"Україна створила дуже хороші умови": інтерв'ю генерала Годжеса про завершення війни

Зараз Володимир Путін не готовий завершувати війну, він все ще вважає, що може перемогти. Водночас росіяни дедалі більше відчувають на собі її вплив. Зокрема, через удари України та паливну кризу, вони не можуть навіть заправити свої автомобілі.

Генерал-лейтенант армії США у відставці Бен Годжес в інтерв'ю 24 Каналу розповів, як українські атаки по Москві впливають на Путіна й росіян, та чи готові в Росії до закінчення війни. Деталі – далі у матеріалі.

У кого ініціатива у війні?

У російських окупантів зараз не вистачає палива для цивільного населення через українські удари безпілотниками по сухопутному коридору між Росією та окупованим Кримом, а також через удари середньої дальності. На вашу думку, чи почала Україна нарешті перемагати у цій війні чи принаймні переламувати хід війни на свою користь?

Безперечно. Мені подобається прокидатися щоранку й бачити дим, що підіймається над черговим російським нафтопереробним заводом, ураженим мостом, чи російськими колонами й технікою, що горять.

Мені також подобається бачити фотографії шокованих російських туристів у Криму. Вони не можуть повірити, що це відбувається, бо, як на мене, це лише підтверджує, що російський уряд не був щирим зі своїм народом щодо реального стану справ на війні. Кому спаде на думку везти свою родину до Криму на літній відпочинок посеред війни з огляду на все те, що там відбувається?

Тепер російське населення, можливо, починає потроху відчувати, з чим українці стикаються вже багато років.

Для мене очевидно, що ініціатива перейшла на бік України. Це триває вже деякий час, але тепер це стає все очевиднішим навіть для скептиків, які не були впевнені, що Україна зможе це зробити. Але, звичайно, це ще не кінець. Немає жодних гарантій, що так буде й надалі, та я вважаю дуже важливим, щоб Україна, а також Захід не зменшували обертів. Потрібно продовжувати так само.

Повне інтерв'ю Бена Годжеса: дивіться відео

Як ви вважаєте, це справді переломний момент у цій війні? Оскільки, як ви щойно згадали, навіть найскептичніші військові аналітики зараз визнають успіхи України в контексті далекобійних ударів. Володимир Путін не може їх зупинити.

Так. Я не впевнений щодо фрази "переломний момент". Ніколи не знаєш, що це був переломний момент, поки не озирнешся назад і не побачиш, коли це сталося. Тому я не вважаю, що нам потрібно намагатися визначити, чи вже настав переломний момент.

З іншого боку, я вважаю за справедливе сказати, що це позитивний момент. Дедалі більше аналітиків та експертів визнають, що ініціатива перейшла до України. Хочеться сподіватися, що уряд США та адміністрація Дональда Трампа також це визнають і припинять цей абсурд із тим, у кого всі карти.

Чи змінить Трамп підтримку України після визнання її успіхів?

Нещодавно ми почули позитивні заяви на адресу України з боку президента Трампа, а також міністра оборони США Піта Гегсета. Вони нарешті визнали, що Україна не просто тримається, а й успішно дає відсіч. Чи може це змінити характер підтримки України з боку США? Чи ви очікуєте, що програма PURL збережеться та європейці продовжать закуповувати американську зброю для України?

Мені хотілося б побачити зміну політики, щоб вони зробили це пріоритетом, як ми й обговорювали. Ми з вами не раз обговорювали, що навіть за минулої американської адміністрації, попри їхню підтримку, вони так і не сказали прямо, що хочуть перемоги України. Адміністрація Трампа в цьому плані діє навіть гірше – й у питаннях надання допомоги, й в інших аспектах. Тож, чесно кажучи, я цього не чекаю.

Я не вірю, що президент Трамп може якось змінити свою позицію незалежно від його заяв. Те саме стосується його адміністрації. Конгрес, як і раніше, налаштований дуже прихильно, як і більшість американців. Але, думаю, і в європейських столицях, і в Києві вже усвідомили, що доведеться діяти без серйозної участі з боку адміністрації Трампа.

На саміті Великої сімки президент Трамп все ж таки підписав спільну заяву, яка закликає до більш активної підтримки України. Це добрі новини. Добре, що він це зробив, але, звісно, ​​у нього зараз багато інших турбот, наприклад, переговори з іранцями. Адже ми стикаємося з внутрішніми викликами. Вважаю, що вони забирають у нього багато часу та енергії.

