід, присвячений Росії, який 10 червня організував Independent Women’s Forum, де Моббс обіймає посаду директорки, зібрав аналітиків провідних американських «мозкових центрів» і представників руху MAGA. Серед учасників були представники організації PragerU, а також Алексіс Вілкінс — партнерка директора ФБР Каша Патела, яка заявляла, що стала ціллю російської кампанії дезінформації.

Однак питання про те, чи трансформується ця зміна риторики у практичні рішення, залишається відкритим.

Зміни риторики США щодо України може не вилитися в конкретні дії

Україна й надалі наполягає на додаткових ракетах для систем ППО MIM-104 Patriot, а також на поверненні повноцінних американських санкцій проти російського нафтового сектору, частину яких США тимчасово пом’якшили через нестабільність світового нафтового ринку на тлі війни з Іраном. Поки що адміністрація Трампа не оголошувала про нові постачання ракет для «Patriot».

Водночас минулого тижня Міністерство фінансів США не подовжило дію винятку, який тимчасово послаблював частину санкцій щодо російської енергетики. Проте залишається незрозумілим, чи свідчить це про повернення до попередньої санкційної стратегії.

Прихильники України вже неодноразово ставали свідками подібних змін у риториці Вашингтона, які згодом не виливалися у конкретні дії.

Так, у вересні 2025 року після зустрічі із Зедленським Трамп заявив, що Київ може «повернути всю Україну в її початковому вигляді». А віцепрезидент Джей Ді Венс згодом публічно говорив про можливість передавання Україні далекобійних крилатих ракет Tomahawk. Проте після чергової розмови з президентом Росії Володимиром Путіним американський лідер відступив від цих намірів.

Попри те, що Білий дім поступово демонструє більш прихильну до України позицію, у своїй політиці щодо Москви він традиційно уникає різких заяв. Така стриманість у риториці може свідчити про небажання надмірно посилювати тиск на Росію.

Один із європейських чиновників розповів, що звертався до Білого дому із закликом публічно засудити Росію у відповідь на одну з її дій у війні проти України. За його словами, у Вашингтоні відмовилися від такого кроку, аргументуючи це тим, що подібна заява могла б негативно вплинути на мирний процес, який курують США.

Інший європейський посадовець також підтвердив, що представники Білого дому в приватних розмовах давали зрозуміти: вони не готові відкрито виступати з критикою Росії, щоб не поставити під загрозу переговорний процес.

Водночас чиновники нижчих ланок останнім часом стали помітно жорсткішими у своїх оцінках дій Москви. 8 червня високий представник США в ООН відкрито засудив російські атаки по Україні, охарактеризувавши війну як «стратегічну катастрофу» для Москви.

А 15 червня посольство США в Києві різко відреагувало на російський удар по Києво-Печерській Лаврі, назвавши цю атаку «неприйнятною».

Однак сигнали з Вашингтона залишаються неоднозначними.

Після того як у травні російський безпілотник влучив у житловий будинок у Румунії неподалік українського кордону, поранивши двох громадян держави-члена НАТО, посол США при Альянсі написав у X, що Штати «захищатимуть кожен сантиметр території НАТО» — однак не уточнив, від кого саме.

У середу, в той самий день, коли лідери «Великої сімки» опублікували заяву про «непохитну підтримку України», Трамп уникнув прямої відповіді на питання про те, хто несе більшу відповідальність за війну.

«Я не хочу це коментувати, тому що намагаюся покласти їй край», — сказав він.

До слова, США в ООН закликали Росію негайно погодитися на мирні переговори, наголосивши, що час не на боці Москви. Американський представник Ден Негря підтвердив підтримку України, засудив атаки на цивільну інфраструктуру, вказав на критичні втрати російської армії — близько 40 тис. осіб щомісяця — і погіршення економіки РФ. У Вашингтоні наголосили, що єдиним шляхом завершення війни є дипломатія, тому закликали сторони якнайшвидше досягти домовленості про повне припинення вогню.