Президент Франції Еммануель Макрон зауважив, що США змінили свою позицію. Раніше Трамп вважав, що поразка України є неминучою, тому США просували мирну угоду. Тепер Трамп усвідомив, що російське керівництво вводило його в оману. На ваш погляд, як це може вплинути на переговори? Чи виступатимуть США в ролі так званого посередника, і чи вони займуть сторону України за столом переговорів?

Я хотів би, щоб США відіграли головну роль у цьому процесі, але я не довіряю адміністрації Трампа. Вони або не усвідомили справжніх причин цієї війни, або вважали за краще їх проігнорувати.

Усі ці заяви, які я чув від держсекретаря Марко Рубіо, віцепрезидента Джей Ді Венса, президента Трампа та міністра фінансів Скотта Бессента, показують, що вони насправді не розуміють ситуації. І вони продовжують ставитися до цього як до якоїсь угоди з нерухомістю, хоча це стосується безпеки не лише Європи, а й, по суті, всіх нас. Вони й досі не використовують увесь арсенал економічних заходів проти Росії.

Особисто я, на жаль, не вірю, що адміністрація Трампа справді зможе допомогти у цьому питанні. Саме тому важливо, щоб Україна, Німеччина, Франція, Велика Британія та інші європейські лідери та держави працювали над цим самостійно.

У якому стані армія Путіна?

На ваш погляд, російська армія вже досягла своєї межі? Адже ситуація на лінії фронту зараз – одна з найкращих за останні 10 місяців, а російській армії так і не вдалося зробити жодного прориву або навіть досягти суттєвих тактичних успіхів.

Власне, військово-теоретична концепція кульмінаційної точки, яку ми почерпнули у Клаузевіца (пруський генерал, – 24 Канал) та Жоміні (відомий воєнний теоретик ХІХ століття, – 24 Канал), говорить, що супротивник досяг точки виснаження. Вони не можуть просуватися далі або через брак постачання, або через великі втрати.

Я не став би стверджувати, що в російських наземних силах закінчилися люди чи постачання. Річ у тім, що у них закінчилися ідеї. Вони досі намагаються повторювати те, що робили упродовж останніх чотирьох років. І поки вони не придумають, як прорвати лінію оборони України, поки росіяни не зрозуміють, як це зробити, думаю, ситуація залишатиметься у глухому куті. Принаймні для російської сторони.

Звичайно, це означає, що українцям, як мені здається, вдалося скоротити кількість військовослужбовців, які наражаються на ризик на лінії фронту, але при цьому ви все одно не зможете зрушити зону поразки в інший бік, поки Україна не знайде спосіб буквально змінити становище.

Я думаю, що Україна частково домагається цього, знищуючи російську логістику, колони постачання, мости та все, що розташоване на південному сході. Це правильна стратегія. Й тоді ми, можливо, побачимо повернення до більш маневрових бойових дій.

Зараз я не готовий стверджувати, що Росія досягла своєї межі. Я згадував про це раніше, коли говорив про атаки на Київ, але тоді мене багато хто критикував за те, що я помилився в оцінці того, чи досягла російська сторона своєї межі. Я не мав на увазі, що вони досягли межі можливостей у масштабі всієї війни. Я не стверджую, що у них закінчилися ресурси для ведення війни. Я лише констатую факт, що зараз вони просто не можуть просуватися вперед.

Чому війна зайшла у глухий кут і що буде далі?

На вашу думку, обидві сторони конфлікту зайшли у глухий кут?

Так, саме це я й намагаюся донести. Зараз все виглядає як глухий кут, але я не вважаю, що він має постійний характер.

На мій погляд, для України важливими є кілька речей. Поки Росія не просувається вперед, ЗСУ знищують логістику та стримують великі наземні угруповання противника. Це дає Україні можливість завдавати ударів великої дальності по російських об'єктах нафтогазової інфраструктури, а також ударів середньої дальності, які ізолюють Крим.

Я вважаю, що зі стратегічного погляду на цьому етапі війни ситуація виглядає позитивно. Звичайно, ситуація вкрай важка для українського військовослужбовця, який перебуває під постійними атаками російських дронів на фронті. Але на стратегічному рівні, я думаю, що Україна створила дуже хороші умови для подальших дій.

Як атаки на Москву впливають на Путіна та росіян?

Нещодавно відбулася знакова та одна з наймасованіших атак на Москву. Через неї Московський нафтопереробний завод загорівся й призупинив роботу. Що це означає для Володимира Путіна? Адже ці кадри, безперечно, злякали його, а також завдали колосального удару по його репутації в очах суспільства та його прихильників.

Я згоден з усім, що ви щойно сказали, але мені важко оцінити, який вплив це має особисто на Путіна та на людей довкола нього – людей, які утримують його при владі.

Тисячі російських громадян зараз проводять літню відпустку в Криму. Доки ці люди не усвідомлять, що відбувається, та що Росія програє цю війну, тиск на Путіна не буде таким вже й сильним.

Більшість втрат російських солдатів припадає на етнічні регіони, віддалені від Москви та Санкт-Петербурга. Тому я думаю, що ці атаки, про які ви говорили протягом останніх кількох тижнів, допоможуть росіянам чіткіше зрозуміти те, що відбувається.

Тепер вони відчувають наслідки, коли їм доводиться стояти в черзі по кілька годин, щоб заправити свій автомобіль, а якщо ви в Криму, то взагалі не можете купити бензин. Або коли всі аеропорти навколо Москви закриті через українські дрони. Це те, що, як я очікую, матиме вплив. Але мені важко об'єктивно оцінювати це. Зараз я вже не розумію, як мислять росіяни.

Чи можливо зараз досягнути угоди про припинення вогню?

Чи вважаєте ви, що удари дронами – це найсильніша карта України на сьогодні, й чи може вона змусити Путіна погодитися на якесь припинення вогню? Видання The Economist повідомило, що Україна та Росія зараз ведуть закриті переговори про можливе повне припинення вогню. Також президент Трамп зараз, ймовірно, зосередиться на питанні війни в Україні. Тож які зараз шанси на припинення вогню?

Володимир Зеленський звернувся до Володимира Путіна й заявив, що готовий до переговорів, а у відповідь Росія здійснила напад на Києво-Печерську лавру. Тому я не думаю, що росіяни зараз готові до цього.

Очільник МЗС Росії Сергій Лавров нещодавно висловив невдоволення європейцями. Він назвав це (припинення вогню, – 24 Канал) вимогою Європи. Тож вони, як і раніше, не відмовилися від своїх максималістських вимог щодо припинення війни. І я не маю відчуття, що це скоро зміниться. Хотілося б, щоб це сталося, але зараз саме той час, коли Україна має очевидну перевагу на полі бою.

І щодо того, як Путін оцінює те, що відбувається, то мені сподобалося, як Олександр Лукашенко попросив вибачення у президента Зеленського. Він теж бачить, що ситуація змінилася.

Яка проблема постала перед Лукашенком?

Це був справді цікавий поворот подій. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Лукашенко та Путін обговорять вимогу президента Зеленського щодо демонтажу спеціального обладнання, встановленого на кордоні між Білоруссю та Україною. Чи вважаєте ви, що Білорусь справді почала розуміти, що Україна починає вигравати війну й не буде вступати у будь-яке протистояння з нею?

Я впевнений, що Лукашенко розуміє, що відбувається. Звісно, є речі, яких ми не знаємо або яких я не знаю. Наприклад, що він чує з Москви?

Лукашенко починає зважувати свої варіанти: чи подумати про власне становище й прибрати обладнання, чи дозволити Україні знищити ці об'єкти. Я не знаю, він обережний. Але він не може й надалі просто сидіти осторонь і дозволяти Росії щось робити.

Чи справді у Кремлі готові закінчувати війну?

Високопосадовець НАТО повідомив мені під час зустрічі НАТО у Рамштайні, що всередині Росії є ознаки відчаю та страху. Багато представників ділової еліти та чиновники Кремля почали ставити під сумнів війну Путіна й ставити запитання – чи вартувало все цього. Яким ви бачите фінал для Росії? Просто продовжувати нескінченно воювати чи укласти якусь угоду про припинення війни. Якщо ж Путін не може закінчити цю війну, погодившись на перемир'я, що буде далі?

Насправді я не знаю. Думаю, поки що Путін вважає, що він у якийсь спосіб ще може перемогти, що Захід ще припинить допомогу Україні чи український народ скаже "досить війни". До тих пір, поки він так думає, все продовжуватиметься. А закінчиться все тільки тоді, коли його зупинять. Коли Путін чи ті, хто підтримують його, зрозуміють, що далі ситуація ставатиме лиш гіршою. Таким є моє бачення.

Зрештою, хто я такий, щоб закликати українців продовжувати боротьбу, коли сам перебуваю за сотні кілометрів від небезпеки. Це виключно рішення українського народу та української влади.

Та я абсолютно не довіряю всьому, що надходить із Москви в контексті переговорів чи перемир'я. Вони ніколи не будуть його дотримуватися, якщо їх не змусять. Але я також не впевнений, що адміністрація Трампа достатньо тиснутиме на Росію. Ось яка зараз ситуація. Я не можу сказати напевне, коли все закінчиться та скільки часу на це піде.